Інші назви: флуор.
Група: неметали, галогени, мікроелементи.
Хімічне позначення: F.
Атомний номер: 9.
Фізичні властивості: блідо-жовтий газ, у невеликих концентраціях запах нагадує одночасно хлор та озон; є дуже агресивним та отруйним.
Значення для організму
- фтор формує та зміцнює кістковий скелет та зубну емаль;
- сприяє роту волосся та нігтів;
- є учасником важливих біохімічних реакцій;
- фтор приймає участь у процесахкровотворення;
- підвищує імунітет;
- очищає організм від солей важких металів та радіонуклідів;
- попереджує остеопороз;
- фтор придушує активність кислотоутворюючих бактерій;
- застосовується для профілактики пародонтозу та карієсу.
Потреба організму
- 1,5-5 мг/добу.
Симптоми дефіциту фтору
Карієс, пародонтоз, випадіння волосся, остеопороз.
Симптоми надлишку
Різка слабкість, сльозотеча, втрата голосу, нудота, болі у животі, діарея, подразнення шкіри, флюороз зубної емалі, кровоточивість ясен, крихкість зубів, кальциноз зв'язок та сухожиль, судоми, остеопороз, брадикардія, порушення вуглеводного та жирового обміну, деформація скелету, пневмонія, зниження артеріального тиску, набряк легень, ураження нирок, ураження центральної нервової системи.
Фтор виявляє свою токсичність при кількостях, більших за 20 мг, а при потраплянні до організму більше 2 г фтору можливі летальні випадки.
Джерела фтору
Рослинні
Горіхи, чай, зернові, картопля, цибуля, вино, грейпфрути, яблука, рис, шпинат, листові овочі.
Тваринні
Морська риба, морепродукти, курятина, молоко, субпродукти, яйця.
Також, джерелом фтору є питна вода.