Статті

Що на вас чекає в Європі після перетину кордону? Розвінчуємо поширені міфи

Деякі українці ніколи не були за кордоном, не були у Європі, а деякі навіть не виїжджали зі своєї області. Тому їхати до західної України та взагалі за кордон людям зі східних та південних регіонів може бути лячно. Не бійтеся!

На західній Україні всі розуміють та розмовляють обома мовами – українською та російською. Ті, хто прямує зі сходу чи півдня України та не розмовляє добре українською, теж не бійтеся – вас зрозуміють та допоможуть, адже в Україні насправді немає і ніколи не було ніякого мовного конфлікту, про який так любить розповідати російська пропаганда.

Коли ви перетнули кордон та потрапили до Європи – що на вас чекає? Розповідаємо про основні міфи, які розповсюджують в інтернеті. Вони потужно впливають на свідомість українців, які ніколи не були у Європі.


"Відберуть паспорт та інші документи після приїзду"

Ніхто і ніколи не має права забрати ваш паспорт! Його можуть попросити відсканувати або скопіювати сторінки ПРИ ВАС!

Ви, як громадянка/ин України, не маєте віддавати свій паспорт нікому і ніколи, окрім офіційних державних установ для підтвердження вашої особистості. Якщо хтось хоче забрати ваші документи – не тільки паспорт, а будь-які – це шахраї.

"Змусять працювати безкоштовно або за маленькі гроші, яких не вистачить навіть на їжу"

У будь-якій країні Європі поважають права людини, зокрема, право на свободу та вільну працю. Ніхто не може змусити вас працювати, якщо ви цього самі не хочете, тим паче безкоштовно. Це XXI сторіччя і часи рабства давно у минулому.

"Якщо я перетну кордон або залишусь в Європі як біженець, то автоматично втрачу громадянство України і мої діти також"

Ніхто не має права забрати ваше українське громадянство, якщо ви самі на подаєте на процедуру відмовлення.

Перебування за кордоном у статусі біженця або без нього вважається тимчасовим, і коли бойові дії завершаться, ви і ваші діти зможете вільно повернутися до України як її громадяни.

"Якщо я перетну кордон, то відразу вважатимуся біженцем/біженкою"

Щоб отримати статус біженця, ви маєте на нього податися і пройти певну процедуру. Ані ви, ані ваші діти не отримують статус біженця автоматично, коли ви перетнули кордон, або деякий час живете у Європі.

"Якщо я евакуююсь, то до мене буде ставлення місцевих як до біженця, тобто дуже погане"

Наразі у всіх країнах багато місцевих, а також українська діаспора, які допомагають усім, хто евакуюється, як можуть.

Погано до українців не ставляться, адже розуміють, через що ви пройшли емоційно та матеріально, щоб потрапити за кордон.

"Я буду сам-на-сам, і ніхто мені та моїм дітям/батькам не допоможе"

Окремі люди, волонтерські організації, а незабаром й державні установи допомагають та допомагатимуть всім, хто евакуюється. Чим вам могут допомогти конкретно:

  • притулок (ліжко або кімната для родини, постільна білизна, рушники),

  • їжа,

  • одяг та взуття,

  • переклад документів,

  • всіляка інформація, починаючи від розкладу потягів до інформації про подачу документів на біженство,

  • медична допомога,

  • психологічна допомога,

  • безкоштовні мовні курси,

  • безкоштовний проїзд у Польщі та Німеччині на міському та приміському транспорті (автобуси, трамваї, метро, електрички) за пред’явленням українського паспорту,

  • безкоштовний проїзд між містами у Польщі та Німеччині та між цими країнами.

Варто розуміти, що вам допомагають не тільки з гуманних міркувань, а й тому, що зараз Україна приймає на себе удар, відтягуючи таким чином удар по Європейських країнах.

Поляки та литовці найкраще знають, що їх може очікувати, тому так якісно та швидко організують допомогу українцям. Тому вам не має бути соромно прийняти цю допомогу, але ви й не маєте поводити себе як хазяї у чужих країнах.

Прикордонний контроль

"Я пропаду, бо немає за що жити"

Наразі ви можете залишатися у країнах Європи як гості, але згодом (коли остаточно буже узгоджено та прийнято закон про біженство з України), ви зможете отримати:

  • грошову допомогу (залежатиме від постанов у кожній окремій країні),

  • житло (якість та метраж коливатимуться у кожній окремій країні),

  • медичну допомогу,

  • компенсацію грошей за ліки або надання ліків безкоштовно,

  • дозвіл на роботу,

  • дозвіл на безкоштовне або субсидоване навчання дітей у школах та дитячих садочках.

Щоб прожити у Європі на пристойне харчування (овочі, фрукти, м’ясо, сир, хліб, крупи, макарони, молочні продукти, іноді риба), вам потрібно десь 200-250 євро на людину на місяць, якщо готувати самим, а не ходити по ресторанах, а продукти купувати у супермаркетах.

Найбільше грошей забирає житло та проїзд, але житло буде скоріше за все субсидоване, а проїзд поки що безкоштовний. Водночас наразі мінімальна зарплатня у Німеччині – 1,500 євро на місяць. Та не хвилюйтеся, вам вистачить, але не переводьте євро у гривні у своїй голові, коли купуєте продукти у Європі, а співставляйте зарплатню та ціни!

"Я не зрозумію нічого та мене теж ніхто не зрозуміє"

Якщо ви знаєте англійську, то нормально виживете усюди.

Якщо ні, то, наприклад польська – дуже зрозуміла, адже це близька до української слов’янська мова. Десь 80% ви зрозумієте відразу, а потім, перебуваючи у мовному середовищі, підтягнете мову швидко. Поляки дуже добре розуміють українську, а літні люди досі знають російську.

Чеська мова теж слов’янська, але набагато складніша, ніж польська. Знов-таки, перебуваючи у Чехії або Словаччині, ви швидко звикнете до цих мов, якщо знаєте українську та/або російську.

Якщо ви прямуєте до Німеччини, то мову потрібно вивчати, тому що деякі німці не хочуть розмовляти англійською або не дуже добре її знають, та й для подолання бюрократії мова потрібна. Німецька – одна з найскладніших, хоча й входить до романо-германської групи, тому налаштуйтеся на працю.

Якщо ви знаєте італійську, французьку, або навіть іспанську, то ви чудово порозумієтеся у Румунії – адже це одна з простіших мов романо-германської групи.

Угорська мова відноситься до фіно-угорської групи, і треба докласти чимало зусиль, щоб її вивчити, адже це одна з найскладніших мов у світі.

Але на вивчення будь-якої мови у вас є мотивація – спілкуватися з місцевими та розуміти країну, де ви тимчасово мешкаєте. Зрештою, знання будь-якої мови ще нікому у житті не завадило, а у вас буде така прекрасна можливість перебувати у середовищі і вивчати "живу" мову.

"Мене поселять у брудний та зламаний гуртожиток з іншими сім’ями"

По-перше, у Європі немає гуртожитків зі зламаними вікнами, тарганами и клопами. Це такі собі студії (одна кімната з кухнею та ванною), іноді зі спільною кухнею у коридорі, але з ванною чи душем.

 

Поки що місцеві беруть українців до себе і надають окрему кімнату. Надалі, можливо буде створено щось по типу будинків на швидку руку, але теплих та з усім необхідним. Туалетів на вулиці, які ще подекуди існують в українських селах, в європейських країнах немає! Туалет та душ завжди є в однокімнатній квартирі-студії.

"Я не знайду, що мені там робити, на чужині"

Найголовніше у такій ситуації – це врегулювати емоційний стан, тому не сидіть і не чекайте, коли хтось прийде і вам допоможе, або щось раптом зміниться на краще.

Допомагайте собі та іншим самі! Врегулюйте ваш розклад, це допоможе подолати негативний фон та знайти енергію. Починайте самі активно довідуватися, що і як; якщо є дозвіл на працевлаштування – знайдіть роботу, якщо ні – приєднайтеся до волонтерів з місцевих – це допоможе вам опанувати мову швидше та дізнатися про стан речей; також ви допоможете іншим, що вплине на ваш емоційний стан позитивно.

Отже, ви не будете почуватися самотнім/самотньою та безпорадним/ою.

Та головне, не втрачайте надії: війна не вічна, і коли ви повернетеся з новим досвідом, то зможете відбудувати Україну якнайкраще!

Люди на пішоходному переході

Джерело - Українська правда.




Додайте свій коментар

To prevent automated spam submissions leave this field empty.