Апетитний, теплий і смачний символ Сонця — млинець — стає постійним гостем на тарілках кожної родини не тільки у Масляничний тиждень, а й у будні та вихідні. Саме тому суперечки на тему “Як правильно їсти млинці — руками чи за допомогою приборів?” виникають з точно такою ж періодичністю, як і саме частування.
Що прописано у нормах етикету
Як і з багатьма іншими стравами, що мають давнє історичне коріння, млинці, а точніше процес частування млинцями, має різні правила: народні, історично зумовлені, побудовані на символах, прикметах та віруваннях, а також офіційні, які відповідають іншим правилам етикету та публічної поведінки.
Згідно із першим сценарієм, народним — млинці (символ сонця, благополуччя та ситості) — слід їсти руками, обмочуючи у начинку або загортаючи начинку всередину. Різати ножем на шматочки символ благополуччя або простромляти його вилкою — нікому у давнину й на думку не спадало. Позаяк, більшість з нас, будучи вдома, у родинному колі, і досі надає перевагу “історичному” етикету — їсти млинці руками, відчуваючи їх теплоту та маслянисту поверхню, насолоджуючись цим задоволенням наповну, без озирання довкола. Усі норми етикету і поведінки тут зводяться до елементарних правил гігієни — серветки і миття рук ніхто і ніколи не відмінить.
Однак, домашній сценарій млинцевої трапези виявляється неприйнятним у тому випадку, якщо ви пригощаєте млинцями гостей або приймаєте участь у їх споживанні у будь-якому публічному місці. І в тому, і в іншому випадку діяти потрібно відповідно до правил офіційного етикету.
Як правильно їсти млинці у публічному місці
Варіантів подачі на стіл млинців — два: “порційно-персональний” та “із загальної тарілки — у власну”.
У першому випадку — млинці, як правило, подаються у персональній тарілці у згорнутому вигляді — трубочкою, конвертиком, трикутником. Етикет у цьому випадку наказує нам діяти вилкою та ножем, відрізаючи від млинця шматочки, відповідні розміру нашого роту та спритності рук.
У другому — коли млинці складені гіркою або стопкою у одній загальній тарілці — нашим звичним діям “ніж-вилка-рот” буде передувати стадія переносу млинця із загальної тарілки загальними, спеціально призначеними для цього приборами, у нашу власну. Для цього нам доведеться, зачепивши зубами вилки один млинець, загорнути його вилкою у напрямі від себе у трубочку і потім — перенести у свою тарілку. Загальні прибори при цьому варто повернути на місце, а далі — користуватись своїми.
Начинка: вмочувати чи намащувати
Гостинні господарі, зазвичай, намагаються подати до млинців різноманітні начинки. Традиційні і звичні — мед, варення, джем, згущене молоко, домашній сир, сметана — насправді можуть бути витіснені зі столу іншими — не менш смачними доповненнями до телих маслянистих млинців. Наприклад, солоними — ікра, філе оселедця або лосося, м’яса або бекону.
Якими б не були начинки — усе їх різноманіття ділиться на два типи консистенції: рідкі та густі. Від цього і залежить порядок їх споживання.
Густі начинки слід намазувати (розподіляти по поверхні млинця), розгоргувши попередньо млинець у своїй тарілці. Після того, як начинка розподілена, ми загортаємо млинець за допомогою ножа і вилки у зручну для нарізання трубочку, відрізаємо порційні шматочки та відправдяємо до рота.
Із рідкою начинкою — порядок дій зворотній. Спочатку від млинця відрізають шматочок, далі вмочують його у начинку та їдять.
Як потрібно подавати начинки
Густрі або розсипчасті начнки подаються у неглибоких тарілочках або вазочках з загальною ложкою. Подача рідких начинок передбачає сервірування індивідуальними креманками. У цьому випадку, кожний учасник трапези накладає начинку у власну креманку загальною ложкою із загальної посудини, потім повертає її на місце і далі діє персональними приборами.
А рецепти млинців читайте у статті - https://harchi.info/blogs/san-ayt-j/gotuyemo-mlynci.