Заклади, що стали відомі завдяки фільмам

Якщо фільм отримує багато нагород або просто збирає вражаючу касу, будь-який заклад, що з'явився у ньому автоматично отримує частину цієї популярності — це закономірність. Про деякі з таких місць, чи то провінційний бар, а чи якась придоріжна забігайлівка, ніхто б і ніколи не знав, окрім декількох людей, що живуть по сусідству. Але одного разу туди занесло зйомочну групу — і ось уже туристи шукають на карті те саме кафе. А заклади, які і так не страждали від нестачі клієнтів, після того, як засвітились у кіно, здобувають надзвичайно шалену популярність.

Бар New York: «Важкості перекладу”

Добрих 3/4 подій у фільмі розгортаються у готелі, і приблизно половина з цього - у барі готелю. Барів та ресторанів у готелі, який займає 14 верхніх поверхів хмарочоса Shinijiku Park Tower, вісім, а майже усі вони панорамні. Той заклад, який задіяний у фільмі, називається New York Bar і знаходиться на останньому, 52 поверсі: у погожий день з цієї висоти можна роздивитись Фудзіяму. Усі запропоновані готелем послуги коштують недешево, і навіть вхід у бар по вечорам платний (правда, у той час тут грає джаз). Незважаючи на те, що у Сіндзюку багато барів, у тому числі тих, де грає джаз, а панорамний вигляд на Токіо є доступним безкоштовно з оглядового майданчика 45-поверхової будівлі муніципалітету, ціни в New York Bar не відлякали від нього туристів. І в будь-якому путівцю першою рекомендацією місця, де випити, буде саме цей бар, у якому стирчали години підряд герої Білла Мюррея та Скарлет Йохансон.

Бар знаходиться у готелі Park Hyatt в Японії.

Бар New York: «Важкості перекладу”

Бар Vitelli: “Хрещений батько”

За рівнем популярності у туристів бар “Вітеллі” у сицилійському гірському селищі Савока — щось на кшталт балкону Джульєтти у Вероні. Але на відміну від літературної Джульєтти тут усе максимально достовірно. У цьому барі Коппола знімав сцену так званого сватання — більше схожого на висування ультиматуму — Майкла Корлеоне до дочки господаря бару, Аполлонії Вітеллі. Одразу після зйомок справжній господар перейменував свій заклад. Ні бар, ні саме селище могли ніколи не отримати такого притоку туристів, якщо б Копопла знімав фільм там, де спочатку і збирався — у маленькому місті Корлеоне. Але щось в його планах змінилось, і зйомки перенесли у Савоку, першими мешканцями котрого були пірати у 21 столітті. Окрім бару у селищі є ще одна, пов'язана з “Хрещеним батьком” пам'ятка — капличка, у якій знімали сцену вінчання.

Бар знаходиться у Савоці, Сицилія, Італія.

Бар Vitelli: “Хрещений батько”

Ресторан Cicada: “Брюс всемогутній”, “Красуня”, “Містер та місіс Сміт”

Респектабельний ресторан Cicada — резиденція елегантності, куди досі не пускають у джинсах. Будівлю Oviatt Building побудували у 1928 році лос-анджелеські королі дорогої галантереї, щоб розмістити у ній центральне представництво фірми. На самому початку будівництва один із власників (його прізвище тепер носить будівля) побував у Парижі на Всесвітній виставці декоративного та промислового мистецтв, де надивився на зразки тільки виниклого ар-деко. Завдяки цій поїздці будівля тепер входить до національного списку історичних місць: інтер'єри у ній вигадував Рене Лалік. Усі ця краса, лаліковські скляні конструкції, відвідувачі, вдягнені ледь не за принципом black tie, і танці під живе виконання музики 1920-х, 1930-х, і 1940-х, сприяли тому, що і в кіно ресторан з'являється у якості такого собі особливого місця.

Заклад знаходиться у Лос-Анджелесі, США.

Ресторан Cicada: “Красуня”

Бар Foxfire Room: “Магнолія”

Непростий режисер Пол Томас Андерсон знімав свій непростий фільм у долині Сан-Фернандо, де пройшло його дитинство. Там, у місті Бербанк, на бульварі Магнолія, який і дав назву фільму, стоїть бар Foxfire Room. Малоймовірно, що хтось із його відвідувачів чув про режисера Пола Томаса Андерсона — цей заклад, така собі місцева діра. Дешевий алкоголь, караоке, дартц та можливість переглядати матчі — ось і всі складові цього закладу, яких невимогливим постійним клієнтам більше, ніж достатньо. Зате бар відкривається раніше за всіх в околицях, о 6 вечора, а бармени дружелюбні та приємні. Саме бармен у фільмі Андерсона — причина, по якій постійно тягне до цього закладу героя Вільяма Мейсі, за всіма ознаками невдаху Донні Сміта, безнадійно закоханого у цього самого бармена, який намагається не втратити роботу продавця у магазині електроніки, і який був у дитинстві телезіркою.

Заклад знаходиться у Бербанку, долина Сан-Фернандо, США.

Бар Foxfire Room: “Магнолія”

Каtz's Delicatessen: "Донні Браско”, “Коли Гаррі зустрів Саллі”, “Не в своїй тарілці”

Katz's Delicatessen, що існує аж з 1888 року — свята святих любителів бургерів. Заклад належав нащадкам братів Катц та їх компаньйона Таровського до 1980-х. Цей сендвіч-шоп в іммігрантському Нижньому Іст-Сайді — без перебільшень, історичне місце. Заклад працював під час Великої депресії, був головним місцем зібрання акторів у зіркові роки місцевого єврейського театру, а на початку Другої світової власники, які посилали продуктові посилки своїм синам, які пішли в армію, запропонували такий різновид доставки усім покупцям, вигадавши гасло “Send salami to your boy in the army”. За століття з гаком у Katz's Delicatessen встиг закусити сендвічами цілий загін кінозірок. Деякі з них тут не тільки їли, а й працювали: Джонні Депп — знімаючись у “Донні Браско”, Мег Райян та Біллі Крісталл — у “Коли Гаррі зустрів Саллі”, а також Джадж Рейнхольд — у комедії “Не в своїй тарілці”.

Заклад знаходиться у Нью-Йорку, США.

Каtz's Delicatessen: “Коли Гаррі зустрів Саллі”

Cremerie-Restaurant Polidor: “Північ в Парижі”

Ресторан Cremerie-Restaurant Polidor, що знаходиться неподалік від Люксембурзького саду, в першу чергу відомий тим, що його постійними відвідувачами були найважливіші письменники 19 та 20 століть, але по великому рахунку сказати те саме можна чи не про кожне старе паризьке кафе. Захоплений герой Вуді Аллена, американський сценарист, який марить атмосферою 1920-х, половину фільму кочує по місцях, прославлених літераторами, художниками та їх оточенням, і зустрічає їх, матеріалізованих завдяки його уяві — як Хемінгуея у “Полідорі”. Правда, коли він приходить туди вдруге, герой виявляє на місці кафе пральню. У дійсності заклад з 1845 року нікуди не переїжджав. Двері у двері з рестораном працює кафе Les Caves du Polidor: якщо просто хочеться їсти, зробити це можна і в ньому, але якщо важливо при цьому сидіти за столом, за яким, можливо, обідав той самий Хемінгуей — це тільки у Cremerie-Restaurant Polidor.

Заклад знаходиться у Парижі, Франція.

Cremerie-Restaurant Polidor: “Північ в Парижі”

Ресторан Nobu: "Ноттінг Хілл”

Комедією “Ноттінг Хілл” досі можна користуватись як путівцем по зразковому Лондону. Оскільки героїня Джулії Робертс — кінозірка, якій по статусу слід користуватися тільки усім найкращим, то сцени у готелі знймали у “Ритці” та “Савої”, а вечерю з Х'ю Грантом — у дорогому та вічно модному “Нобу”. Лондонський ресторан належить Нобу Матсухіса, Роберту де Ніро та їх партнерам, він ніколи не потребував реклами — як і всі інші заклади, до яких має відношення зірковий японський кухар. Зате Ноттінг Хіллу та усім девелоперам, які вклались у нього, фільм зробив величезну послугу: до його виходу район був далеко не найбільш популярним та престижним у Лондоні, а одразу після прем'єри ціни на місцеву нерухомість різко почали рости.

Заклад знаходиться у Лондоні, Великобританія.

Ресторан Nobu: "Ноттінг Хілл”

McSorley's Old Ale House: “Одного разу в Америці”

McSorley's Old Ale House — “Стара пивна Максорлі”, в якій у фільмі “Одного разу в Америці” малолітні Лапша з друзями творять свої перші, ще цілком невинні справи — не просто якась там пивна, а за усіма стандартами легендарна. Одна з небагатьох, які працюють досі, найстаріших пивних Нью-Йорку, що довше всіх протрималась в режимі закладу, куди заборонений вхід жінкам. До 1970 року єдиною леді, яку пустили всередину, була намальована оголена красуня з плакату, який і зараз висить на стіні таємної кімнати, де під час дії сухого закону власники бару ховали запаси елю. До речі, завдяки тому, що заклад був улюблений багатьма політиками, Білл та Джон Максорлі могли собі дозволити продовжувати продавати ель і тоді, усього лиш зазначивши у меню, що напій, яким вони торгують — “майже пиво”. 

Заклад знаходиться у Нью-Йорку, США.

McSorley's Old Ale House: “Одного разу в Америці”

А про найцікавіші серіали про їжу та алкоголь розкаже стаття - https://harchi.info/blogs/san-ayt-j/naycikavishi-serialy-pro-yizhu-ta-alkogol.

Додати новий коментар
Зображення користувача Anonymous.