Чорний трюфель
Або перигорський (Перигор, Франція). Із давніх часів цей незвичайний гриб, часто іменуємий “чорним діамантом”, по праву вважається продуктом розкоші. Його особливість полягає в унікальному насиченому яскравому ароматі, адже навіть дрібка цього “чорного принца” здатна перевтілити найбільш звичайну страву. Головна особливість цього гриба — ціла палітра ароматних відтінків: від лісових запахів моху та сирої землі до ягідного, шоколадно-горіхового або навіть дещо алкогольного. Саме за неповторний аромат, рідкість та унікальність даного делікатесу гурмани готові викласти близько 1000 євро за 1 кг.
Тонко-тонко нарізаний гриб рекомендується додавати у страву в останню чергу, виклавши на теплу тарілку, що дозволить аромату розкритися максимально. Зберігати гриб краще у баночці із оливковою олією, яка потім слугуватиме особливим інгредієнтом у будь-якому соусі.
Картопля Vitelotte Noire
Відома також як Негритянка, Китайський трюфель або Синя французька трюфельна картопля. Історія походження точно не відома, але перші записи датуються початком 19 століття, коли на паризьких ринках з'явився Vitelotte Noire (дослівно із французької — живий чорний).
До речі, зі всіх картопляних сортів саме цей є найбільш корисним. Чорний ззовні, фіолетовий всередині — таке забарвлення зумовлене високим вмістом пігментної речовини антоціану (чинить бактерицидну дію, є потужним антиоксидантом). Наприклад, саме цим пігментом багаті чорниця, журавлина, малина, ожина, чорна смородина, вишня, мускатний виноград та інші червоно-чорні продукти, про користь яких нам давно відомо.
Молоду картоплю смачно і корисно буде запекти в мундирі, а зі зрілого плоду, що розварюється швидше, вийде дивовижне фіолетове пюре.
Чорнила каракатиці
Родом із середземноморської кухні, ця морська заправка чорного кольору — прикраса багатьох страв. Частіше всього, це паста або різотто, а особливо доречно додавати чорнила каракатиці у страви із морепродуктами. Зараз популярними стають також бургери із чорною чорнильною булочкою, що надає їх ледь помітного присмаку, а чорний гармонійно контрастує із яскравими кольорами інших шарів бургера.
Дикий рис
Чорний дикий рис — джерело корисних компонентів. Необроблений (на відміну від звичного білого), він є цільним злаком, що значить, що клітковини, протеїну, вітамінів та мінералів у такому рисі у рази більше. Екзотичний смак із солодкуватим горіховим ароматом. Використовують такий рис, як і звичайний, у якості гарніру, начинки, добавки, тощо. Оригінальною буде чорно-біла подача страви — тобто навпіл із білим рисом.
Пряний десерт
Інгредієнти
Варений дикий рис — ½ склянки.
Нарізане яблуко — 1 шт.
Родзинки — 2 ст.л.
Сік лайму/лимону — 1 ст.л.
Мигдальна олія — 1 ч.л.
Кориця, мед.
Технологія приготування
У великій мисці змішуємо рис із яблуками та родзинками. Розмішуємо корицю у лаймовому/лимонному соці, додаємо олію і мед, вливаємо у рисову суміш. Усе добре перемішуємо. Смачного.
Калінджі
Римський коріандр, чорний кмин, нігелла, сейдана або калінджі. Насіння цієї гостро-гіркої чорної спеції, так таємниче і по-різному іменуємої, було знайдене у деяких місцях давнього Єгипту, включаючи гробницю Тутанхамона, і з давніх часів чорний кмин характеризували словами “зцілить від усіх хвороб, окрім смерті”.
Насіння часто входить у рецепти традиційної кухні арабських країн та Індії, використовується як добавка у солодку випічку, а також як альтернатива перцю.
Аромат калінджі є таким же загадковим, як і сама назва. За його багатогранність і деяку вишуканість у Великобританії спецію прозвали Love-in-mist (любов у тумані).
Чорниця
Низькокалорійна ягода, збагачена вітамінами, мінералами, клітковиною. А за кількістю антиоксидантів — лідер серед інших. До того ж, не втрачає корисних властивостей від заморозки або сушки, що робить її демісезонною ягодою у раціоні.
Чорничний соус
Інгредієнти
Чорниця — 300 г.
Цукор — 70 г.
Кукурудзяне борошно — 2 ч.л.
Вода — 60 мл.
Лимонний сік — 2 ч.л.
Технологія приготування
У каструлі змішуємо цукор, кукурудзяне борошно дрібного помолу та холодну воду. Доводимо до кипіння, постійно помішуючи. На маленькому вогні варимо ще 1 хвилину. Знімаємо каструлю з вогню та вливаємо лимонний сік. Подаємо теплим.
Ожина
Ще одна корисна ягода із набором вітамінів, мікро- та макроелементів. Її культивують у багатьох країнах, а в Англії існує повір'я, що збирати чорну ягоду після 11 жовтня категорично не можна.
Граніта із ожини з корицею
Інгредієнти
Ожина — 250 г.
Цукор — 50 г.
Кориця — 10 г.
Біле сухе вино — 150 мл.
Вода — 300 мл.
Технологія приготування
Змішуємо у каструлі ожину, цукор і корицю. Помішуючи, варимо на повільному вогні, поки цукор не розчиниться. Потім додаємо біле вино і холодну воду, перемішуємо і переливаємо суміш у контейнер для заморожування. Ставимо у морозильну камеру на 2 години, після чого розбиваємо на кристали. Повторюємо процес двічі і залишаємо у морозилці до повного застигання. Подаємо десерт у охолоджених келихах, прикрасивши свіжими ягодами.
Соус з ожини
Інгредієнти
Ожина — 3 склянки.
Бренді — 2 ст.л.
Апельсиновий сік — 2 ст.л.
Мед — 3 ст.л.
Технологія приготування
У блендері змішуємо 2 склянки ожини, бренді, апельсиновий сік та мед. Перетираємо пюре через сито, щоб видалити кісточки. Вливаємо у креманку і додаємо цілі ягоди.
Сочевиця Білуга
Маленькі зернятка цього сорту сочевиці візуально схожі на чорну ікру, за що і отримали почесну осетрову назву. Багата на легкозасвоюваний рослинний білок та фолієву кислоту. Корисна, смачна і ароматна — використовувати її можна не тільки як гарнір, а й як повноцінну страву. І процес приготування займає мінімум часу: попереднього замочування не потрібно, вариться усього 20 хвилин.
Чорний сезам
Або чорний кунжут. Зі всіх його типів (білий і коричневий) чорне насіння вважається найкращим для споживання у їжу та володіє лікувальними властивостями завдяки високому рівню тих самих антиоксидантів. У кулінарії часто використовують кунжутну олію та порошок, а саме насіння додають у випічку.
Сезамові кекси
Інгредієнти
Борошно — 70 г.
Порошок чорного кунжуту — 3,5 ст.л.
Розпушувач — 0,5 ч.л.
Цукор — 90 г.
Яйця — 2 шт.
Вершкове масло (кімнатної температури) — 100 г.
Сіль.
Технологія приготування
У миску насипаємо борошно, кунжутний порошок та розпушувач. Окремо збиваємо яйця із цукром та сіллю до білої піни. Додаємо олію та збиваємо ще раз. Поєднуємо дві суміші і ретельно перемішуємо. Миску накриваємо плівкою і залишаємо у холодильнику на 8-10 годин або на ніч. Після — випікаємо 10-15 хвилин до золотистого кольору при температурі 200 градусів. Готові кекси можна полити розтопленим шоколадом.
Маслини
Олива. Рослина, подарована грекам богинею Афіною. Маленький і поживний продукт: близько 100 активних речовин. Маслини не прийнято фарширувати (на відміну від зелених оливок), оскільки сам по собі маслиновий смак є цілком самодостатнім і не потребує доповнення. Насправді, якщо вас досі турбує питання, чим відрізняються маслини від оливок, відповідь — нічим. Маслина — це російська назва, а означає вона “містить багато масла”, а по суті — це та сама оливка.
Смола пуера
Це унікальна чайна паста, про яку навіть у Китаї знає не кожний, а тільки істинні знавці і цінителі бадьорливого чаю. Смолу отримують із чайного листа, із 80 кг сировини виходить близько 1 кг смоли. У числі любителів смоли тибетські монахи, а китайська традиційна медицина вважає її найкориснішою речовиною, що отримують із чайного листа. Заварювати чорну смолу можна як у гарячій воді, так і в холодній, навіть у келиху з льодом. Отриманий напій має дерев'янистий аромат та солодкий післясмак.
Варення з грецьких горіхів
Варення із нестиглих грецьких горіхів — традиційна страва кавказької кухні. Її смак можна охарактеризувати однією фразою: “це не просто варення, а повноцінний десерт до чаю”. Правильне варення готується не менше 21 дня і, що незвичайно, обов'язково із використанням води з вапном. У результаті — оксамитове антрацитове варення та незвичайний смак.
Сир із чорною пліснявою
Біла, червона і блакитна — 3 основних сирних види плісняви, їстівних, звісно. Четвертий вид — чорна, досить рідкісна у наших краях, проте у деяких відомих гурманам елітних точках придбати можна (наприклад, відомий сир Black Castello). Важливо тільки не забути почистити заповітний шматочок перед споживанням. Ядерна оболонка приховує сир із пікантним смаком, який також називають “надвишуканим”.