Великі міста України помішалися на аперитивах. Із приходом літа заклади закликають усіх в гості на літні тераси. Давайте розберемося, що це таке, звідки пішла традиція аперитиву та як потрібно правильно його споживати.
Історія аперитиву почалась у Турині у 1876 році, у стінах невеликого магазинчику лікерів. Батьком аперитиву називають Антоніо Бенедетто Карпано, який дав життя напою під назвою вермут. Хоча, по суті, вермут - це не що інше, як ароматизоване вино. Незабаром напій припав до душі королю Віктору Емануїлу ІІ, який оголосив вермут офіційним аперитивом королівського двору. Із цього, власне, все і почалося.
В Італії аперитив - це ефективний початок вечері. Цей напій, ідея котрого - відкрити шлунок.
Аперитив - це до їжі. Хоча є таке поняття, як аперитив по-міланськи - це коли ти їси і одночасно з їжею п’єш аперитив. Але найпопулярнішим є той, який йде до вечері. Зазвичай такий аперитив супроводжується сайдом. Це такий маленький кулінарний супровід, який доповнює смак алкоголю та розігріває шлунок. До того ж алкоголь вприкуску з їжею дозволяє розтягувати аперитив по часу і випивати замість однієї склянки, скажімо, 2-3.
Аперитив - це насамперед проведення часу. Ти повинен бути розслабленим, нікуди не поспішати і проводити час у компанії друзів. Позаяк, в Італії аперитив в основному п’ють на вихідних: у тебе є вільний час, який ти можеш провести у приємній компанії. Зазвичай аперитив починають пити з 6-7 вечора до 8:30-9. Така собі прелюдія: друзі збираються, випивають трохи, а потім їдуть усі разом на вечерю.
Італійці споживають аперитив і протягом тижня. Більше того, аперитив може бути прямо під час роботи - на ділових зустрічах, наприклад, замість кави можуть пригощати аперитивом на основі вермуту.
Вермут, звісно, залишається кращим напоєм для аперитиву - як чистий, так і в коктейлях. В Італії одним із найбільш популярних аперитивів є той, який називається “один до одного”. Наприклад, Martini з тоніком і рівних пропорціях.
Що стосується їжі під аперитив, то тут є два варіанти: або співзвучне поєднання, або гра контрастів. Плюс усе залежить від того, який ми використовуємо вермут. У білого Bianco, наприклад, більш свіжі ноти, тому він просто просить комбінацію, наближену до морепродуктів: риба, устриці, карпаччо, креветки… В принципі, до білого вермуту підійде будь-який продукт, який буде більш кислим, ніж сам напій. Декому таке поєднання дуже сподобається.
Якщо мова йде про червоний вермут, то тут краще вибирати продукти більш жирні та наповнені смаком. Ідеально поєднуються з червоним вермутом смажені закуски. Основні інгредієнти під червоний вермут - смажена картопля та оливки, вони завжди супроводжують такий аперитив. Ще одним таким інгредієнтом може бути піца, точніше, міні-піци. Але тоді ми вже йдемо до іншої мети, більш високої. Це вже рівень гурме: коли у вас інтерес до аперитиву не стільки як до джерела насолоди, а як до деякого досвіду.
Не слід також забувати, що аперитив також залежить від клімату, сезону та погоди за вікном. Якщо на вулиці літо, то це обов’язково напій з льодом десь на літній відкритій терасі. Якщо зима, то це може бути добре знайомий нам глінтвейн і посиденьки біля каміну. Ну і головна умова будь-якого аперитиву - його завжди потрібно пити у компанії.
Більше про аперитив і діжестів читайте тут - https://harchi.info/blogs/san-ayt-j/aperytyv-i-dizhestiv-do-i-pislya-yizhi.