Давайте розберемося, яким чином мозок не дає нам схуднути, чому раніше люди не обмежувати себе у їжі, але були здоровіші, і як прийти до усвідомленого споживання їжі.
Здається, що ще у недалекому минулому люди майже не обмежували себе у їжі (тільки якщо для цього не було серйозних медичних показань, та й то не завжди). Дивує інше - гурманів значно рідше турбували сучасні проблеми зі здоров’ям, а саме ожиріння та захворювання серцево-судинної системи. У тривалих суперечках на цю тему вчені таки зійшлись на думці, що ж це за три кити, завдяки яким організми наших предків справлялися з їжею, яку нас важко назвати корисною та збалансованою.
По-перше, постійна фізична активність сприяла людині у будь-якій роботі, чи то заготовка дров вручну, чи збивання яєць для крему. Дослідник феномену довгожителів Ден Бьютнер у своєму відомому виступі на конференції TED розповів про те, що у місцях проживання довгожителів саме їх життя побудоване таким чином, щоб постійно знаходитись у русі. Наприклад, 100-річні жінки в Окінаві присідають до 40 разів на день, а все тільки через те, що у них прийнято сидіти на підлозі. А рекордсмени за віком на Сардинії живуть у вузьких будинках, тому постійно піднімаються і спускаються по сходах.
Друга причина є очевидною, але не менш важливою - раніше люди проводили на свіжому повітрі набагато більше часу. Багато вчених називають сидячу офісну роботу найбільшою проблемою нашого часу: малорухливий спосіб життя разом зі станом перманентного стресу формує нові смакові звички, які не йдуть нам на користь. Наприклад, середньостатистичний офісний працівник внаслідок активною розумової роботи схильний заїдати проблеми продуктами з високим рівнем глюкози. У той час як фізичне навантаження у комплексі з тривалим перебуванням на свіжому повітрі викликає протилежний ефект - мозок не потребує додаткової підзарядки у вигляді заборонених снеків.
І третя причина, по якій багато продуктів перестають бути корисними та перетворюються у бомбу сповільненої дії - багаторівнева обробка. Наприклад, візьмемо хліб. У нашій культурі він користується особливою повагою, про що свідчить величезна кількість народних приказок - уже з пелюшок ми знаємо, що “хліб усьому голова”. Чи так це сьогодні? Ще на початку минулого століття випічка виглядала набагато менш привабливо, але зберігала максимум корисних для організму речовин. Зерно не оброблялося хімічними препаратами, які би сприяли його тривалому зберіганню, а саме борошно було сірим, з часточками клітковини і зародків зерна. Такий хліб був “живим”, черствів уже на другий день, але набагато перевищував сьогоднішні білосніжні та пухкі булки за користю та поживною цінністю.
Із розвитком технологічного прогресу проблема харчування посилювалась: хімічні добавки, підсилювачі смаку та ароматизатори усе більше відівчають нові покоління від того, якою повинна бути на смак натуральна їжа. Таким чином людина звикає до більш яскравих смакових відчуттів та надає перевагу бургеру з фастфуду, а не домашній котлеті, та магазинним солодощам, а не меду та сухофруктам. Дає надію те, що цей процес працює і у зворотному напрямку: мабуть кожний з нас, хто хоча б раз на деякий час виключав з раціону цукор, пізніше не зміг змусити себе з’їсти шматочок торта або цукерку - вони здавалися не просто солодкими, а неймовірно нудотними.
Ще однією перепоною на шляху до здорового харчування і нормальної ваги стала звичка отримувати порцію насолоди тут і зараз. Багато хто вирішує почати нове життя “з Нового року” або “з понеділка”, але, зіштовхнувшись з першими складнощами, капітулюють та повертають усе на початкову позицію. Це відбувається через те, що у мозку людини змагаються дві області, які називають мигдалеподібним тілом та неокортексом. Останній відповідає за те, щоб ми дотримувалися дієти, після закінчення якої будемо почувати себе більш худими та здоровими, а мигдалеподібне тіло настирливо вимагає замовити піцу з подвійним сиром. Піддаючись йому і задовольнивши інстинктивні бажання, ми знову “стаємо собою” і розуміємо, що залишилися у розбитого корита.
А про основні помилки у схудненні розкаже стаття - https://harchi.info/blogs/san-ayt-j/osnovni-pomylky-tyh-hto-hudne.
Додайте свій коментар