У біттерів немає “батьківщини”, класичної рецептури приготування і традицій споживання. Об'єднує їх тільки одне — гіркота у смаку, яку дають трави у їх складі. Будь то декілька ковтків “Єгермейстера” або легкий “Апероль шпріц”. Далі — ще більше цікавого.
Дослівно із німецького, “біттер” (“bitter”) - гіркий. Клас біттери — група алкогольних напоїв, частіше — настоянки на основі трав, вермути, рідше — лікери.
Історично людина інтуїтивно відмовлялась від гіркої їжі і трав, підсвідомо вважаючи їх отруйними або ж просто несмачними. Пізніше у деяких трав були виявлені корисні властивості, із них почали робити настоянки і гіркота почала асоціюватись із ліками.
У основі біттерів — екстракти трав, квітів, коренів, стеблин та листя рослин, а, також, їх плоди. Найчастіше використовуються полин, аніс, фенхель, імбир, темні ягоди, цвіт лікарських рослин. Сировиною може бути зерновий, тростинний або виноградний спирт, вино і, навіть, ром.
У біттерів в історії немає якоїсь конкретної прив'язки до котроїсь із країн. У кожному випадку прародичами напоїв були старовинні лікарські рецепти на основі трав, покликані зігрівати у холодних та втамовувати спрагу у гарячих країнах, лікувати запалення та не давати поширюватись інфекції. У ресторанну історію біттери ввійшли завдяки здатності покращувати травлення. Саме тому їх і почали подавати після трапези.
Біттери п'ють як аперитив, перед їжею, щоб пробудити апетит, і як діжестів, після їжі, для покращення процесу травлення.
У СССР біттери, також, знали і поважали. Найбільш знаменитими та популярними були “Бальзам Бітнера”, “Ризький бальзам”, закордонні “Zwack Unicum” та “Fernet-Branca”. Російські настоянки “Старка” та “Зверобой”, також, в принципі, можна назвати біттерами, однак, на відміну від класичних, травами їх лиш “трохи ароматизували”. І точно, що ці напої випускали не у лікувальних цілях.
Один із найпопулярніших біттер-аперитивів — італійський “Кампарі” (“Campari”). Напій глибокого червоного кольору із міцним гірко-солодким смаком та тонким ароматом трав та фруктів. “Кампарі” є самодостатнім напоєм і може виступати повноцінним коктейлем — достатньо тільки додати льоду. Не менш відомий біттер-діжестів - “Ангостура” (“Angostura”). Це концентрований венесуельський біттер, який входить до складу багатьох класичних коктейлів (Old Fashioned, Manhattan).
Anonymous (не перевірено) | пт, 12/03/2021 - 09:24
Дякую за цікавий матеріал.