Вчені з Нью-Йоркського та Флоридського університетів (США) проаналізували, як рідина змінює форму різноманітних матеріалів і розчиняє їх. Результати їх дослідження можна застосувати до найрізноманітніших матеріалів і процесів — від облизування льодяників до ерозії ґрунту.
Експеримент показав, що під впливом потоку рідини виникають несподівані форми, однак з'являються вони регулярно і трансформуються за одними і тими ж “законами” — незалежно від швидкості потоку або вихідної форми цукерки. Експерименти базувались саме на специфіці розчинення льодяників, але у результаті дитяча цукерка допоможе і вченим, що працюють у фармацевтичній та хімічній областях, де мова йде про поєднання твердих елементів та розчинів, і геологам — у дослідженнях, пов'язаних з розмиванням поверхонь та морфологією ерозії. Наприклад, щоб пояснити рельєфи, що незвично виглядають.
Головне відкриття для дітей, а також колишніх дітей — відповідь на таке питання: скільки разів потрібно лизнути цукерку на паличці, щоб з'їсти його цілком? Відповідь: близько 1000 разів.