Як нагодувати світ

Коли говорять про загрозу довкіллю, в уяві зазвичай постають автомобілі та заводські димарі, і аж ніяк не наша вечеря. Втім, потреба у продовольстві становить одну з найбільших небезпек для планети.

Сільське господарство робить чи не найбільший внесок у глобальне потепління. На нього припадає більше викидів парникових газів, ніж на всі автомобілі, вантажівки, потяги та літаки загалом, в основному через метан, що у великій кількості виділяється тваринницькими фермами та рисовими полями, закис азоту та двоокис вуглецю, кількість якого зростає через вирубування лісів під поля або пасовища. Сільське господарство потребує дуже великої кількості дорогоцінних запасі води і є одним із найбільших джерел забруднення, оскільки добрива та гній у стоках руйнують крихкі екосистеми озер, річок та прибережних морських вод по всій планеті. Сільське господарство пришвидшує темпи втрати біологічного різноманіття. Розчищуючи гектари луків та лісів під ферми. Ми втрачаємо надважливі природні середовища та робимо сільське господарство основною причиною вимирання деяких видів.

Екологічні проблеми, спричинені сільським господарством є дуже масштабними, і чим більше ми прагнемо задовольнити потреби світу продовольством, то більшої сили ці проблеми і набувають. До середини поточного століття, ймовірно, треба буде годувати ще млрд ротів, тобто понад 9 млрд населення. Проте не тільки зростання чисельності населення є причиною зростання потреби у продовольстві. Підвищення рівня життя у всьому світі, зокрема, в Індії та Китаї, збільшує попит на м'ясо, молочні продукти та яйця. Що зумовлює потребу вирощувати усе більше зерна та сої, і годувати ними усе більше худоби, свиней і курей. Якщо такі тенденції матимуть місце і надалі, то подвійний тиск (від зростання населення та урізноманітнення харчування) вимагатиме збільшення вирощування сільськогосподарських культур до 2050 року приблизно у 2 рази.

Хлопчик з тарілкою

Суперечки щодо вирішення світової проблеми продовольства розділили спеціалістів на 2 табори. В одному з них опинилися традиційне сільськогосподарське виробництво та глобальна торгівля, у іншому — локальні продовольчі мережі та органічні ферми.

Як і в політиці, легше воювати, аніж знайти спільне рішення. Прихильники традиційного сільського господарства стверджують, що збільшити виробництво та забезпечити попит можуть сучасна механізація, зрошування, добрива і покращена генетика. І мають рацію. Натомість прихильники дрібних господарств та органічних ферм вірять, що дрібні фермери можуть достатньо збільшити виробництво (та покінчити з бідністю) і без синтетичних добрив та пестицидів, завдяки особливим технікам покращення родючості. І теж не помиляються.

Втім, це не обов'язково має бути дилемою і вибором між тим або тим. Обидва підходи пропонують чудові рішення, а жоден з них сам по собі не може втілити їх у життя. Розумніше було б розглянути усі раціональні пропозиції, від дрібних та органічних ферм до високотехнологічних та традиційних, вибрати найкращі з них та поєднати.

Наразі вчені можуть запропонувати 5 кроків, що допоможуть вирішити продовольчу проблему у світі.

Рослини у дитячих руках

Заморозити освоєння нових земель

Протягом майже всієї історії люди, коли їм було потрібно більше продовольства, просто вирубали ліси або розорювали рівнини під поля та ферми. Під поля уже розчищена площа завбільшки з Південну Америку. А для розведення худоби задіяно ще більше землі — приблизно як Африка. Землі сільськогосподарського призначення уже призвели до втрати цілих екосистем по всій Землі, зокрема північноамериканських прерій та лісів на атлантичному узбережжі Бразилії. Тропічні ліси вирубуються з надзвичайно страшною швидкістю. Але людство більше не може дозволити собі нарощувати виробництво продовольства шляхом розширення площ. Заміна тропічних лісів сільськогосподарськими угіддями як ніщо інше руйнує довкілля, разом з тим майже не допомагаючи тим 850 млн людей у світі, що далі страждають від голоду. Зазвичай, розчищені під угіддя землі в тропіках не дуже сприяють продовольчій безпеці у світі, використовуючись натомість під розведення худоби, вирощування кормової сої, отримання пальмової олії і деревини. Уникнення подальшого вирубування лісів має стати першочерговою задачею.

Вирощувати більше на вже існуючих площах

З 1960-х “зелена революція” підвищила врожайність в Азії та Латинській Америці завдяки кращому добору сортів, ширшому застосуванню добрив, зрошування і техніки — втім, за рахунок великих втрат для довкілля. Зараз варто підвищувати врожайність на не менш продуктивних угіддях, зокрема Африці, Латинській Америці та Східній Європі, де є прірва між поточним рівнем виробництва та потенційним — шляхом вдосконалення методів ведення господарства. А саме: застосування високотехнологічних та високоточних систем землеробства, а також запозичення підходів органічного землеробства. Це дозволить збільшити врожайність даних регіонів у декілька разів.

Плантація

Ефективніше використовувати ресурси

Комерційне сільське господарство стрімко пішло вгору та здобуло інноваційні способи ефективнішого застосування добрив та пестицидів за допомогою комп'ютеризованих тракторів, оснащених сучасними сенсорами і навігаційними системами. Багато сільськогосподарських виробників застосовують спеціально підібраний склад добрив, що є найбільш підходящим до ґрунтів тієї чи іншої місцевості, таким чином сприяючи зменшенню до мінімуму рівня вимивання хімікатів у сусідні водойми.

Органічне сільське господарство також радикально зменшує використання води та хімікатів: покривні культури, мульчування та компост покращують якість ґрунту, зберігають воду та накопичують поживні речовини. Багато фермерів також почали обережніше витрачати воду та змінили неефективні зрошувальні системи на більш точні засоби поливу, наприклад, крапельне зрошування. Успіхи у традиційному та органічному землеробстві збільшують віддачу від води та поживних речовин.

Змінити харчування

Було б легше прогодувати до 2050 року 9 млрд людей, якщо б більше з вирощеного потрапляло саме до людського шлунку. Наразі ж 55% усіх вирощених у світі калорій годує безпосередньо людей, рештою годують худобу (близько 36%) або переробляють на біопаливо та промислові продукти (близько 9%). Люди споживають м'ясо, молочні продукти і яйця ферм, але тільки частина калорій з кормів потрапляє у ці м'ясо та молоко. На кожні 100 калорій кормового зерна ми отримуємо близько 40 нових калорій молока, 22 калорій яєць, 12 — курятини, 10 — свинини, 3 — яловичини. Розробка ефективніших способів вирощування тварин на м'ясо та перехід на “легші” дієти (або навіть відмова від вирощеної на комбікормах яловичини, на користь курятини, свинини або органічної яловичини) можу вивільнити значні обсяги продовольства у всьому світі. Обмеживши отримання біопалива з продовольчих культур, можна значно покращити забезпечення населення продовольством.

Молоко у супермаркеті

Мінімізувати відходи

Вважається, що 25% харчових калорій у світі і до 50% загальної ваги продуктів харчування витрачається або марнується ще до того, як потрапляє до нас на стіл. У багатих країнах це найчастіше відбувається вдома, у ресторанах та супермаркетах. У бідних країнах — на етапі між виробником та ринком, через відсутність потрібних умов для зберігання і транспортування. Споживачі в розвинутих країнах можуть зменшити втрати продовольства дуже просто: зменшити порції, використовувати у їжу залишки страв і стимулювати заклади харчування і супермаркети до розробки заходів із запобігання втратам. З усіх можливих варіантів боротьби з нестачею продовольства елементарна економія є найефективнішим. 

Ці 5 кроків можуть збільшити світові запаси продовольства у понад 2 рази, а також значно зменшити негативний вплив сільського господарства на екологію. Вирішення світової проблеми продовольства вимагає кожного з нас відповідальніше поставитись до того, що ми кладемо на тарілку. Слід розуміти зв'язки між продуктами і фермерами, що їх вирощують, а також між продуктами і земельними та водними ресурсами, кліматом, від яких залежить життя всього людства. Наповнюючи продуктами свій кошик у супермаркеті ми, самі того часто не усвідомлюючи, робимо вибір, що матиме вплив на майбутнє.

Земля

На скільки вистачить їжі в світі читайте у статті - http://harchi.info/articles/na-skilky-vystachyt-yizhi-v-sviti.

Додати новий коментар
Зображення користувача Anonymous.