Із приходом осені змін зазнає і наш раціон харчування. Із сезоном осінніх овочів та фруктів наступить і сезон осінньої риболовлі. Національної, без дорад і тунця. Щука — одна із найсмачніших та складних риб, які у нас водяться, у ріках і на кухнях. Читаємо далі.
Щука — велика риба-хижак, яка швидко рухається. Її м'ясо вважають то практично неїстівним, то делікатесом. Уся справа в тому, що філе щуки настільки набите кістками, що багато кухарів не хочуть братися за приготування риби, або ж погоджуються працювати виключно з фаршем. У самого м'яса щуки смак чистий та благородний, адже щука — хижак, який харчується переважно рибою, а не чим завгодно із дна водоймищ.
М'якоть щуки біла, тверда та соковита, а за смаком її порівнюють із кефаллю. М'ясо є дієтичним, однак багатим на необхідний набір вітамінів та мінералів.
Особливо високо цінували щуку у Європі у Середні віки. У книзі Le Viander 15 століття рецепти зі щукою починаються із рекомендації просмажити її, а потім приготувати із імбирем та шавлією.
Зараз ця риба кидає виклик не тільки рибакам, а й кухарям. Її готують тушкуючи у вершках, використовують подрібненою для фаршів, котлет і фрикадельок, запікають при середніх температурах до майже повного розчинення кісток. Для кулінарії ідеально підходять риби вагою від 800-900 до 1,8 кг.
Особливо популярною на сьогодні щука є у Франції. Із загальної площини озер у 100 тис. гектар більш ніж 50 тис. віддані під розведення щуки. У Ельзасі рибу готують у вершковому соусі з рислінгом.
Додайте свій коментар