Поки французи робили вина, англійці оформляли патенти на пристосування для відкорковування пляшок. Внаслідок чого — на кожний хитрий корок знайдеться прилад з гвинтом.
Протягом віків посудини з вином замазували глиною або смолою, а пляшки округлої форми закривали конусоподібними корками, які трохи виступали і могли бути вийняті без зайвих зусиль та підручних засобів. Але на початку 18 століття, із розвитком виноторгівлі, почалось виробництво пляшок з прямими стінками, а закривати їх почали повністю загнаними у них циліндричними корками, залитими воском або сургучем.
Щоб відкоркувати таку пляшку знадобилось спеціальне пристосування. Прототипом штопору став інструмент, яким витягали пиж або кулю із мушкета чи пістолета, що дав осічку. “Сталевий черв'як, що використовується для витягання корків з пляшок”, вперше був згаданий у 1681 році. “Черв'яки” мали примітивну т-подібну конструкцію і також часто “давали осічку”.
Пройшло більше 100 років, перш ніж священник Семюель Хеншалл у 1795 році отримав перший у світі патент на штопор. Його винахід, як і більшість інших варіантів штопору того часу, був оснащений пензликом для струшування крихт воску та корка з пляшки. Інноваційність полягала у наявності у штопорі металевого диску в основі спіралі. Він слугував упором, який не дозволяв гвинту входити у корок далі, ніж треба, а також давав можливість зрушити її з місця. Хеншалл писав про нього так: “Це новий метод застосування гвинта, побачивши який кожна людина здивується, що сама до такого не додумалась”. Пізніше придуманий священником штопор породив цілий ланцюг модифікацій.
Чи правда, що хороше вино може бути тільки з натуральним корком читайте у статті - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/chy-pravda-shcho-horoshe-vyno-mozhe-buty-tilky-iz-naturalnym-korkom.
Додайте свій коментар