Ще 5 років тому домашнє вино можна було знайти у винній карті практично кожного італійського або грузинського ресторану. Зараз ситуація дещо змінилась, проте така позиція у ресторанах досі зустрічається. Що значить “домашнє вино” — його зробили на приватній маленькій виноробні? Чи можливо прямо у ресторані? І чому воно завжди є дешевшим?
З самого початку хаусвайн мало на увазі домашнє вино, яке виробляється маленькими партіями у невеликих приватних виноробнях. Проте, у нас немає конкретного держстандарту щодо виробництва такого вина, тому домашнім вином у ресторанах може виявитись і промислове.
Домашнє вино у ресторані, також відоме як хайсвайн (house wine) — це не те вино, яке роблять вдома. Це вино, яке ресторан представляє на винній карті під іменем ресторану, а не під іменем виноробні, на якій воно зроблене. Мається на увазі, що питання про якість цього вина також залишається на совісті ресторану.
Типовий випадок із хаусвайном виглядає так: у ресторані у будь-якому виноробному регіоні, хоч в Італії, хоч у Калфорнії, хоч у Грузії, найдешевшим виявиться найпростіше, що називається, на кожний день, вино із будь-якої найближчої виноробні, у власників котрої хороші відносини із власником ресторану. Або ж, як часто буває, виноробня і ресторан належать одним і тим самим людям.
Що стосується хаусвайну у мегаполісі — це завжди досить образно, як фальшивий італійський декор у мережевих піцеріях, наприклад.
Класичний хаусвайн докризової епохи — промислове вино під більш-менш відомим брендом. Не щось, що зарекомендувало себе як бренд, а просто щось досить невизначене, але те, що стоїть у всіх мережевих супермаркетах одночасно і вибране якраз по принципу своєї невизначеності і низької ціни. На щастя, таких випадків усе менше, як в принципі і самої позиції домашнього вина у винній карті — зараз вона втрачає популярність.
У домашнього вина може бути декілька градацій якості
Погане вино із тетрапаку (картонна упаковка).
Більш-менш прийнятне по якості вино із тетрапаку.
Вино у пляшках від масового виробника, продане ресторану компанією-постачальником із “вхідними” за можливість зробити карту тільки зі свого вина, відтермінованими платежами та безкоштовними винними холодильниками.
Нарешті, ще один варіант: коли заклад ставить на цю позицію дійсно хороше вино. Якщо задуматись, цей підхід і є найбільш правильним. А ось, як саме це вдається закладу — уже інше питання. Це мое бути, наприклад, недороге, але по-своєму цікаве вино, низька ціна якого пояснюється невідомістю виробника, непрестижністю винного регіону, із якого воно походить, непопулярністю сорту винограду, із якого зроблене вино, тощо. Або, навпаки, це може бути дійсно вражаюче вино, націнку на яке заклад може дозволити собі зробити нижчою, ніж зазвичай.
Ще декілька важливих моментів. Чисто теоретично у вині із картонної упаковки немає нічого поганого, але не варто ставитись до нього занадто серйозно і очікувати від нього смакових та ароматичних відкриттів — воно є незамінним як сировина для глінтвейну наприклад. Також потрібно розуміти, що вино із тетрапаку може бут різним: є вино, яке за якістю краще за пляшкове, і якщо ресторан впевнений, що розіллє його так швидко, що воно не встигне зіпсуватися, то чому б і ні, адже хаусвайн — це не стільки про рівноправні комбінації вина та їжі, скільки про давню південну традицію запивання їжі вином замість води.
Також читайте про найпоширеніші помилки при споживанні вина - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/ne-istyna-v-vyni-poshyreni-pomylky-spozhyvannya.
А що таке айсвайн (крижане вино) розкаже стаття - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/kryzhane-vyno-aysvayn.
Додайте свій коментар