Генетично модифіковані продукти - прокляття чи порятунок

Чи знаєте ви про те, що кожного дня ми зіштовхуємося із продуктами, створеними за допомогою науки, що має назву — генна інженерія? Ми складаємо їх у візочок найближчого супермаркету, купуємо їх на ринку.

Не зайвим буде розібратися, що ж собою представляють генетично модифіковані продукти. Чому вони так називаються, і що їх відрізняє від “звичайної” їжі? І, також, чому так багато суперечок та дискусій вони викликають.

Що таке генетично модифікований організм

Повернімося на шкільні уроки біології. Будь-яка рослина або тварина має тисячі певних ознак. За наявність цих ознак, у свою чергу, відповідає конкретний ген — маленька частинка молекули ДНК. Саме він визначає наявність тієї чи іншої ознаки у тварини або рослини. Якщо вилучити ген, що відповідає за ту чи іншу ознаку, то і сама ознака зникне. І, навпаки: коли додати новий ген — отримаємо і нову ознаку. Змінена генетично рослина може називатись мутантом, або генетично модифікованим організмом.

Геномодифіковані продукти — продукти, що отримуються із трансгенних (генетично модифікованих) організмів. Що значить, що у один організм вводяться чужі ген або ген іншого організму.

Сучасна наука досягла такого рівня розвитку, що вилучити або додати декілька генів для неї є цілком вирішуваним завданням, вже наприкінці 20 століття експерименти по штучній зміні (модифікуванню) рослин та тварин отримали дуже широку популярність та поширення.

Давайте розглянемо конкретні приклади. Як гадаєте, чому помідори можуть довго зберігатись, не втрачаючи при цьому товарного вигляду та смакових якостей? Виявляється, вони отримали ген морозостійкості від полярної камбали. Томат протягом тривалого часу здатний бути зеленим при температурі +12ºС, але, потрапляючи у тепло, він одразу червоніє. Ще один яскравий приклад — відомий усім шкідник картоплі — колорадський жук. Так, завдяки генній інженерії та отриманому від скорпіона гену, картопля втрачає усю свою привабливість для затятого ворогу. А хліб із додаванням генетично модифікованих ферментів довго не черствіє.

Генетичні модифікації наслідують дві основні цілі: покращити харчові властивості продуктів та підвищити урожайність.

Перша мета розвивається дуже повільно та має має таке широке поширення. Із наявних на сьогодні досягнень у цій області можна виділити: рис, збагачений вітаміном А; помідори. Збагачені залізом та сою, із покращеним вмістом жирних кислот.

Інша область розвитку генетичних модифікацій напрямлена на підвищення врожайності продуктів. Можна виділити три засоби досягнення цієї мети: введення генів стійкості до шкідників, гени стійкості до кліматичних умов та гени стійкості до пестицидів. Таким генетичним модифікаціям приділяється значно більше сил, уваг та ресурсів, саме вони і складають основу сучасних генетично модифікованих організмів.

Геномодифіковані продукти — продукти, що отримуються із трансгенних (генетично модифікованих) організмів. Що значить, що у один організм вводяться чужі ген або ген іншого організму піддаються, переважно соя, кукурудза та рис.

Перваги та недоліки

Перед тим, як повністю відкидати або фанатично приймати будь-які нововведення, потрібно згадати , що у медалі дві сторони. Для того, щоб прийняти якесь рішення, потрібно зважити усі позитивні та негативні аспекти.

Генетично модифіковані організми здатні не лише рости, як їх попередники, а й виживати у таких умовах, у яких старі сорти гинули (наприклад, через різні погодні умови). Багато із них не бояться несподіваних заморозків, повеней або засух. Кореневища деяких рослин стали настільки розвинені, що можуть утримувати максимальну кількість вологи. А ті сорти, що раніше були чутливими до знижених температур, стали більш стійкими ,що, у свою чергу, вплинуло на те, що рослини раніше вступають у період активного росту. Також, були створені нові швидкоростучі сорти зернових культур.

Отже, генетичні зміни надають рослинам корисні властивості

• Стійкість до шкідників, морозостійкість, урожайність, тощо.
• Населення Землі збільшується із кожним роком, генетично модифіковані продукти покликані врятувати підростаюче покоління планети від голоду.
• Геномодифіковані продукти, здатні захистити себе від комах та шкідників, характеризуються високою урожайністю, а, позаяк, знижено собівартістю продукції.
• Стійкість до дії різноманітних шкідників дозволяє зменшити використання пестицидів, ніж цього потребують традиційні технології.
• З'явились такі овочі та фрукти, які здатні протистояти вірусам, бактеріям та грибкам.
• Вчені працюють над виведенням сортів помідорів та картоплі, що містять вакцини та ліки для країн третього світу, де вони будуть вирощуватись і не потребуватимуть спеціальних методів зберігання.
• Деякі види дерев виведені спеціально для усунення забруднень.

Інша сторона медалі — чому багато хто виступає проти ГМ-продуктів

• Більшість країн не має законів, які регулюють виробництво та споживання ГМ-продуктів.
• Споживачі не знають, що купляють, і як це вплине на їх здоров'я. Наприклад, ген із підсніжника, введений у картоплю для стійкості до колорадського жука, викликає підвищений вміст рослинних пектинів, що є несприятливим для ссавців. Від такого продукту страждає імунна система, кишечник, можуть розвинутись хвороби нирок, печінки та головного мозку.
• На товарах відсутні відомості про наявні у продуктах речовини, їх кількості.
• Настороженість екологів полягає у тому, що може наступити екологічна катастрофа, якщо генетично модифіковані форми проникнуть у дику природу. Наприклад, при перехресному запилюванні деяких рослин вони отримають ген стійкості до пестицидів та шкідників, і їх розмноження стане неконтрольованим.
• Окрім екологічного ризику, існує і харчовий. Деякі продукти можуть викликати алергічну реакцію. Звичайний продукт, наприклад, помідор, що містить невидимий оку ген риби, можу спровокувати алергічну реакцію у людини, що не переносить рибу.

Геномодифіковані продукти на прилавках магазинів

Більша частина зареєстрованих генетично модифікованих продуктів належать до соєвих. Соя входить до складу рафінованих олій, маргаринів, жирів для випікання, майонезів та інших салатних соусів, варених ковбас, пластівців та сухих сніданків, макаронних виробів і, навіть, дитячого харчування, якщо сухе молоко в них заміняє соєве. Із сої отримані емульгатори, наповнювачі, загусники, що використовуються як харчові добавки у кулінарних виробах.

Поряд із соєвими продуктами, генетично модифікованими є ті, що містять у собі кукурудзу. Попкорн, яким скрізь торгують на вулицях, практично в усіх випадках виготовлений із генетично модифікованої кукурудзи.

Красиві, глянцеві, великі, позбавлені будь-яких дефектів помідори, перці, полуниця та інші овочі і фрукти із великою ймовірністю можуть бути генетично модифікованими. У процесі дозрівання овочі та фрукти виділяють газ етилен, що прискорює їх в'янення. Геномодифіковані продукти містять ген, стійкий до етилену, що дозволяє плодам довго не псуватись та зберігати товарний вигляд.

Практично усі ГМ-продукти на прилавках магазинів є імпортними. На жаль, наразі у нас не помічають, які із них натуральні, а які — ні. У той час, як на Заході на прилавках вже давно і відкрито лежать генетично модифіковані продукти із спеціальними наклейками, і споживач знає, що він купує.

У чому небезпека

Генетично модифіковані продукти — добре це чи погано? Чи існує загроза і яка? Звісно, проблема ГМ-продуктів є досить накрученою. Проте, можна розібратись — де ж істині, а де надумані небезпеки ГМ-продуктів. Давайте оцінимо основні положення, якими керуються у суперечках про генетично модифіковані продукти, і розвіємо деякі міфи, а також, виявимо реальні небезпеки.

Небезпека №1: Це їжа Франкенштейна. Чужорідні гени із генетично модифікованих рослин можуть потрапляти у клітини людини, викликаючи мутації, рак, тощо у безпосереднього споживача або його потомків.

Якщо обговорити таке питання із вченими — то отримаємо у сміх та твердження про те, що ми були зовсім неуважними на шкільних уроках біології. Жодних ухилень від відповідей, просто факти. Після введення чужорідного гену до рослини, він стає таким самим, як і її рідні гени. Більше кажучи, будь-яка рослинна ДНК є чужо для людини — ДНК будь-яких продуктів. Проте, чомусь ні в кого не виникає думки, що звичайні продукти харчування можуть викликати мутації у організмі людини. Що і спростовує даний міф.

Небезпека №2: Геномодифіковані продукти можуть бути токсичними для людини.

Прихильники цього міфу у свій захист завжди приводять приклад трансгенної картоплі від якої гине колорадський жук. Мовляв, якщо гинуть колорадські жуки, то гинуть й інакші комахи, а, отже, що стане перешкодою від шкоди токсину людям? Проте, токсичність генетично модифікованих рослин із геном, що захищає від шкідників, для ссавців (і тому числі, для людини) — підтверджена наукою та фактами ніколи не була.

Небезпека №3: Геномодифіковані продукти викликають розвиток несприйнятливості хвороботворних бактерій до антибіотиків.

Однозначно сказати, наскільки твердження є правдивим, важко. Коли у геном рослини вводять чужий ген, його вводять разом із геном антибіотика у якості маркеру. І так, бактерії можуть вбудовувати у свій геном чужу ДНК. При чому, чим більше ДНК гену стійкості буде у світі, тим більша ймовірність її потрапляння у бактерії, у тому числі, патогенні. Проте, варто відмітити, що у якості маркері використовуються гени стійкості до антибіотиків, котрі років двадцять як уже не використовуються у медицині. І саме цей момент, зазвичай, замовчують.

Небезпека №4: Генетично модифіковані продукти збільшують ризик виникнення алергії.

Єдиний аргумент із усіх перерахованих, що має під собою хоч якесь підґрунтя. Проте, варто дещо уточнити. Дійсно, якщо генетично модифікований продукт буде містити білок, який є у продукті, що викликає у людини алергію (наприклад, ген арахісу), то, звісно, буде викликати алергічну реакцію. Проте, причиною цьому не генетична модифікація, а сам білок, що є алергенним. Для генетично модифікованих організмів, зазвичай, чітко відомо, що саме змінювалось і який саме новий білок утвориться, тому випадки алергенності можна передбачити та перевірити ще на етапі попередніх досліджень. У такому випадку доречно маркувати продукти не “містить ГМО”, а вказувати, які саме білки містить даний ГМ-продукт. Як бачимо, причина алергії тут зовсім не у тому, що продукт — генетично модифікований.

Це були міфічні небезпеки, що не мають серйозного підґрунтя. Проте, є дві цілком реальні загрози.

Загроза №1

Популярність геномодифікованих продуктів зменшує сортове різноманіття вирощуваних рослин. Тобто: зазвичай, для генних модифікацій обирають один-два сорти, з якими ґрунтовно працюють. А інші рослини — вимирають за непотрібністю. Що є не дуже добре.

Загроза №2

Пряма залежність від фірм, що виробляють генетично модифіковані організми. До генетично модифікованих продуктів вводять, також, додатковий ген, що робить їх стерильними. Тобто, такі рослини не будуть розмножуватись. Кожного разу, нове насіння потрібно знову купувати у компанії-виробника. А ця компанія, у свою чергу, може підвищити ціну або й зовсім припинити продаж насіння, тощо.

Які переваги

Перевага №1: Геномодифіковані рослини можуть нагодувати увесь світ, адже у рази підвищують врожайність.

Наразі генетично модифіковані продукти є захищеними від шкідників та пестицидів. Проте, як і у медицині — у випадку антибіотиків та вірусів — це вічна боротьба. Із часом комахи вироблять імунітет до розроблених токсинів, а бур'яни перестануть боятись пестицидів.

Перевага №2: Можна створити рослину із абсолютно новими надзвичайними властивостями.

Насправді,це не можливо. Сучасна наука уміє лише перемішувати ознаки. Можна перенести ознаку, притаманну одному організму, у інший. Нічого більше. Створювати нові гени, не існуючі досі у природі, наразі ще не навчились.

Якщо оцінювати об'єктивно — усі покращення генетично модифікованих продуктів є кількісними, а не якісними. Позаяк, не варто ставитись до геномодифікованих продуктів, як до жахливого злочину проти природи та людства. Проте, і захоплюватись надміру ними не варто. Геномодифіковані продукти — ніщо інше, це черговий етап розвитку біотехнології. Звісно, зі своїми перевагами та недоліками. А голосні твердження про велику небезпеку або вражаюче досягнення — або недостатня освіченість у даному питанні, або несуб'єктивність сприйняття, або ж надмірна ангажованість.