Культура споживання алкогольних напоїв, зокрема пива, розвивається. Люди вчаться пити правильно, щоб відчути смак та аромат якомога більше. Давайте дізнаємось під яким кутом і в які келихи слід наливати пиво різних сортів, щоб воно розкрилося повною мірою.
Перш за все пиво потрібно охолодити: занадто тепле не завжди є приємним на смак, а заморожене втрачає усі свої смакові якості. У різних марок різна температура подачі. Вона приблизно відповідає міцності пива: легкі лагери подаються більш холодними, міцні зимові сорти — майже кімнатної температури. Рекомендовану температуру сервірування зазвичай можна прочитати на контретикетці. Келих також варто охолодити: сполоснути холодною водою, покласти у нього на хвилинку кубики льоду або заморозити у морозильні камері. Це допоможе налитому пиву довше залишатись холодним.
Не забувайте, що у кожного пива є свій рідний келих, у якому воно розкриває весь свій аромат. Так, тримаючи келих під кутом 45 градусів, починаємо наливати так, щоб горло пляшки з пивом знаходилось посередині келиху. Робіть це впевнено, не варто лити пиво тонким струменем, але і різко перегортати всю пляшка теж не потрібно. Наливаючи пиво, поступово переводьте келих у вертикальне положення, щоб утворилась пінна шапка висотою 2-4 см.
Особливу увагу варто приділити бельгійським маркам. Більша частина з них витримується у пляшці , на дні утворюється дріжджовий осад, що надає пиву додаткові відтінки смаку та аромату. Наливаючи таке пиво, не виливайте у келих усе вмістиме пляшки одразу. Почніть наливати, тримаючи келих під кутом 45 градусів потім переведіть келих у вертикальне положення та, піднімаючи пляшку догори, зробіть високу пінну шапку, властиву “бельгійцям”. І при цьому не виливайте пиво до кінця, залишіть у пляшці приблизно четверту частину. Осад, багатий на вітаміни групи В, прийнято збовтувати у пляшці і доливати у келих (можна оцінити, як дріжджі змінюють смак, колір та аромат пива) або виливати в окремий шот, запиваючи його пивом без осаду.
Про келихи варто сказати, що смак та аромат пива у келиху змінюються, причому суттєво: у різних келихах у одного і того ж напою смак буде різний. Це пов'язано зі співвідношенням площини пива, що контактує з повітрям, різною швидкістю утворення та тривалості життя пінної шапки та бульбашок, що піднімаються з дна, різним змішуванням дріжджового осаду з пивом.
Одні келихи сприяють утворенню піни та довго зберігають пінну шапку. Інші — як наприклад, келихи для міцного елю “Дювель” — мають спеціальні випуклості на дні для утворення гарного “шампанського” струменю бульбашок. Треті дозволяють аромату розкритись повною мірою, закриваючи його зі всіх сторін вузькими вінцями.
Існують і келихи зовсім нестандартної форми. Один з них — келих для бельгійського світлого елю Pauwel Kwak. Він представляє собою хімічну колбу у дерев'яній ручці-підставці. Народна етимологія пов'язує назву цього пива з характерним квакаючим звуком, який супроводжує останні ковтки з такого келиху: kwak по-голландськи азначає “квакання”. Офіційна ж легенда розповідає, що особлива форма келиху для “Квака” була розроблена для того, щоб королівські форейтори могли прикріпляти склянку до заглиблення для древця королівського знамені і пити ель не покидаючи карети, щоб завжди бути напоготові.
Є декілька основних видів пивного посуду та основних пивних стилів, які їм відповідають. Траппістський келих (чаша) забезпечує максимальну площину контакту з повітрям. Це надає м'якості смаку абатських марок. У них наливають абатські дюблі, триплі та квадрупелі. Бельгійські елі, у тому числі міцні — у лагер глас. Це келих з тонкими, злегка заокругленими стінками та масивним дном. Він дозволяє оцінити легкі та витончені кольори лагерів та підтримує пінну шапку у вузьких вінцях.
Лагери пілзнери наливають у флюте (келих для шампанського). Келих такої форми підтримує піну та продовжує життя бульбашкам вуглекислого газу, що піднімаються з дна келиху. Панаше (пиво з лимонадом), ламбіки (фруктові, фаро, гьозе) та пілзнери прийнято наливати у сніфтер — коньячний келих, оскільки його форма форма дозволяє насолодитись букетом запахів.
Портери, айсбоки, стаути, темні ІРА та фламандські червоні варто наливати у шейкер — келих простої форми з рівними стінками, що розширюються.
Він призначений для пива з ніжною ароматикою, але багатим смаком
Янтарні елі, портери, темні елі панаше та стаути наливаютьу тюльпан — один із найпоширеніших келихів для бельгійських марок пива. Він добре зберігає пінну шапку та допомагає насолодитись складними ароматичними букетами, характерними для бельгійців.
Абатські дюблі та триплі , бельгійські елі, в тому числі міцні ІРА та темні ламбіки (фруктові, фаро, гьозе), а також сезонні марки, фламандські червоні модна також наливати у тумблер. У якості класичного прикладу можна привести келих для “Хугардена”: він зазвичай з товстими стінками і добре підтримує температуру пива.
Більше про різні сорти пива читайте тут - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/pyvnyy-libez-vchymosya-rozbyratysya-u-pyvi.
А про келихи для напоїв розкаже стаття - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/kelyhy-dlya-napoyiv.
Додайте свій коментар