Чим кошерне і халяльне м'ясо відрізняється від звичайного

Кошерне — те, що вироблене за правилами кашрута, в основі якого лежать закони Тори. “Халяль” буквально з арабського переводиться як “дозволене Аллахом”, і в мусульманському світі означає дозволені вчинки загалом. Якщо говорити про продукти, то, в основному, ті, що є кошерними, водночас є і халяльними. У зворотній бік це правило не діє. Давайте розберемося у особливостях виробництва кошерних і халяльних продуктів на прикладі м'яса.

Кошерне і халяльне м'ясо є однаковим тільки у тому, що при його виробництві слідують релігійним законам. У всьому іншому ж кошерне — абсолютно інша справа.

Є багато правил. Найголовніші стосуються споживання конкретних тварин у їжу і способу виробництва продуктів тваринного походження.

Що стосується птахів, то по кашруту дозолено споживати у їжу тільки свійських. Також, ті птахи, яких кололи гормонами, антибіотиками та іншими препаратами, уже не є кошерними. Наступне правило стосується способу забою: різати потрібно дуже гострим ножем у спеціальному місці по шиї, робити це потрібно спокійно, без будь-якого тремтіння у руках, і щоб птах був максимально нерухомим — так він не відчує болю. Робить це навчений шохет, який однією рукою тримає курку, а іншою — ріже. Якщо хоч один із цих пунктів не буде дотриманий (затремтіла рука, ніж не був достатньо гострим, тощо) — курка уже не вважається кошерною. Шохет сам розуміє, правильно він зробив чи ні. Якщо усе в порядку, далі курку обережно розрізають, щоб не пошкодити внутрішні органи і перевіряють , чи усі вони здорові. Є правила і на рахунок того, якого кольору повинні бути, наприклад, легені. Таким чином можна визначити, чи хворіла тварина. Якщо хоча б один орган виявляється хворим, уся курка не годиться. Якщо ж птах був здоровим, то починають промивати нутрощі, щоб забрати кров. Після цього тушу залишають у солі на півгодини, щоб витягнути залишки крові. Потім замочують і промивають від солі. Так само чинять і з гусками, качками, індичками та іншими птахами.

Хлопчик вибирає кошерні продукти

Із м'ясом великої рогатої худоби спосіб є схожим: тварина повинна бути здоровою, надріз потрібно робити швидко і гострим ножем, промивати і залишати у солі, але є особливості. Наприклад, можна використовувати у їжу тільки передню частину туші. У задній частині знаходиться сідничний нерв, на який накладено заборону у Торі, а видалити його дуже важко. Що стосується передньої частини, то її чистять від жил та розрізають на шматки.

Деякі закони, прописані у Торі, пояснюються і навіть підтверджуються з медичної точки зору, деяким законам конкретного підтвердження немає, і їм просто вірять — рано чи пізно їх необхідність підтвердиться, як і у випадку з іншими, пояснення котрим уже є. Наприклад, не можна точно пояснити, чому у їжу дозволене тільки м'ясо тварин, які є водночас травоїдними та парнокопитними. Позаяк не можна їсти свинину: свиня є парнокопитною, але не травоїдною.

З іншого боку, заборона на споживання у їжу крові маж пояснення. У Торі сказано, що кров — це душа. Поки у тварині є кров, у ній є і життя. Тому кров із тварини має бути виведена повністю.

Халяль” означає “дозволене”, “харам” — заборонене, і його набагато менше. У Корані написано, що “їжу людей Писання”, тобто іудеїв, признають халяльною та споживають. Їх принципи схожі на принципи кашрута, і продукт, визнаний кошерним, також є і халяльним, але халяль не завжди є кошерним. У випадку халяльності правила є менш суворими.

Якщо говорити про м'ясо, то халяльними також не вважаються свинина, мертві тварини та хижі птахи.

Відділ кошерних продуктів у супермаркеті

Відповідно стандартам сертифікації “халяль”, тварина повинна бути здоровою, забій повинен проходити гуманним методом: одна тварина не повинна бачити, як забивають іншу, забивати повинні швидко і гостро наточеним ножем шляхом перерізання шийної артерії, і в той же час забійник проказує молитву “Бісмілляхи Рахмані Рахим”, у перекладі з арабського “в ім'я Аллаха Милостивого і Милосердного”. Що стосується попереднього, то читання молитви при забої застосовується і в інших релігіях: наприклад, це традиційно робили і християни у селах. Також недопустимим є варварський спосіб вбивства — забій електрострумом та інші.

Згідно зі стандартом “халяль” допускається електрооглушення у випадку із птахами, по кашруту це заборонено. Щоб легше зняти пір'я, використовуються ванни ошпарки, а по кашруту пір'я общипують вручну. Та кров, яка витікає із тварини після забою, — заборонена. Але кров, яка залишається в туші, не чіпають. Іудеї ж кров видаляють повністю. Також: халяльним може вважатись м'ясо з усієї туші, а іудеї споживають у їжу тільки передню частину.

Зараз індустрія халяльної продукції швидко розвивається і її можна знайти не тільки при мечеті, а й у звичайних мережевих супермаркетах. Позаяк халяль вийшов за межі конфесійності і його часто купують люди, що не мають відношення до мусульманства. Звісно, через промислове виробництво почали з'являтись виробники, що використовують маркування “халяль” у цілях маркетингу, хоча насправді виробляють продукт, не дотримуючись правил. У цій ситуації довіряти тим продуктам, на упаковці яких стоїть знак “халяль”. Його можуть наносити тільки ті виробники, які пройшли спеціальну процедуру сертифікації.

Ілюстрація, що зображає процес обробки м'яса

Про інші кулінарні традиції, що заслуговують уваги, читайте тут - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/kulinarni-tradyciyi-shcho-zaslugovuyut-uvagy.

А про кулінарні звички диктаторів розкаже стаття - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/kulinarni-zvychky-dyktatoriv.

Додати новий коментар
Зображення користувача Anonymous.