Органічні продукти

Вимоги до органічних продуктів

• Відсутність у складі ГМО та їх похідних.
• Відсутність у складі штучних ароматизаторів, стабілізаторів, консервантів, барвників та загусників.
• Виробництво без використання шкідливих технологій (ультразвукова та радіаційна обробка, обробка ПАР та фенолами, хімічна консервація, атомне розщеплення, газація).
• Відсутність у складі сільськогосподарської сировини, при вирощуванні якої використовувались хімічні добрива та пестициди, будь-яка інша агрохімія, а, також стимулятори росту.
• Відсутність у складі сільськогосподарської сировини, яка вирощувалась поблизу промислових об'єктів.

На додаток до свободи від шкідливих речовин, органічні продукти характеризуються кращими смаковими властивостями, а, також, вищою харчовою цінністю.

Візьмімо до прикладу курятину. Куряче м'ясо вважається відмінним дієтичним продуктом. Проте, неорганічна курятина на прилавках супермаркетів дуже часто відлякує нас дуже високою ймовірністю використання антибіотиків та штучних кормів при вирощуванні курей.

Органічна курятина гарантує поживність та дієтичність, оскільки при її виробництві на птахофабриках не використовуються неорганічні корми та синтетичні речовини.

Завдяки якості органічного сільськогосподарського виробництва, органічні овочі та фрукти відрізняються підвищеним вмістом сухих речовин, при зниженому вмісті води — що забезпечує кращі смакові властивості. Також, органічні продукти містять більше вітамінів, мікроелементів та клітковини.

Органічні продукти = органічне виробництво

Однією із умов органічності продукті є органічне виробництво. Провідна роль у сфері “органік” (неофіційна назва органічної продукції — від англ. оrganic) належить сільському господарству або аграрному виробництву. Визначення органічної продукції від міжнародного законодавства є наступним: “це продукція, отримана у результаті введення сертифікованого органічного виробництва у відповідності із вимогами стандартів та правил органічного виробництва”. Даними органічними стандартами регламентований процес сертифікації органічних сільськогосподарських підприємств, а, також, систему їх контролю.

Виробництво усіх органічних продуктів розпочинається із сертифікації землі. Наприклад, якщо маються на увазі органічні м'ясо і молоко, то перш за все органічний статус повинні отримати поля для тварин, де вони випасатимуться. Земля повинна мати сертифікат органічності, що забезпечить відсутність на пасовищах, а отже і у траві, що стане кормом для тварин, пестицидів, діоксинів та іншої хімії, яка може потім перейти і у молоко та м'ясо. Органічна сертифікація підтверджує , що із останнього моменту використання ГМО та агрохімії пройшло більше трьох років, позаяк у землі відсутні будь-які залишки шкідливих речовин.

Після того, як ферма отримає органічний сертифікат на землю, вона має право здобути такий сертифікат і на тварин. Щоб задовольнити вимоги до виробництва, до прикладу, органічної яловичини, потрібно не використовувати антибіотики, гормони та стимулятори росту, геномодифіковані корми та геномодифікованих тварин. Окрім того, заборонено утримувати тварин у тісних стійлах, а, також, будь-яке негуманне відношення. Корови повинні вільно випасатися на землях, що отримали органічний статус, у природних умовах. Існують, навіть, вимоги на кількість гектарів на одну тварину: наприклад, одній дорослій молочній корові повинно відводитись не менше 2 гектарів. Отримане на подібних фермах молоко є готовим органічним продуктом або органічною сировиною.

Щодо складних продуктів, які містять різноманітні інгредієнти — отримати статус органічних вони можуть тільки за умови, що 95% їх складу утворено органічно сертифікованим способом. Позаяк, для споживачів органічних продуктів важливе місце та умови виробництва кожного із інгредієнтів продукту. Відповідно до вимог міжнародних стандартів, органічні виробники зобов'язані зазначати на упаковці своїх продуктів походження усіх компонентів без виключення.

“Біо” / “еко” / “natural” / “organic”

Попри невелику кількість вітчизняних органічних виробників, у супермаркетах є широкий вибір продукції із позначками “біо”, “еко” або “натур”. Недосвідчені споживачі одразу ж асоціюють таке маркування із світовим позначенням “органік”. Проте, В Україні поки що немає національного законодавства щодо питання про органічне виробництво, відповідно, у товарознавчій класифікації відсутні будь-які біо- або еко- групи, використання таких понять не регулюється. Позаяк, подібні позначки на вітчизняних товарах не варто сприймати чимось іншим, окрім реклами.

Винятком є імпортована продукція. Маркування різних європейських країн дозволяє використання позначень “біо” або “еко”, якщо у країні-виробнику так прийнято називати органічну продукцію, що відповідає вимогам ЄС.

Ціна органічної продукції

Органічний продукт включає в себе особливі: спосіб виробництва, користь, якість, і, відповідно, ціну. Загалом, світова вартість на органіку є вищою на 20-40%, ніж на звичайні аналоги. Така різниця пояснюється додатковими витратами виробників на особливості виробництва та обов'язкову сертифікацію. Саме органічне виробництво вимагає більшої кількості людських ресурсів, а процедура сертифікації є досить довгою та дорогою. Переважна більшість органічних виробництв є мілкими, позаяк усі витрати ідуть на менший обсяг продукції. Органічні продукти характеризуються недовготривалістю зберігання, що підвищує витрати на зберігання та логістику. Також, на витрати органічних підприємств впливає початковий стан землі — наскільки вона була зіпсована та забруднена агрохімією, скільки часу та зусиль витрачено на відновлення балансу та приготування її до переходу на органіку. Західноєвропейські виробники свідчать, що якби не було державних дотацій та пільг, то вартість на органічну продукцію була б у рази вищою. Якщо ж провести порівняння мінімальної зарплати, вартості землі та послуг сертифікації в Україні та у країнах ЄС, то стає зрозуміло, що дешевшою повинна бути національна органіка. До того ж, у країнах ЄС жорстку хімію почали застосовувати набагато раніше, тому наші землі мають більше ресурсів і переходити на органіку фермерам набагато легше. Проте, відсутність стабільного дотування сільського господарства в Україні, зокрема, для органічних підприємств, утруднює процес переходу, виробництва та сертифікації органічної продукції.

Основні принципи органіки

Усі країни, культури, форми власності та виробництва органічної продукції дотримуються єдиних та універсальних принципів органічного сільського господарства. Вони були прийняті та оголошені Міжнародною федерацією руху за органічне сільське господарство.

• Принцип здоров'я — органічне виробництво забезпечує збереження та зміцнення здоров'я ґрунту, рослин та тварин, людини, а, позаяк і здоров'я усієї екосистеми як одного цілого.
• Принцип екологічності — основу органічного сільського господарства становлять живі екосистеми та природні цикли, робота разом із ними, наслідування їх прикладу, що забезпечує збереження цілісності та гармонії екосистеми.
• Принцип справедливості — органічне виробництво гарантує справедливе відношення до навколишнього середовища та рівні можливості усіх людей.
• Принципи турботи та збереження — у основі органічного сільського господарства — бережливі методи вирощування та відповідний підхід до охорони здоров'я та благополуччя усіх поколінь та навколишнього середовища загалом.

Маркування органічних продуктів

Упізнати органічний продукт можна за допомогою спеціального маркування — системі знаків та символів. Ця система використовується у країнах, де поняття “органіка” регулюється законодавством. Таке маркування допомагає не лише розпізнати органічну продукцію, а і є гарантією якості. Органічні знаки та символи, також, контролюються державою.

Використання “органічний”, “еко”, “біо” та інших понять, що викликають у споживача асоціацію із органікою окремо або у словосполученнях можливе лише, якщо даний продукт відповідає вимогам органічного законодавства, а його виробництво є сертифікованим як органічне. При чому, контролюється і використання таких понять у назвах торгових марок.

Українські споживачі можуть відрізнити справжню органіку за допомогою загальноприйнятих у Європі та світі знаків.

Ситуація споживачів із вибором органіки в Україні дещо ускладнена через відсутність чіткого регулювання назв торгових марок. На полицях магазинів є досить біо-кефірів, натуральних соків, еко продуктів вітчизняного виробництва, хоча всесвітнім органічним вимогам вони переважно не відповідають.

При придбанні органічних продуктів варто звертати увагу на наявність наступних знаків та логотипів.

Такий знак є прийнятим у країнах ЄС із 1 липня 2010 року. У 1991 році набула чинності європейська система регулювання у сфері сільського господарства EU Regulation 2091/91. Із 1 січня 2009 року вийшла наступна її версія — ЕС 834/2007.

Під знаком, на етикетці, повинні бути вказані:

• код регулюючої інстанції;
• місце вирощування сільськогосподарської сировини, із котрого була вироблена продукція;
• назва сертифікаційного органу.

Саме такий логотип ЄС можна зустріти на продукції,виробленій в Україні та відповідній європейським стандартам органічного виробництва.

Порушення у використанні такого знаку загрожує відповідальністю за порушення не лише національного законодавства, що регламентує органічне виробництво, а й за порушення прав інтелектуальної власності.

Окрім європейської системи сертифікації органічних продуктів найбільш поширеними є американська та японська.

Національна органічна програма США (NOP) сертифікує та контролює органічних виробників. Вимоги до маркування від NOP поширюються на сирі, свіжі та перероблені продукти, які містять органічні сільськогосподарські інгредієнти.

У 2000 році у Японії JAS запровадив стандарти для органічного рослинництва та рослинної продукції. І лише у листопаді 2005 року набули чинності японські органічні стандарти для продуктів тваринництва та перероблених продуктів тваринного походження.

Знак Demeter вказує на виробництво за правилами біодинамічного органічного виробництва. Біодинамічні продукти харчування — це більше, ніж просто їжа. Біодинаміка — це холістична філософія, яка базується на ідеї єдності усього живого.

На органічних продуктах із ЄС, також, може стояти національний знак. Наприклад, у 2001 році Федеральне міністерство захисту прав споживачів продовольства та сільського господарства Германії представило національне маркування — Bio-Siegel (Екологічна печатка), що позначає продукти підприємств, які дотримуються органічних вимог ЄС.

Сертифікація органічних продуктів

Euro-leaf (ЄС)

Сертифікат органічної безпеки діючих на території країн ЄС із 1991 року. Найбільш значимий сертифікат відповідності продукції органічним стандартам. Діє на всій території ЄС. Є об'єднуючим сертифікатом усіх країн Євросоюзу.

Вимоги до органічної продукції:

• Більше 95% компонентів мають мати органічне походження.
• Продукція повинна виготовлятись за стандартом органічного сільського господарства.
• На етикетці зазначається інформація про місце виробництва, код країни та метод органічного виробництва.
• Заборона на використання у складі компонентів ГМО, нафтопродуктів, сульфатів, силіконів, хімічних сполук.
• Органічне землеробство із застосуванням виключно натуральних добрив.

Bio-Siegel (Німеччина)

Сертифікат, що підтверджує відповідність продукції органічним стандартам ЄС (із 2001 року).

Вимоги до органічної продукції:

• Не менше, ніж 95% компонентів продукції повинні мати органічне походження.
• Заборона на наявність у складі та процесі вирощування сировини ГМО, хімічних сполук, мінеральних добрив, пестицидів.
• Заборона на вплив випромінення на продукцію.
• Тваринне господарство ведеться у екологічно чистих районах за принципом “вільного вигулу” скоту.
• Заборона на використання у раціоні та процесі лікування тварин гормональних та антибіотичних засобів.
• Проведення постійних перевірок відповідності продукції умовам сертифікації.

Agriculture Biologique (Євросоюз, Франція)

Європейський французький сертифікат, чинний ще з 1985 року. Охоплює усі етапи створення органічної продукції — від закупки до реалізації та утилізації.

Вимоги:

• Біля 95% органічних компонентів у складі продукції.
• Контроль усіх етапів виробництва.
• Виробництво та обробка на території країн ЄС.
• Заборона на використання незатверджених неорганічних компонентів, навіть, у вкрай мінімальній кількості.

FairTrade (Міжнародний)

“Справедлива торгівля”. Сертифікат міжнародної торгівлі, що підтверджує відповідність рехе продукції усім стандартам міжнародної ринкової системи. Підтверджує, що вироблена продукція була створена працівниками із нормованим робочим днем, у комфортних умовах, із достойною оплатою праці, без використання системи примусу та “дитячої трудової сили”. Таким чином, документ присвоюється лише тій продукції, що створена на виробництві, де права трудової одиниці жодним чином не порушуються, а є достойними.

USDA (США)

Провідний сертифікат органічного виробництва у США.

Вимоги:

• Більше 95% компонентів органічного походження (окрім води та солі).
• Заборона на використання ГМО, радіоактивних речовин, пестицидів, консервантів, хімічних добрив, антибіотиків, синтетичних речовин.
• Використання виключно органічних кормів.

SoilAssociation (Великобританія)

Одна із перших компаній, що розробила зібрання правил стосовно господарської діяльності без шкоди для навколишнього середовища. Із 1973 року у компанії дії один із найголовніших сертифікаційних центрів у Європі.

Вимоги:

• Щорічна перевірка відповідності сертифікації.
• Екологічно чиста тара та упаковка продукції.
• Більше 95% органічних компонентів у складі продукції (у окремих випадках допускається рівень вище 70%).
• Заборона на використання у процесі вирощування компонентів сировини ГМО, синтетичних добрив.
• Вирощування у екологічно чистих зонах.
• Заборона на використання у процесі виробництва синтетичних, силіконових, сульфатних речовин та олій, консервантів.
• Використання виключно дозволених сертифікацією неорганічних компонентів у складі продукції у максимально малих кількостях.

AIAB/ICEA (Італія)

Вимоги:

• Використання у складі компонентів рослинного походження.
• Заборона на використання у процесі вирощування хімічних та радіоактивних речовин, нафтопродуктів.
• Заборона на наявність у складі консервантів, ГМО, барвників, ароматизаторів, полімерів.
• Екологічно чисте середовище вирощування.
• Природні методи переробки.
• Біологічна упаковка, що самостійно розкладається.
• Заборона тестування на тваринах.

Halal (Арабські країни)

Сертифікат підтверджує відповідність продукції мусульманським релігійним канонам та нормам, допустимий до раціону народів ісламського шаріату. Дане маркування позначає продукцію, що не перечить мусульманській вірі.

Сертифікована продукція:

• Продукти харчування.
• Напої.
• Одяг.
• Косметика.

Kosher (Для іудеїв)

Сертифікат підтверджує, що дана продукція не перечить законам Галаха — іудейського віросповідання. Даний сертифікат підтверджує, що процес виробництва м'ясної продукції був виконаний у відповідності до іудейських законів. При чому, є список тварин, м'ясо котрих не може бути використано у раціоні, відповідно — таким продуктам сертифікат присвоєний бути не може.

Сертифікат Kosher присвоюється тільки екологічно чистим та корисним продуктам, споживання яких є раціональним.