Фріганізм (freeganism, free - вільний, безкоштовний і vegan - веганізм) - це стиль життя, який заперечує культ споживацтва. Також даний рух відомий під назвою дампстер дайвінг. Його адепти харчуються зі смітників та риються у сміттєвих контейнерах. Вони не безхатченки, і не безробітні. Багато з них працюють вчителями, інженерами і механіками, живуть у своїх будинках і квартирах. Філософія дампстер дайвінгу зневажає перенасичення, жадібність, марнотратство, конформізм. Фрігани - це споживачі необхідного мінімуму, який включає у своє меню продукти харчування, виключно важливі для життя.
Джерела фріганізму
Для звичайної людини смітник здається останнім місцем, де можна знайти собі обід. Можливо, для безхатченка це і є джерело харчування, але більшість все одно зійдеться на думці, що це просто гидко.
Зовсім інша справа у Штатах. Звісно, там теж є безхатченки, які не проти покопатися у смітниках. Але також біля сміттєвих контейнерів можна помітити і досить молодих та успішних людей. Дампстер дайвінг (фріганізм) виник у кінці 20-го століття як один із видів радикального вегетаріанства. І хоча вегетаріанці не їдять м’яса, фрігани залишили собі лазівку: м’ясо їсти можна, якщо воно дісталося безкоштовно.
Пізніше фріганізм відділився, і став окремим рухом, а фрігани стали шукати у сміттєвих контейнерах не тільки їжу, а й інші речі: меблі, одяг і побутову техніку. Фрігани збирають усе це зі смітників не тому, що вони бідні, а тому що для них це своя філософія і стиль життя.
Організація Food Not Bombs, а також анархістська група вуличних артистів Diggers, яка існувала у 60-тих у Сан-Франциско, принципово не купували їжу і не користувалися платними соціальними сервісами. На думку Боба Торреса, професора соціології Університету Святого Лоренса у Кантоні, штат Нью-Йорк, рух фріганів став популярним через зростаючу у суспільстві фрустрацію, пов’язану з невдачами неологічного мейнстріму. Торрес вказує на те, що зелені не завжди задумуються, скільки природних ресурсів потрібно для виробництва тих натуральних екологічно чистих продуктів, які вони споживають.
Ідеологія фріганізму
Фрігани не визнають грошових відносин. Якщо вони знайшли на смітнику якусь непродовольчу річ, її міняють на блошиному ринку. Досвідчені фрігани знають, де можна добути свіжі продукти. До того ж вони завжди готові поділитися продуктами та речами з іншими.
Фрігани протиставляють себе суспільству споживачів. Тому кожний з них повинен бути щедрим, безкорисним, і задовольнятися необхідним мінімумом. Метою усього їх руху є мінімізувати свою фінансову підтримку корпорацій та зупинити глобалізацію світової економіки.
Зазвичай місцями, де фрігани знаходять собі їжу, є контейнери супермаркетів, ресторанів і кафе, або ж багатоповерхівок. Смітники приватних будинків вони не чіпають, як і смітники біля лікарень. Фрігани не залазять у пошуках їжі на закриті території, не залишають після себе гармидер (навіть навпаки іноді і прибирають там), і намагаються залишити сміттєві контейнери у хорошому стані, щоб інші також змогли знайти щось для себе після них. Слід згадати, що фрігани дбають про своє здоров’я і здоров’я своїх друзів. Вони поширюють інформацію про те, як відрізнити зіпсовані продукти від нормальних, які товари краще не брати - загалом, як харчуватися зі смітника і не хворіти.
Серед санітарних правил дампстер дайвінгу є декілька основних. По-перше, діставати тільки ті продукти, які лежать у поліетиленових пакетах або у непошкоджених упаковках. По-друге, в основному не брати ті, котрі швидко псуються - молочні продукти, м’ясо та рибу. Останнє правило - ретельно промивати весь “улов” вдома. Хоча копання у смітниках - справа не найчистіша, до місць дампстер-дайвінгу відноситись краще з повагою: після себе закрити кришку і не розкидати продукти по землі. Інакше супермаркет повісить на контейнери замки, і їх злам буде вважатися порушенням закону.
Існує багато місцевих сайтів, де фрігани діляться інформацією, де і в якому режимі працюють найсмачніші смітники. Іноді там навіть може бути описано у який контейнер для сміття слід заглянути любителям екзотичної кухні, о якій годині викидають сміття у одному з найпафосніших ресторанів, в якого закладу найбагатший вибір серед викинутих продуктів. Це свого роду кулінарний гід для тих, хто ходить по смітниках. Окрім того, є навіть сайт, який вчить готувати смачні страви з їжі, знайденої на смітнику.
Прихильники цього руху вважають, що дампстер дайвінг - це реакція на марнотратність. І певною мірою вони праві, варто тільки подивитися на смітники будинків після Нового року, завалені мішками із зовсім незіпсованими продуктами, які люди закупили понад міру і не з’їли за час свят. Пристрасть до готування, а також культ їжі, приводить до того, що люди перестають розуміти цінність продуктів і грошей. А фрігани знають, як потрібно використовувати їжу з розумом. Втім, вони не пропагують свою ідеологію і нікому її не нав’язують.
Дампстер дайвінг в Україні
Що стосується України, то до нас західна мода на дампстер дайвінг дійде не скоро. І зовсім не тому, що ми всі у такому захваті від капіталізму та бездумного споживання товарів. Просто вітчизняні сміттєві контейнери - це не ті акуратні бачки, як на вулицях Лондона, Парижу чи Берліну. Це справжні звалища із незабутнім ароматом та зовнішнім виглядом, і, відповідно, санітарним станом. А таке поняття як сміття сортоване по категоріям для багатьох міст ще не відомо - у одному смітнику можуть бути і продукти, і небезпечні хімічні речовини, і бите скло.
Ще одне причина - небажання місцевих власників ресторанів і супермаркетів акуратно розкладати у пакети непотрібні товари та виставляти їх на вулицю - адже вони можуть привабити безхатченків і відлякати пристойних клієнтів. Та й що значить непотрібні товари? У нас таких просто не буває: протерміновані і пом’яті продукти просто продають за зниженою акційною ціною - а покупець, в основу, не задумується про свою безпеку та з радістю змітає такий товар із прилавків. На смітник же відправляються тільки ті продукти, які уже остаточно зігнили або покрилися пліснявою - їх неможливо врятувати.
Більше про проблему харчових відходів розкаже стаття - https://harchi.info/articles/naybilsh-marnotratni-krayiny-abo-yistivne-smittya.
Додайте свій коментар