Курбан-байрам - Свято жертвоприношення - одне із головних і одне з двох канонічних ісламських свят, присвячене закінченню хаджу - паломництва у Мекку.
Свято Курбан-байрам припадає на 70-тий день після свята Ураза-байрам і на 10-й день ісламського місяця зуль-хіджа. У цьому році Курбан-байрам починають святкувати 1 вересня. Триває святкування 3 дні.
Своє коріння Свято жертвоприношення бере ще за часів пророка Ібрахіма, коли Аллах зупинив його руку, уже підняту над головою сина для того, щоб принести його у жертву, і наказав натомість заколоти барана, який був поряд.
Таким чином, мусульмани відмовилися від людських жертвоприношень і почали приносити у жертву тільки тварин.
Обов’язковий піст в ісламі - піст у місяць Рамадан, закінчується святом Ураза-байрам. Безпосередньо перед святом Курбан-байрам є додаткові одноденний або 10-денний пости, яких дотримуються за бажанням. Обов’язковою умовою у Свято жертвоприношення є не їсти нічого перед ранковою молитвою.
Святкування починається з самого ранку. Помившись та одягнувши новий одяг - важливо, щоб одяг був світлим - мусульмани відправляються у мечеть на ранкову молитву. Потім мусульмани повертаються додому і співають хором славослів’я Аллаху. Далі усі прямують у мечеть або на площу, де мулла читає проповідь, після завершення котрої учасники йдуть на кладовище, де моляться за померлих.
Головним обрядом свята є принесення жертви у долині Міна. Оскільки не всі мусульмани можуть здійснити паломництво у Мекку, канони приписують виконувати цю частину святкування скрізь, де опинилися мусульмани.
Повернувшись додому після кладовища, приступають до обряду жертвоприношення. У жертву приносять барана, вівцю, козу, корову, бика або верблюда без зовнішніх вад і які не мають нащадків. Вік барана не повинен бути більше 1 року, а бика або корови - двох. Найчастіше обрядовою твариною є баран. Якщо людина не вміє зарізати тварину, то це робить спеціально навчена людина - обов’язково мусульманин і обов’язково згідно з ритуалом. Тварин не ріжуть у мечетях. Також забивати тварину на вулиці вважається варварством. Зазвичай у великих містах є офіційний список місць, де здійснюється ритуальний забій худоби під час Свята жертвоприношення. У мусульманській сільській місцевості тварин можуть забивати у дворі дому або у полі. Жертву розділяють на 3 частини: першу господар дому залишає собі, другу жертвує громаді, а третю роздає жебракам на вулиці. М’ясо жертовної тварини потрібно з’їсти за час Курбан-байраму, після закінчення святкування, їсти жертовну тварину не можна. Шкури вбитих тварин віддають храму, а кістки ховають у землю.
Правила Курбан-байраму приписують пригощати усіх, у першу чергу бідних.
Також, мусульмани роблять подарунки друзям і родичам у дні свята жертвоприношення, ходять в гості до родини та друзів. А присутність присутність під час обряду жертвоприношення вважається благословенним.
Незалежно від регіону та особливостей національної кухні, усі мусульмани повинні у дні Курбан-байраму спробувати багато м’ясних страв, також до столу подають величезну кількість солодощів.
Обов’язковий піст в ісламі - піст у місяць Рамадан, закінчується святом Ураза-байрам. Безпосередньо перед святомКурбан-байрам є додаткові одноденний або 10-денний пости, яких дотримуються за бажанням. Обов’язковою умовою у Свято жертвоприношення є не їсти нічого перед ранковою молитвою.
У перший день свята прийнято готувати страви із субпродуктів - печінки та серця. Другий день починають з тарілки супу, приготованого на бульйоні з баранячих голів та гомілок. Готують тушковане м’ясо, печеню, доповнюючи рисом, бобовими та овочами. У третій день Курбан-байраму до столу подають супи з баранячих кісток, фатте, плов, шашлик, лагман, манти, бешбармак, чучвару та багато інших національних страв.
Особливе місце на святковому столі займають солодощі, якими прийнято прикрашати столи та частувати дітей. У Свято жертвоприношення випічка, зазвичай, готується з використанням мигдалю і родзинок - різноманітні східні печива, пироги та бісквіти, традиційні пахлава, рахат-лукум, самса.
Додайте свій коментар