Спеції, про які мало хто чув

Як розказують легенди, фарисеї платили десятину кмином. А у 14 столітті в Німеччині один фунт мускатного горіху можна було обміняти на жир 7 волів. Сьогодні у супермаркетах можна знайти все: від мускатного горіху з Індонезії до екзотичної ванілі з Таїті. І мало хто з нас задумувався, звідки взагалі родом такі звичні прянощі, як перець у багатьох своїх варіаціях, шафран, базилік та інші. Але сьогодні давайте поговоримо про такі спеції, про які мало хто чув або й взагалі підозрював про їх існування.

Асафетида

Порошок асафетиди є однією з основних приправ індійської вегетаріанської кулінарії.

Його виробляють з коренів та стеблин різновиду величезного кропу. Одна із основних відмінних рис асафетиди — дуже потужний і не дуже приємний запах.

На щастя, після приготування спеції, запах слабшає, а шовковистий смак цієї рослини нагадує суміш часнику, цибулі та цибулі-порей, хоча за смаковими відчуттями приготована асафетида значно м'якша за цибулево-часниковий мікс.

Більше про асафетиду читайте у статті - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/potuzhna-pryanist-asafetyda.

Аннато

Дрібне насіння дерева, що росте в Америці. Найбільш поширена ця пряність у Мексиці та Філіппінах. У Венесуелі аннато навіть використовується для приготування традиційної різдвяної страви — халлакі.

Завдяки червоному кольору насіння, спецією часто фарбують такі продукти, як індичку, сир та різноманітні напої. Особливо часто цим користуються французи. Також, пряність додають у воду для приготування рису, для того, щоб потім отримати гарний помаранчевий відтінок.

До речі, аннато використовується не тільки в кулінарії, а й медицині, зокрема для лікування захворювань травного тракту, нирок, органів дихання, запалень шкіри, головних болів. А ще аннато має жарознижувальну дію і використовується при отруєннях.

Туласі (Священний базилік)

Часто туласі плутають з духмяним базиліком, але він відрізняється за виглядом, смаком та ароматом. Листя тулісі покриті ворсинками, тоді як листя солодкого базиліку є абсолютно гладкими і пряність не має настільки сильного аромату лакриці або анісу, як солодкий базилік, а смак його схожий на гвоздику.

Священний базилік є однією з найвідоміших рослин Аюрведи. Дуже широко використовується і у тайській кулінарії. Найвідоміша страва з цією спецією — смажений священний базилік з м'ясом або морепродуктами, поданий з вареним рисом. Пряність смакує і з рибними та м'ясними стравами, і у салатах, соусах і маринадах.

А також, кажуть, що чай зі священного базиліка є просто ефективним антидепресантом і чудово відновлює сили.

“Зерна раю”

Ця пряність дуже схожа на перець, але смак у “зерен раю” досить незвичайний: він схожий на перець, але водночас володіє і фруктовими та квітковими нотками, а також трохи нагадує коріандр і кардамон.

Ця спеція родом з Західної Африки. На відміну від звичайного перцю, плоди не сушать, а збирають тільки насіння.

Багато століть тому “зерна раю” використовувались як дешевий замінник чорного перцю, але сьогодні це більш рідкісна та цінна пряність.

Махлаб

На Близькому Сході та у країнах Середземномор'я цю спецію додають до хліба, тістечок та печива.

Махлаб має глибокий та неповторний смак вишні, але водночас має нотки троянди, мигдалю і ванілі. Виробляють пряність з насіння дикої Магалебської вишні.

Можна постаратись знайти цю спецію у вигляді кісточок, але частіше вона продається уже у формі порошку.

Калінджі

Це дрібне чорне насіння використовується в Індії та на Близькому Сході у якості приправи до овочів, бобових, салатів та навіть хлібу.

Окрім того, спеція є одним з інгредієнтів бенгальської суміші спецій Панч Форан. Смак пряності калінджі можна охарактеризувати як гіркувато-гострий.

Зазвичай перед використанням насіння підсмажують, хоча можна використовувати його і у сирому вигляді.

Сумах

Яскраві червоні ягоди збирають з кущів сумах, висушують та подрібнюють для отримання цієї спеції.

Сумах найчастіше використовується у кухні Близького Сходу, де застосовується у якості підкислювача.

Сама ж пряність має гостро-кислий смак, а завдяки яскравому кольору її додають і у маринади, страви з рису, салати, соуси та інші страви.

Більше про сумах читайте у статті - http://harchi.info/blogs/annie/octove-derevo-sumah.

Wattleseed

У Австралії є спеція з цікавою назвою “wattleseed”.

Це насіння австралійської акації. Як не дивно, після обсмажування на середньому вогні спеція набуває ноток кави, шоколаду та фундуку.

Дуже часто пряність використовується для ароматизації морозива, збитих вершків, для присипки ватрушок та приготування інших десертів.

Фенугрек

Фенугрек, шамбала, пажитник — усе це різні назви однієї і тієї ж рослини родини бобові. Батьківщиною спеції є Азія.

Фенугрек входить до складу більш відомих нам прянощів — каррі, хелі-сунелі. Спеція славиться гіркуватим смаком, який трохи нагадує горіх. Також, дуже часто пряність використовується як загусник, її додають у різні супи, завдяки чому вони стають густішими та набувають особливого горіхового аромату. 

Молоду зелень рослини додають в салати або їдять саму по собі.