Усім і так відомо, що віскі з льодом неспішно смакують у фільмах голлівудські кіногерої, його батьківщиною вважається Шотландія, а кращим гастрономічним доповненням цього напою визнають дичину. Давайте дізнаємось більше не менш цікавих, але менш відомих, фактів про цей напій.
“Віскі-73” — так називалась версія напою, близького до канадського типу, що випускався на території СРСР. Сировиною для виробництва слугував ректифікований спирт та ароматичні препарати. Бувалі говорять, що пити такий віскі було практично неможливо.
Острівний віскі — найкраща знахідка для вимогливого любителя. Острівний віскі виробляють на островах Айла, Юра, Малл, Скай, Арран і на Оркнейських островах. Його відмінна риса — торф'янистий, димний, морський аромат. Також можна зустріти ноти вугілля, копченого чаю Лапсанг Сушонг, водоростей, йоду, перцю, горіхів, шкіри та аптечної мазі.
У 2007 році була заснована біржа для торгівлі віскі — World Whisky Index. Кожна продана там пляшка напою супроводжується сертифікатом, що дає право на подальший перепродаж. Забирати пляшку не обов'язково, її можна залишити там на зберігання. Незважаючи на високу ціну окремих сортів віскі, пляшка середньоцінового 17-річного Ardberg (близько $75), наприклад, зростає у вартості на 200% кожні 2 роки. До речі, найбільш часті інвестори у віскі — японці, китайці та росіяни.
Віскі вважається кориснішим за червоне вино, по причині високого вмісту еллагонової кислоти — антиокисданту, що перешкоджає розвитку серцевих та онкологічних захворювань. Цікаво, що за часів “сухого закону” у США віскіLaphroaig продавалось у аптеках для “медичних потреб”. Уся справа у специфічних тонах: йоду, бинтів, крапельниці, через які вважати його “ліками” було легко.
Найбільш поширеними типами віскі вважаються: шотландський (скотч), ірландський (айріш), американський (бурбон) і канадський (житній). Що стосується віскі із маркуванням “single malt”, так це напій, вироблений на одній дистилерії із солодженого ячменю. А віскі із маркуванням “single cask” означає розлив “із однієї бочки”.
Після закінчення Другої світової війни, коли Великобританія знаходилась у режимі жорсткої економії, Черчилль направив лист міністру харчової промисловості із проханням у жодному разі не зменшувати об'єми ячменю, що використовувався для виробництва віскі. У США ж фермери, які працюють поряд із виноробнями, часто використовують перероблені зернові культури (наприклад, кукурудзу) для корму скотини. Існує думка, що завдяки такому корму корови дають більше молока.
Протягом 333 років ячмінний солод був єдиною сировиною для виготовлення віскі. До 1846 року використовувати для дистиляції інше зерно, окрім ячменю, було суворо заборонено. Одразу після відміни міри, відомої як “Закон про кукурудзу”, виробники змогли закуповувати більш дешево імпортну сировину (маїс), що зробило виготовлення напою ще більш рентабельним. В основному ж, правила виробництва напою є дуже суворими: у 1915 році був встановлений мінімальний термін витримки у дубових бочках — 2 роки, але у 1916-му він був збільшений до 3 років.
У Шотландії порція віскі називається dram (дрем). У барах ця порція тільки покриває дно келиху, а якщо випиваєш у компанії, то розмір свого дрему визначаєш сам. “Правильний дрем” — це коли напій наливають на 3 пальці від дна. І ніякого льоду! Він володіє деяким анестезуючим ефектом і не дозволяє багатому смаку віскі розкритись повністю.
“Фішка” шотландців — витримка віскі у дубових бочках з-під хересу. Це зумовлено одним історичним фактом: у 18-19 столітті Англія була споживачем хересу, а бережливі шотландці не могли дозволити пропасти чудовим дубовим бочкам, тому і використовували їх у своєму виробництві. Сьогодні ж з метою надання напою особливого смаку та аромату використовують такі ж бочки, у яких витримувались мадера або портвейн.
Віскі витримує великі мінусові температури. Коли раніше полярники відправлялись на Південний полюс, то брали з собою саме цей напій, що залишається рідким і при температурі -30 градусів. Незважаючи на те, що віскі є одним із 5 основних статей експорту Великобританії, а у Франції напою продається більше за місяць, ніж коньяку — за рік, наймасштабнішим виробником та споживачем “живої води” залишається Індія.
Також, читайте про віскі у статті - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/vizytna-kartka-shotlandiyi-viski.
Додайте свій коментар