Замовляючи суші або просто обідаючи у паназійському ресторані, можна помітити такий пункт меню, як спаржа по-корейськи. Втім, обираючи цей салат, багато хто очікує побачити знайомі зелені стеблини, а зовсім не розмоклі білі шматочки. Давайте дізнаємося, з чого насправді роблять таку спаржу і чому не варто її боятися.
Соєва спаржа по-корейськи — страва, яку, як не дивно, дуже шанують та їдять у великій кількості у Кореї. Сама по собі соєва спаржа (китайці називають її фучжу, а японці — юка) — це унікальний напівфабрикат, приготований з сої.
Соєва спаржа — білого кольору, і, до речі, ніяк не відноситься до звичної і знайомої нам спаржі — зеленим щільним стеблинам. Багато хто вважає, що вона готується з білої частини цієї рослини, але і це не так. Взагалі, соєва спаржа — це, грубо кажучи, суха булка, яка виходить із соєвого продукту фучжу. Фучжу — висушена пінка, її збирають у процесі тривалого томління соєвого молока.
Процес приготування спаржі проходить за особливою технологією: продукт отримують з соєвого молока, яке кип'ятиться, поки на його поверхні не з'являється плівка — фупі. Далі її збирають і підвішують, внаслідок чого вона набуває витягнутої форми і висихає. Ось цей висушений продукт і називається фучжу.
До речі, ми часто чуємо про соєве молоко, але більшість досить слабко уявляє, що це таке насправді. Це соя, яку спочатку замочують, потім настоюють на воді від 2 до 7 днів, варять на середньому вогні, а в кінці перетирають і сціджують. Якогось конкретного смаку або запаху продукт не має. Однак він є чудовою основою для салату спаржа по-корейськи.
Салат же готується досить легко: спаржа спочатку вимочується у воді (мінімум 6 годин) — її доводять до гнучкого стану на кшталт пластиліну. Спаржу витягають, добре відтискають, щоб видалити зайву вологу, а потім маринують протягом 1-2 днів. Склад маринаду: на півкілограма вимоченої спаржі береться 1,5 л води, 2 ст.л. перцю, 2 зубчики часнику, 1 ложка кунжутної олії та 1 ложка оцту.
Легку страву зі специфічним присмаком можна приготувати буквально за 1 день: з вечора замочити спаржу у дистильованій воді, висушити зранку та опустити у маринад з перцю, оцту, часнику, а для кольору можна додати куркуму.
Виходить окрема салатна страва, куди, наприклад, можна додавати мариновану моркву. Причому, такою спаржею можна замінити навіть ковбасу в олів'є: це додасть салату пікантності та смаку. Сама по собі соєва спаржа — дуже низькокалорійний продукт, багатий на мінерали та корисні мікроелементи, тобто їсти спаржу по-корейськи можна практично у необмеженій кількості.
Але не слід забувати про концентрацію маринаду у спаржі по-корейськи: у великих кількостях він матиме негативний вплив на травний тракт.
Соєва спаржа — досить нетипова страва для нашого столу. Втім, придивитись до неї, а також спробувати приготувати власноруч варто. Не слід лякатись екзотичності цього наїдку.
Також читайте більше про унагі у статті - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/unagi-abo-vugor-spravzhnya-znahidka-rybnogo-svitu.