На тему гречки не пожартував ще тільки лінивий, позаяк перейдемо одразу до справи. Є досить логічне пояснення різкого підвищення попиту на цю крупу при будь-якому натяку на стихійні людські кризи. Гречка - це свого роду розкіш. І все тому, що вона не приїдається, як всі інші каші зі злакових. Відповідно, гречку можна зробити героєм такої-собі моно-дієти і від неї не буде нудити досить довго. Із часом утвориться, швидше, психологічна втома. І якщо не рефлексувати, то висока ймовірність взагалі не перевтомитися від гречки. Їсти собі та їсти, ложку за ложкою, день за днем.
Гречка для нас є такою ж незамінною і важливою, як рис для корінного населення Азії. Основа основ і делікатес водночас. Саме через гречку у нас трапляються незаплановані напади харчової ностальгії. Позаяк коли ціни на цю крупу стрімко зростають, продавці чудово усвідомлюють, на чому вони спекулюють - на особливостях нашого з вами генотипу.
Отже, гречана каша є низькокалорійною, але містить багато заліза, магнію і вітамінів групи В. У гречаному борошні немає клейковини, позаяк для гречаного хліба до борошна з зерна гречки домішують ще й пшеничне борошно. Кожне зернятко гречки нагадує по формі мініатюрний горіх. До нас гречка потрапила з Греції, тому назва говорить сама за себе. Найсмачніші каші виходять з гречки-ядриці - це цілі зерна. У дробленому стані або у вигляді подрібненої майже у крихту гречка перетворюється у простацьку кашку.
З ядрицею зовсім інша справа - гречку можна перетворити на королівський делікатес. Найважливіше - дотримуватись пропорцій води та крупи. Гречку слід варити у пропорції 2/1. Тобто, якщо 1,5 склянки крупи, то 3 склянки води.
Отже, беремо: каструлю або сотейник, 1,5 склянки гречаної крупи, півпачки вершкового масла (саме так, не втрачайте свідомість, але це з запасом), сіль (смачнішою виходить каша з рожевою гімалайською, але можна замінити її і трюфельною або копченою - і те, й інше зі стратегічних домашніх запасів). Часи, коли гречану крупу потрібно були перебирати, залишились у минулому. Так що доводимо воду до кипіння. Паралельно трохи промиваємо нашу крупу під проточною водою. У киплячу воду додаємо сіль і шматок масла товщиною із вказівний палець. Чекаємо, коли масло розчиниться і відправляємо у каструлю крупу. Коли суміш закипить, зменшуємо вогонь до середнього і знімаємо піну, так, як при варінні бульйону. Хвилин через 10 каша почне гуснути. Потрібно не пропустити цей момент і зменшити вогонь до мінімуму. Ще хвилин 5, а може бути і 7. У той момент, коли ви помітите, що вода вся випарувалась, а масло увібралось, накриваємо каструлю кришкою. Вимикаємо плиту. І чекаємо - з вершковим маслом напоготові. Тут потрібно себе переконати: кашу маслом не зіпсуєш. Думка давня, але розумна.
Каші під кришкою потрібно дати час розпаритись. Відкриваємо кришку хвилин через 7-10. Розкладаємо кашу у тарілки та додаємо вершкове масло за смаком. Ідеально та просто. Замість вершкового масла наостанок до гречаної каші можна додати улюблений соус чи підливку.
Подібні публікації
Додайте свій коментар