Свята у Болгарії - це відображення давніх традицій і вірувань людей, які живуть на цій території Балканського півострова. Не останнє місце у цих святкуваннях належить смачним частуванням.
Різдво
Різдвяні кулінарні традиції Болгарії беруть свій початок з 9 століття, саме тоді православ’я було визнано офіційною державною релігією на території всієї країни.
Напередодні Різдва, у Святвечір, який у Болгарії має одразу декілька назв - Бидні вєчєр, Мала Коляда, Суха Коляда, Малі Божич або Крачун, болгарські християни збираються за великим святковим столом.
Слід відмітити, що перед цим святом дотримується 40-денний піст. Саме тому у Святвечір на святковому столі у болгар завжди знаходились легкі страви.
Перш за все, це були овочі та фрукти, горіхи, мед і сухе вино, а також напої з сухофруктів. Болгарські господині у цей вечір старалися зробити усеможливі страви з традиційних продуктів.
Це і фарширований перець, рис з грибами, різні варіації приготування пшениці та квасолі, сармі з рисом і тому подібне. Окрім того, у цей вечір на столі з’являлися і традиційні страви - баніца з бринзою, або з начикою з гарбуза та цукру. У святкову баніцу господині закладають монети, гілочки кізилу, листочки з побажаннями здоров’я і щастя.
Важливо і те, що у Бидні вєчєр болгари у обов’язково ставлять на стіл непарну кількість страв. Зазвичай це 7, 9 або 11 страв, може бути й більше - кількість необмежена.
Раніше у кожній християнські родині у Болгарії готували обрядовий хліб, який спеціально прикрашався. Окрім того, згідно з віруваннями, обрядові страви клали на підлогу, застелену соломою та скатертиною. Вважалося, що у Святвечір у дім приходили душі померлих родичів, і обрядова їжа була призначена саме для них.
Вночі приходить Різдво - святкова служба у храмах, а потім і дводенні гуляння за “м’ясними” столами з різдвяними піснями колендарі (аналог наших колядок). Кумедно, що у ці дні у болгар існує традиція нічого не прибирати зі столу - не брудний посуд, а святкову їжу та прикраси. Щоб кожний, хто завітає у дім, міг почастуватися і разом з гостинною родиною зустріти світле Народження Христа.
Новий рік
Новий рік у Болгарії люблять не менше, ніж Різдво, а новорічні традиції дуже схожі на наші, хоч і з місцевим колоритом. У цю ніч прийнято вечеряти з родиною, гуляти по вулицям, а на канікулах їздити на місцеві гірськолижні курорти або просто ходити у гості.
Новорічний стіл у Болгарії зазвичай є багатим, господині трудяться над ним не один день. Вважається гарною прикметою, коли на столі 12 різних страв - як і місяців у році. Ідеально, якщо усі вони з різних національних кухонь. Болгарська кухня поєднує у собі різноманітні кулінарні традиції, від італійських до турецьких, так що для досвідчених господинь це зазвичай не проблема.
Традиційно на столі присутні: калама (тушковане з кислою капустою м’ясо), суп з тельбухів, мусака (запіканка з м’яса та овочів), смажена риба, традиційний пиріг баніцу та шоколадний торт на десерт. У пиріг зазвичай запікають декілька монет. Ті, кому вони дістануться, будуть у новому році успішними у фінансових справах. П’ють на Новий рік зазвичай шампанське (правда, тільки опівночі), а також домашні вина та ракію.
Майже у кожній болгарській родині на Різдво і Новий рік на стіл ставлять:
Баніцу - цей болгарський пиріг тут готують і з приводу, і без. Смачна та ситна баніца має багато варіантів приготування.
Сармі - цю болгарську страву найчастіше готують взимку або ранньою весною. У листя капусти або винограду загортають рис, цибулю, пісне м’ясо або замість м’яса - сухофрукти.
Свинину - традиційний рецепт, знайомий усім. Печеню зі свинини або стейк - краще смакувати з келихом відмінного червоного болгарського сухого вина.
Печений гарбуз - подається на десерт. З медом, грецькими горіхами, спеціями - насправді дуже і дуже смачно.
Соління - різноманітні салати, які господині заготували ще влітку. Варіацій багато, і соленими помідорами та огірками цей список не обмежується. До солених болгарських овочів чудово підходить болгарські ракія, коньяк або віскі.
Трифон Зарізан - свято виноградарів
Цього святого у Болгарії поважають найбільше, оскільки саме він вважається покровителем виноградників. Балкани відомі своїм культом вина, тому святкування дня святого Трифона супроводжується голосними застіллями, на яких вино ллється рікою. Веселощі розтягуються на кілька днів, втім, після 14 лютого на стіл подають легку їжу і в обов’язковому порядку розсіл - щоб швидше прийти у себе.
Традиція шанування виноробів тянеться ще у античні часи. Тільки тоді фракійці, які мешкали на Балканах до приходу болгар, присвячували свято грецькому богу вина і виноградної лози Діонісу. Але з прийняттям християнства язичницькі свята не відійшли у небуття, а трансформувалися у відповідні духу нової релігії. Сьогодні день Трифона окрім виноробів святкують і люди, чия робота пов’язана з садом та городом.
У день Трифона підрізали лозу, щоб через рік вона дала багатий урожай. Звідси і пішло прозвище Зарізан (Підрізаний). Згідно з іншою легендою Трифона називають так через те, що він, будучи напідпитку, замість лози випадково поранив свій ніс. Ще одна легенда розповідає, що у день страти Трифона на виноградники Фракії напали шкідники, і місцеві мешканці попросили святого допомогти позбутися від них.
Зарізан дає початок весні, позаяк у найближчі місяці у виноградарів не буде можливості як слід відпочити. Тому протягом декількох днів болгарські селища застилає дим від багать, а з кожного дому йде апетитний аромат. Це господині тушкують курятину з рисом, яку потім разом з вином заберуть з собою усі дорослі чоловіки.
Зібравшись разом на винограднику, вони моляться та відрізають гілочку лози. У молитві люди просять, щоб Бог любив кожну лозу, тобто, всіх людей. Коріння рослини поливають вином, після чого переходять до виборів короля свята. Частіше всього ним стає найстарший (а значить, і заможний) чоловік у селищі. Королю виноградників надягають вінок з лози, саджають його на віз та везуть у село. Тепер усі відправляються у церкву, де і проходить присвячена Трифону служба.
Після служби селяни відправляються по домівках, де на них чекають багаті столи з величезною кількістю традиційної болгарської їжі та випивки.
Свято Трифон Зарізан відмічається 14 лютого, хоча деякі святкують його 1 лютого - по новому стилю. І безперечно, за колоритом даного свята краще відправлятися у болгарську глибинку.
Більше про вина Болгарії розкаже стаття - https://harchi.info/articles/vyna-bolgariyi.
Також дивіться цикл відео про справжню болгарську кухню - https://harchi.info/media/spravzhnya-bolgarska-kuhnya-nastoyashchaya-bolgarskaya-kuhnya.
Додайте свій коментар