Шампанське - кращий друг людини. Першим монархом, який заклав цей підхід в основу власного стилю життя, був Людовик XIV. Головний придворний лікар Антуан д’Аквін цінував ігристе і вважав його корисним. Він прописав Людовику пити його кожного разу під час їжі, у тому числі і під час сніданку. А потім естафету перейняла маркіза де Помпадур, яка дуже точно відмітила здатність ранкового шампанського підвищувати градус веселощів та покращувати настрій Людовика, якому було нудно.
Пили ігристе зранку і багато інших відомих особистостей. Наприклад, Пушкін, який любив починати день з шампанського у компанії друзів у легендарному петербурзькому ресторані “Талон”. Або Мерилін Монро, вислів котрої про краплю Chanel №5, яку вона єдиною одягає на ніч, чули усі, але чомусь ніхто не звернув увагу на його продовження - про те, що день кінодіва починає з келиху Piper-Heidsieck. У свій час для сера Вінстона Черчилля компанія Pol Roger випустила пляшку особливого об’єму - 0,57 л, що дорівнювало імперській пінті. Саме таку порцію подавали прем’єр міністру рівно об 11:00.
У традицій пити ігристе під час сніданку є і досить практична підстава. Переважна більшість сніданків - а саме страви з яєць - не поєднуються зі столовим вином. Тому його замінили на ігристе. Наявні у ньому бульбашки очищують смакові рецептори, тому після одного ковтка можна у повній мірі відчути смак страви, зрозуміти задум кухаря, ну і - звісно - покращити собі настрій на весь день.
А більше про аперитив і діжестів розкаже стаття - https://harchi.info/blogs/san-ayt-j/aperytyv-i-dizhestiv-do-i-pislya-yizhi.
Додайте свій коментар