Чи багато ми знаємо про текілу? Окрім того, що із неї роблять маргариту, а якщо п'ють “чистою” - то потрібно із лаймом та сіллю? Насправді, цьому напою уже близько 5 віків, а унікальна текіла тому, що виготовляється всього у 5 регіонах Мексики.
Історія текіли та місто Текіла
Насамперед, текіла — це перший унікальний алкогольний напій, який почали готувати на американському континенті. Свій початок цей процес бере у 16 столітті. Текіла отримала свою назву, що не дивно, завдяки місту, у якому з'явився перший напій.
Ацтеки ферментували із блакитної агави напій “пульке”, який із приходом іспанських завойовників почали дистилювати. Отриманий внаслідок цього напій і почали називати текілою. А у 18 столітті почалось масове виробництво напою із культивованої блакитної агави. Текіла у тому вигляді, який відомий нам зараз, почала вироблятись та продаватись на початку 19 століття у Гвадалахарі (штат Халіско).
У місті Текіла на сьогодні проживає близько 25000 мешканців, і це абсолютний текільний рай: тут продається усе, що душа забажає, пов'язане із текілою і про текілу, а, також — із блакитною агавою. Місто втілює у собі все, що показують у мексиканських серіалах та фільмі про Фріду Кало: облуплені від спеки та часу будови багатолітньої давнини, вітрини із 80-х. І текіла у пластиковій тарі та на розлив.
Блакитна агава та хімадори
згідно із мексиканським законодавством, текіла може вироблятись тільки із блакитної агави, яка росте виключно у 5 штатах. Проте, існують й інші види текіли — із них роблять інші напої, наприклад, напій-родич текіли мескаль.
Поля блакитної агави — це дуже гарно. Рівні ряди зелено-блакитних кущів, а навколо — люди на конях. Так насправді і відбувається: для виробництва текіли блакитна агава вирощується на полях. Урожай збирають на 7-12-й роки життя рослини. Процес є досить важким стратегічно, і потребує багато часу. Збором урожаю займаються спеціально навчені люди, яких називають хімадорами: працівники у білих костюмах на полях — це саме вони у своїй традиційній формі. Насправді, це звичайні селяни, які приїжджають сюди спеціально для збору урожаю.
Для текіли використовують серцевину агави — для цього хімадори обробляють достиглу рослину, обрубуючи листя та залишаючи “качан”. Досвідчений хімадор визначає зрілість шишки та збирає урожай. За одну зміну хімадор видає близько сотні блакитних агав, які відправляються на виробництво.
Виробництво
На заводі очищені серцевини агави спочатку запікаються у спеціальних печах: виходить щось схоже на гарбуз у меді — за м'ясистою консистенцією та солодкавістю. Насправді, окрім текіли із агави роблять ще й варення та інші солодощі, однак для цього потрібно зупинитись на другому етапі виробництва.
Після запікання текіла проходить процес бродіння та ферментації, а після — зберігається у дерев'яних бочках. Готовий напій має міцність 55%, однак перед розливом її розбавляють до 38%. Залежно від сорту текіли, термін її зберігання може змінюватись — від декількох днів до 3 років і більше. Зберігання у бочці дає колір напою, тому пам'ятайте, що прозора текіла — це найпростіша текіла, без витримки.
Casa Herradura
Casa Herradura — один із найстаріших та відомих виробників текіли. Уся текіла тут виготовляється за традиційним методом із 1870 року. Herradura — це сімейний бізнес, який на початку 2000-х купила алкогольна компанія Brown Forman, і зараз, окрім, власне, виробництва, тут знаходиться помістя родини Ерадура, по якому можна здійснити прогулянку і проводять різноманітні екскурсії.
У Casa Herradura виробляють декілька брендів текіли: Herradura, el Jimador, Don Eduardo та Antiquo de Herradura. В Україні наразі продається тільки el Jimador.
Різновиди текіли
Так як не всі йогурти корисні, так і текіла ділиться на два умовно хороші і не дуже типи:
Текіла 100% Agave. Текіла, виготовлена виключно із соку блакитної агави. Виробляється такий напій тільки у Халіско.
Текіла mixto. Напій зі змішаними спиртами. Відповідно до мексиканського законодавства, до складу такого напою повинно входити не менше 51% спиртів, отриманих саме із соку блакитної агави. Інша частина — цукрова тростина, фруктові спирти, вода. Також, таку текілу можуть підфарбовувати карамеллю для придання того самого золотистого кольору (у магазинах такий напій, зазвичай, має назву Gold).
Залежно від витримки, текіла поділяється не такі види:
Silver – текіла без витримки, прозора. Більше підходить для коктейлів.
Reposado – напій, витриманий у бочках 60 днів: золотистого кольору, підходить для споживання і у чистому вигляді, і у коктейлях.
Anejo – витримана текіла, від 1 до 3 років, продукт для гурманів, звісно, дорожче за інші, і виробляється у менших кількостях.
До речі, у Мексиці ніхто не п'є текілу із лаймом та сіллю — це стереотип, який прийшов до нас від американських студентів. В оригіналі текілу п'ють із сангрітою — це суміш томатного та апельсинового соку із гострими спеціями.
Додайте свій коментар