Фільми про їжу та гастрономію - частина 1

“Кухар на колесах”

Сімейний фільм від режисера “Залізної людини” Джона Фавро про те, як досвідчений кухар придумує свій малий бізнес з нуля з підтримкою сина та оптимістичного молодшого колеги. В історії про фургончик із кубинською вуличною їжею, який мандрує по Штатам та отримує всенародне визнання, на других ролях грають Дастін Хоффман, Софія Вергара та Скарлетт Йоханссон. Позитивна історія оживляє не тільки теорію малих справ, а й мрії гастроентузіастів початку 21 століття про невеликий приватний бізнес, у який можна вкластися повністю і відчути удачу.

“Крильце або ніжка”

Французька комедія 1960-х з Луі де Фюнесом у головній ролі про гастрономічного критика, який намагається самостійно боротися з корпорацією напівфабрикатів. Протистояння тонкого цінителя їжі та фабричного гіганта, який через підміну їжі віднімає у нації її ідентичність — це і комічна антиутопія з типовими рисами французької комедії, і досить точна пародія на глобалізацію багато років по тому. Чи знаєте ви, із чого зроблені рибні палички у паніровці? Режисер фільму “крильце або ніжка” у деталях описав, як з'являється дешева та масова їжа, і чому вона не має жодного відношення до традиції та хорошого смаку.

“Офіціантка”

Феміністична трагікомедія Едріенн Шеллі про вагітну провінціалку, яка втікає від чоловіка-тирана, щоб відкрити закусочну мрії з пирогами власного приготування. Фільм влучно і точно описує нову хвилю малих бізнесів, які виросли з приватних історій важкого вибору, кулінарних хобі та кухарських талантів. Офіціантка чужої забігайлівки перетворюється у хазяйку власного місця, поки на екрані готуються десятки пирогів з вишуканими начинками та незвичайними назвами (пиріг “Що мені робити з дитиною?” або пиріг “Як я стала такою невдахою?”), кожна із яких відображає страх героїні перед майбутнім.

“Кульбаба”

Абсурдна японська комедія з середини 1980-х про створення найкращої у місті локшинної, а заодно і про шокуючу Азію, її звичаях і японському поклонінню хорошій їжі. Половина фільму — рамен-вестерн про героїню на ім'я Тампопо (Кульбаба), яка вчиться готувати локшину, обходить конкурентів та намагається догодити місцевим мешканцям. Друга частина — пародійні скретчі про розпусну та гедоністичну Японію, де їжа важливіша за життя, усі земні почуття і навіть власну гідність. Банальна думка про те, що ми є те, що ми їмо і те, з ким ми їмо, перетворюється в “Кульбабі” у чергу саркастичних ремарок про людську слабкість. У результаті наші страхи, відчуття провини, бажання та фантазії мають ту ж природу, що і туга за дружнім плечем або неможливість поступитися запаху смаженого м'яса.

“Шлунок”

Захоплива бразильська драма про кухаря, який опинився за ґратами після страшного злочину і намагається врятувати свою шкуру вмінням готувати. Жуан Мігел, який зіграв у фільмі головну роль, ідеально показує оманливо простодушну та беззахисну людину, готову на будь-який план заради виживання. До того ж у “Шлунку” є сотня гастрономічних нюансів про Південну Америку, яких не знайти у жодному навіть найбільш добросовісному путівцю. У фільмі можна почути суперечку про горгонзолу, лекцію про зберігання вина у винотеці, рецепт смажених колумбійських мурах, бразильський фастфуд та інструкцію, як правильно замісити тісто на ромі.

“Їсти, пити, чоловік, жінка”

Один з ранніх та найбільш вдалих фільмів голлівудського режисера Енга Лі — про китайську родину із батька та 3 доньок, у якій усі найважливіші рішення приймаються за традиційною недільною вечерею. Фільм про звичне зіткнення поколінь та втрачені зв'язки будується навколо долі кухаря похилого віку, який втратив смак до їжі та життя і змушений відпускати дітей із батьківського дому. Енг Лі краще багатьох показав, як у сім'ях трапеза заміняє розмови, коли ключі до розуміння один одного втрачені.

“Кускус і барабулька”

Тригодинний епос Абделатіфа Кешиша про велику туніську родину, яка намагається відкрити етнічний ресторан на престижному березі французького портового міста і проходить на цьому шляху усі кола пекла. У цьому оманливо клопітливому та дуже багатошаровому фільмі історія про сімейний бізнес із останніх сил — усього лиш задній фон для великої трагедії сучасної родини, кризи Європи та світового капіталізму. Кешиш показує, що бізнес у витоків має і завжди мав сімейні корені, чітку ієрархію та безкорисливу відданість загальній справі. А для більшості іммігрантів національний ресторан — це не гра у маленький бізнес і не ризиковий стартап у колі безбідних друзів, а останній спосіб продати себе світу через свою ідентичність.

“Прянощі і пристрасті”

Спекулятивна історія Лассе Халльстрьома про молодого індійського кухаря та його шлях до слави в обрамленні відмінної гри британки Хелен Міррен та індійця Ома Пурі. Велика індійська родина відкриває власний ресторан напроти мішленівського у французькій глибинці. За зневагою почнеться суперництво, за суперництвом — дружба, а за нею — і нові можливості. Мутикультуралізм — одна із найважчих тем, яку небезпечніше всього звести до того, що відбувається у тарілці. Але цього банального прийому не соромиться відомий кон'юктурщик Халльстрьом, коли говорить про зустріч культур — у його фільмі розповідається, що каррі непогано би подружити з запеченим голубом і усі ми врешті решт люди.

“На узбіччі”

Гірка комедія американського реаліста Олександра Пейна з Полом Джаматті про мандрівку двох старих приятелів по каліфорнійським виноградникам, про винні дегустації та незмінному розчаруванні у собі напередодні 40-річчя. Фільм “На узбіччі” показує, як мандрівка за хорошим вином у Каліфорнію або Прованс стала одним із головних туристичних сценаріїв для пар, яким не хочеться нічим ризикувати і немає більше про що говорити. Сорти вина та назви виноробних регіонів можуть бути зручним шифром, щоб сховатися від смертельної нудьги, ніби-то захід сонця на тихоокеанському березі із пляшкою правильного сорту може замінити життя, на яке не вистачало сміливості.

Продовження читайте у статтях - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/filmy-pro-yizhu-ta-gastronomiyu-chastyna-2 і http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/filmy-pro-yizhu-ta-gastronomiyu-chastyna-3.

Також читайте про те, що може сказати улюбений алкоголь про характер людини - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/yak-vyznachyty-harakter-lyudyny-za-ulyublenym-napoyem.