Рамен на обід

З сотень варіантів локшини, тобто довгих тонких смужок тіста, зварених у воді чи бульйоні, рамен користується особливою популярністю. І в Китаї, і в Японії, і в Кореї мільйони людей не представляють собі життя без цієї повсякденної страви. Починають любити рамен і у нас. Цікаво, чим цей вид локшини відрізняється від своїх побратимів, витягнутих з іншого тіста?

Перш за все, потрібно розуміти, що під словом “рамен” у країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону розуміють окрему страву, яка повністю заміняє дорослій людині обід. У складі однієї порції такої страви є і бульйон, і локшина, і овочі, і зелень, і білкові інгредієнти: шматочки м’яса або морепродукти, тофу чи гриби. У Європі та США цим словом називають також і локшину швидкого приготування.

Давайте сьогодні поговоримо про саме страву рамен, без якої не можна сьогодні уявити, наприклад, кулінарні традиції Японії. Подробиці біографії страви рамен - читаємо далі.

Звідки рамен родом

З Піднебесної. Пряме свідчення китайського походження цієї страви у його імені, яке складається з двох ієрогліфів - “ламянь”. У Японському варіанті вони читаються, відповідно, як “ра” (що значить витягувати) і “мен” (що значить локшина). Друга японська назва цієї локшини - тюка-соба (китайська локшина).

Що входить до складу страви рамен

Оригінальний склад цієї страви дуже важко зафіксувати у одному рецепті. Існують мільйони варіантів, кожний з яких цілком можна вважати істинним та оригінальним. Уся справа в тому, що до складу цієї страви входить 4 обов’язкових компоненти. І кожний з них, у свою чергу, має декілька смакових варіантів.

“Правильна” чаша з порцією рамен містить: бульйон, локшину, спеціальну натуральну смакову добавку таре і своєрідний “топінг” - той унікальний набір інгредієнтів, який накриває кожну порцію локшини зверху. Саме завдяки такому поєднанню інгредієнтів одна чаша рамен - це повноцінний обід, у якому є і перша страва, і друга, і овочі.

Бульйон для рамен

Бульйони для рамен також відрізняються по типам. Основу бульйону можуть становити: м’ясо (частіше всього свинина, хрящі або куряче м’ясо), риба і морепродукти (у тому числі і дасі - поєднання рибного концентрату з сушеними водоростями). У бульйон також обов’язково додають різні варіанти овочів та трав. Окрім них, важливою складовою частиною бульйону є один із чотирьох варіантів натуральних добавок: спеціальна сіль - сіо, паста з соєвих бобів - місо, більш тонка та менш солона, ніж сіо сіль сьою, до складу якої входять подрібнені морепродукти та водорості, і тонкоцу - свинячі хрящі.

Локшина для рамен

Ця локшина робиться з пшеничного борошна. Також у тісто додають сіль, яйце і воду кансуй. До складу цієї природної мінеральної води входять харчова сода, гідрокарбонат калію та фосфорна кислота. Локшина з таким поєднанням елементів виходить особлива. Від всіх інших видів локшини (а їх, як відомо, у Японії та Азії - десятки) локшину рамен відрізняє жовтуватий колір та дуже туга і щільна консистенція тіста. Зазвичай цю локшину довго вимішують, потім надають їй форми смужок, не пласких, а циліндричних на зрізі. Нитки локшини витягують, згинаючи навпіл, і знову витягують, добиваючись максимально можливої кількості тонких ниток.

У різних префектурах Японії містечка та селища славляться своїм власним рецептом рамен. Як правило, у кожної з локшинних (раменних) з роками виробляється свій рецепт бульйону з унікальним набором інгредієнтів. І смак цієї локшини у великій мірі цінують і дорожать ним не тільки кухарі, а й ті, для кого вона готується - звичайні люди. І недарма - дуже смачно, ситно та недорого.

Як їдять рамен

Локшина рамен вариться окремо від бульйону. У персональні чаші - піали - спочатку кладуть локшину. Іноді до неї на дно піали спочатку кладуть добавку - сіль, місо, сьою або тонкоцу. Потім у локшину наливається бульйон. Зверху локшини додають “рамен-топінг”: свинину тясю, норі, гриби, соління, бамбукові паростки, камабоко, шпинат, зелену цибулю, яйце, тощо. Їдять рамен паличками, але обов’язковим прибором до цієї страви є ще спеціальна фарфорова ложка продовгуватої форми з пласким низом для бульйону.. Її ще називають “китайською ложкою”.

А про фалафель читайте у статті - https://harchi.info/blogs/san-ayt-j/shcho-take-falafel.