Парма шинка — сиров’ялена шинка, що виготовляється в італійській провінції Парма. Парма шинка є одним з найпопулярніших видів сиров’яленого стегна і носить назву прошутто ді Парма. Слово “прошутто” походить від італійського “prosciugare” — просушувати.
Батьківщиною парма шинки вважається селище Лангірано на річці Парма. Попри те, що зараз даний вид шинки виробляють по всій Італії, кращий товар приходить саме з Лангірано. Оригінальне прошутто маркується клеймом, на якому зображена 5-конечна корона Пармського герцогства. Заслужити даний знак якості важко. Попердньо шинка повинна пройти тест: експерт простромлює стегно кістяною голкою і за запахом визначає якість і готовність продукції. Шинка, що не відповідає певним вимогам, поступає на ринки як звичайна prosciutto crudo, тобто “сиров’ялена шинка”.
Пармська шинка виготовляється тільки зі свинини, і вона повинна відповідати конкретним вимогам. По-перше, для виробництва беруть свиней певного віку та ваги: вік не менге 10 місяців, вага — мінімум 150 кг. По-друге, тварини повинні дотримуватись дієти: харчуватись тільки сироваткою, ячмінем, кукурудзою і фруктами. Рецептура приготування прошутто також має визначені обмеження. Свиняче стегно солять і підвішують у спеціальному приміщенні зі сталою температурою від 0 до 4 градусів. Після просолювання стегно витримується від 14 місяців до 2 років.
Прошутто, вироблене у відповідності зі всіма вказаними вимогами, має виразні риси: м’який пряний смак, рожевий колір, тонкі прошарки жиру і крихку структуру. Пармська шинка є закускою і частіше всього подається нарізаною на тонкі скибочки разом з динею або іншими фруктами. Окрім того, шинка може бути інгредієнтом інших страв, таких як паста, салати та піца.
А про хумус розкаже стаття - https://harchi.info/blogs/san-ayt-j/humus.