Їстівні пряні зірочки — бадьян

Усі ми знаємо гарну п'ятикутну пряність, таку схожу на зірку - вона додадється у страви та напої не тільки завдяки своєму смаку, а й зовнішньому вигляду. Проте, не всі ми знаємо, що це таке і навіщо.

Бадьян

Бадьяном називають висушені плоди рослини ілліціум (illicium verum). Пряність, також, відома під назвою зірчастий аніс, оскільки форма висушених плодів нагадує саме зірку, а за смаком бадьян найбільш близьким є до пряних родичів: анісу, фенхелю і, найбільше, лакриці.
Найбільшу популярність бадьян отримав у китайській кухні і зараз саме з нею і асоціюється. Більшість плантацій пряності для світового імпорту та внутрішнього ринку розташовані на півдні Китаю. Розширення плантацій є дуже важким процесом, адже до повного дорослішання вічнозелені дерева потребують багато років. А тільки після цього вони починають цвісти жовтим або ніжно-рожевим кольором, який дерев'яніє після цвітіння. Зібрані плоди висушують, після чого їх і можна використовувати як пряність.

Цілі зірочки і мелений бадьян

На бадьян уже давно звернули увагу і медики. Наразі фармацевтичні компанії нерідко замовляють для себе урожай плодів для отримання шикімової кислоти, яку з успіхом застосовують для лікування пташиного грипу. Корисні речовини у складі пряності мають протизапальну дію, а, також, покращують роботу шлунку.
Бадьян входить до складу відомої китайської суміші прянощів “5 спецій”. Окрім нього, у складі суміші є кориця, гвоздика, сичуанський перець та кардамон (рідше — насіння фенхелю).
У кулінарії використовують мелене насіння із квітів бадьяну, але деякі страви можуть включати і цілі зірочки. Пряність використовують для приготування кондитерських виробів, а, також, тушкованих страв із м'яса та овочів. А ще на бадьяні настоюють лікер із анісовим смаком — пастіс.

Бадьян