На скільки вистачить їжі в світі

Про екологічні ризики виробництва їжі та проблеми утилізації харчових відходів говорить у новому докладі, підготованому для Міжнародного фонду дикої природи (WWF).

Якщо населення Землі буде рости так само, як і зараз, а способи виробництва їжі та харчові вподобання людей не зміняться, до 2050 року це може привести до катастрофічних наслідків. До такого висновку дійшли автори докладу “Аналіз світової продовольчої системи (The Global Food System: An Analysis)”, підготованого дослідницькою компанією Metabolic для WWF.

Автори докладу привертають увагу до серйозних екологічних наслідків виробництва харчової продукції. Уже зараз для потреб сільського господарства використовується 50% земель, де можливим є вирощування рослинності. При цьому виробництво їжі — один з основних факторів, який впливає на навколишнє середовище, у багатьох випадках трансформуючи її.

Загалом при виробництві їжі виділяється 25-30% усіх парникових газів, які ведуть до антропогенних змін клімату. 69% використовуваних людиною водних ресурсів йдуть безпосередньо на потреби сільського господарства, у той час як прісна вода становить всього 3% усієї води на Землі.

Розвиток технічних засобів улову, а також зростаючий інтерес споживачів до морепродуктів приводять до того, що 90% морських риболовних промислів уже активно використовуються. Що веде за собою зношення ресурсів — у багатьох місцях відновити дикі популяції уже ніколи не вдасться.

Серед 5 наймасштабніших виробників їжі у світі — США, КНР, Індія, Бразилія та Росія.

Їжа

Третина всієї їжі у світі викидається

Як підкреслюється у докладі, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), зараз 31% харчової продукції просто викидається. Щорічні “втрати” придатної для людини їжі оцінюються у 1,3 млрд тонн. У світі нараховується 795 млн людей, які хронічно недоїдають. Навіть четвертини викинутої їжі вистачить, щоб нагодувати усіх цих людей.

Більше всього їжі викидається у розвинених країнах. Так, наприклад, у Європі та Північній Америці у розрахунку на кожного мешканця щорічно псується та викидається до 300 кг їжі, причому більше третини утилізують самі споживачі. На інших континентах і відсоток їжі, що викидається, нижче, і менша частина цих відходів виникає по вині споживачів. Зрештою, нерідко їжа стає непридатною ще до того, як доходить до покупця — на складах і базах, у магазинах, при транспортуванні, тощо.

Більше про проблему харчових відходів читайте у статті - http://harchi.info/articles/naybilsh-marnotratni-krayiny-abo-yistivne-smittya.

А статистику покаже інфографіка - http://harchi.info/articles/harchovi-vidhody-infografika.

Тарілка з орнаментом

Шляхи вирішення проблеми

Як попередити екологічну катастрофу та водночас не залишити людство без їжі? WWF у всьому світі пропонує зробити ставку на стійкий розвиток та введення системи екологічної сертифікації. Такі стандарти виробництва уже розроблені для сої (Round Table on Responsible Soy, RTRS), пальмової олії (Roundtable on Sustainable Palm Oil, RSPO), дикої риби (Marine Stewardship Council, MSC) та аквакультури (Aquaculture Stewardship Council, ASC).

Сільське господарство, дієтичні вподобання та продовольча безпека є невід'ємною частиною вирішення проблеми зниження навантаження на нашу планету, коментує старший координатор програми “Зелена економіка” WWF. Позаяк, у майбутньому міжнародна родина WWF планує зробити їжу одним з пріоритетних напрямків своєї роботи. Їх ціль — досягти того, щоб сільське господарство та аквакультура розвивались стійко, без шкоди для збереження біорізноманіття та з врахуванням адаптації до змін клімату. 

Однак зменшити негативний вплив на екологію їжі можуть не тільки виробники їжі, а й самі споживачі. У рамках акції “Час Землі” WWF закликає дотримуватись ряду екопорад у 7 сферах, одною з яких є їжа. Фонд пропонує купувати перш за все місцеві і сезонні продукти, тому що транспортування їжі з інших країн та частин світу наносить значних зюитків природі. Окрім того, корисно споживати більше рослинної їжі та менше напівфабрикатів, на виробництво котрих витрачають енергію та ресурси.  

Діти

Додати новий коментар
Зображення користувача Anonymous.