Статті

Бізнес в умовах війни: хто зазнав найбільших втрат та як відновлюються підприємства

Перемогти у війні буде важко без функціонування бізнесу, який дозволяє українцям забезпечувати себе та підтримувати Збройні сили. Що відбувається з українськими підприємствами після місяця війни?

За місяць війни український бізнес втратив більше, ніж за два роки пандемії. Обсяг завданої шкоди та довгострокові наслідки оцінити важко, адже бойові дії на території країни тривають.

За оцінками Національного банку, під час війни економіка України втрачає 50% "невиробленого" ВВП. Тобто кожен тиждень коштує національній економіці понад 50 млрд грн. І це без втрат від руйнувань.

МВФ оцінює втрати України через військове вторгнення російських окупантів 35 відсотками ВВП.

Чимало підприємств опинилися в районах активних бойових дій і змушені були евакуюватися в більш безпечні регіони або припинити роботу. Однак навіть ті бізнеси, які відносно далеко від обстрілів, потерпають через проблеми з логістикою та нестачу сировини.

Як свідчить опитування ЄБА, лише 17% компаній працюють у повному обсязі, а кожна третя не працює. Третина підприємців планує відновити діяльність. Приблизно такі ж результати показали й опитування інших організацій.

"Компаніям, що надають послуги та мають іноземних клієнтів, представникам інтелектуальних та креативних професій легше виїхати та відновити роботу у відносно безпечному місці. Аграрії, виробничі та логістичні підприємства мають територіальну прив’язку, тож вони обмежені в мобільності", – констатує виконавча директорка ЄБА Анна Дерев’янко.

Навіть в умовах війни бізнес повинен працювати там, де це можливо, платити податки та давати країні ресурс для продовження оборони. Цю тезу в останній тиждень повторюють майже всі представники уряду.

У якому стані зараз українські підприємства? Хто зазнав найбільших втрат, і чи здатен бізнес оперативно відновитися?

Аграрії

Чи не в найгірших умовах опинилися аграрні підприємства. Їх бізнес прив’язаний до конкретної території, а роботи в полі чи на фермі не можна відкласти на невизначений термін або перенести.

За словами голови Всеукраїнської аграрної ради Андрія Дикуна, ринок страждає від дефіциту робочої сили, пального, добрив та оборотних коштів.

Чимало працівників фермерських господарств мобілізовані або пішли в тероборону. Значну частину пального країна імпортувала з Росії та Білорусі. Ці поставки зупинилися після перших ракетних обстрілів українських міст з цих країн.

Крім того, окупанти заблокували морський шлях, який міг легко компенсувати нестачу пального.

Через обстріли росіянами портів аграрії не можуть продати зерно. Їм бракує обігових коштів для закупівлі насіння, добрив, засобів захисту рослин. Крім того, ціни на ці та інші товари суттєво зросли.

У південних регіонах України вже почалася сівба. Аграрії Одеської області до 21 березня засіяли понад 22 тис га площ із 750 тис га запланованих. У Миколаївській області польові роботи почалися в тих районах, де не ступала нога окупантів.

Україна залишиться з хлібом у будь-якому разі, запевняють в уряді. А от якою буде ціна зерна у світі, залежить від того, чи будуть далі падати снаряди на голови українським аграріям.

Збирання пшениці у полі

ІТ-ринок

ІТ-галузь очікувано виявилася найбільш стійкою. Карантин добре підготував компанії до найгіршого випробування – війни.

Як повідомив ЕП виконавчий директор асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк, майже всі її учасники (92%) мали чіткі плани дій на випадок форс-мажорних обставин.

"Частково була проведена релокація ключових співробітників до офісів компаній у європейських країнах. Після початку війни компанії оперативно провели евакуацію людей: забезпечили транспорт, поселення та організували робочі місця в найбільш безпечних регіонах країни", – каже Васюк.

"Бізнес-процеси в компаніях настільки добре побудовані, що подекуди великі релізи нових продуктів відбувалися на другий день війни", – додає він.

Багато ІТ-компаній мали офіси за кордоном, тож після початку війни частина працівників переїхала туди.

За словами Васюка, окремі компанії навіть наполягали на релокації фахівців і фінансували це, а інші – надавали підтримку, якщо сам фахівець бажав переїхати.

Утім, більша частина ІТ-фахівців залишається в Україні і працює в безпечних регіонах. На їх ефективність, каже Васюк, можуть негативно вплинути три ключові проблеми.

Перша – поступове сповільнення економіки, зокрема, обмеження роботи банківської системи.

Друга – загроза деградації цифрової інфраструктури, тобто потенційні обмеження доступу до інтернету через можливі пошкодження телекомунікаційної мережі або електроживлення.

Третя – мобілізація фахівців, більшість з яких – чоловіки.

Енергетика

Через три тижні після військового вторгнення РФ енергосистема України приєдналася до енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E.

До того в критичних випадках уся країна, крім трьох західних областей, залежала від поставок електроенергії з країни-агресора та її васала Білорусі.

Проблем з генерацією електроенергії в Україні немає. Найбільший оператор маневрових потужностей ДТЕК повідомив, що майже всі ТЕС компанії працюють у штатному режимі.

Винятки – Луганська ТЕС, зупинена раніше через військові дії в області, та частково Запорізька ТЕС, яка перейшла на газ і працює мінімальним складом обладнання через пошкодження мосту та зупинку залізничного сполучення в регіоні.

"Станції забезпечені паливом. Компанія прийняла на свої ТЕС близько 17 тисяч тонн вугілля з 60 тисяч тонн імпортного, передбаченого в рамках контракту з вугледобувним підприємством Bogdanka (Польща)", – повідомили в ДТЕК.

Запорізька атомна електростанція – єдина повністю працююча АЕС з тих, які опинилися під контролем окупантів, – продовжує працювати і давати електроенергію в об’єднану енергосистему України.

Металургія

Металургійний ринок перебуває в скрутному становищі через залежність від експорту продукції морем. Більшість підприємств галузі зосереджені у південно-східній частині України, де тривають активні бойові дії.

Підприємства не можуть відвантажувати готову продукцію через заблоковані порти і морські шляхи. Деякі заводи, наприклад, "Азовсталь" у Маріуполі, почали консервувати ще в перший день війни, 24 лютого.

Найбільший оператор цього ринку, компанія "Метінвест", повідомила, що металургійні підприємства Маріуполя, а також "Запоріжсталь" та "Запоріжкокс" перебувають у режимі гарячої консервації, а "Запоріжвогнетрив" – у режимі тимчасової консервації технологічного обладнання.

Авдіївський коксохімічний завод зазнав масованого обстрілу і теж працює в режимі часткової консервації. Під обстрілами була й "Азовсталь", проте встановити ступінь пошкоджень там наразі неможливо.

ГОКи та інші підприємства працюють у штатному режимі. Компанія продовжує платити зарплату співробітникам.

Логістика

Логістичний ринок зазнав значних втрат, бо чимало територій були відрізані від сполучення.

У компанії "Нова пошта" ЕП повідомили, що за перший тиждень війни обсяги доставки впали на 95%.

"Наш бізнес дуже постраждав, як і вся економіка країни. Багато терміналів та відділень зачинилися через постійні обстріли. Відбулися масові переміщення співробітників та клієнтів. У людей змінилися пріоритети. Як наслідок – упав попит на товари, які ми раніше доставляли", – зазначають у компанії.

Якщо до війни "Нова пошта" щодня перевозила близько 1 млн посилок, то в перший тиждень бойових дій цей показник упав у 20 разів – до 50 тис посилок на день.

У "Новій пошті" додають, що компанія продовжує працювати у всіх областях, проте частину відділень довелося закрити. Компанія поступово відкриває відділення там, де це відносно безпечно.

"Ми запустили 29 сортувальних станцій зі 141, відкрили 1 600 відділень по всій країні та 1 500 вуличних поштоматів у 16 містах. Це лише п'ята частина нашої мережі, проте ми працюємо над відновленням роботи відділень у тих місцях, де це безпечно", – зазначають у компанії.

Найскладніша ситуація в Харківській та Київській областя, де на роботу вийшли лише 15% працівників.

У "Новій пошті" зазначають, що основною проблемою є заблоковані дороги, перевірки документів, розбиті мости.

Багато магістральних шляхів зруйновані, тому доводиться будувати нові маршрути. Крім того, в Україні діє комендантська година. Уночі автомобілі не можуть рухатися, що виключає цілодобову доставку.

"Ми намагаємося мінімізувати ризики водіїв: ретельно плануємо маршрут, враховуючи всі можливі небезпеки та гарячі точки, в режимі онлайн відстежуємо реальну ситуацію на дорогах.

У разі потреби оперативно змінюємо маршрут, інструктуємо. Це ускладнює пересування, тому терміни доставки зростають до трьох-шістьох днів", – повідомили в "Новій пошті".

Вантажний контейнер

Страховий ринок

Ринок страхування переживає нелегкі часи. Генеральний директор асоціації "Страховий бізнес" В'ячеслав Черняховський зазначає, що дві третини компаній мають падіння надходжень на 50-90%.

"На ринку лише 5% компаній, які працюють без проблем. Це ті, у кого офіси лише на заході України. Близько 60% компаній мають проблеми та збої в роботі, але вони продовжують працювати.

Майже третина мають перебої в роботі в можуть працювати частково. 10% компаній не можуть продовжувати діяльність", – пояснює Черняховський.

Чверть компаній має підрозділи й офіси в регіонах, які постраждали від російської агресії.

Асоціація Черняховського провела опитування, яке показало, що 23% компаній мають суттєві пошкодження офісів і роботу там неможливо відновити. У 80% страхових компаній обсяг фінансових надходжень скоротився на понад 50%.

"Морське страхування не працює, бо зараз неможливо ні зайти, ні вийти з українських портів. Страхування вантажів проблематичне, авіастрахування зупинилося, туризму немає, медичне страхування ще якось тримається, автострахування теж майже немає", – зазначає Черняховський.

Страховики тримають резерви в депозитах та державних облігаціях, тож компанії не можуть швидко конвертувати їх у кошти. При цьому страхові випадки трапляються частіше, ніж раніше.

За словами Черняховського, при збереженні такої ситуації компаніям доведеться звільняти працівників або відправляти їх у довгострокові відпустки. Оскільки нові договори не укладаються, то будуть потрібні лише бухгалтери і працівники, які врегульовують страхові випадки.

Основна проблема – людський капітал

За даними ООН, до 15 березня з України виїхали майже 3 млн громадян. Трохи менше половини з них – люди працездатного віку. Майже всі – жінки.

Велика кількість чоловіків працездатного віку була мобілізована, частина працівників переїхала у відносно безпечні регіони. Тож бізнес, який не може релокуватися, потерпає від нестачі робочих рук.

За даними дослідження Advanter.Group, 48% підприємств малого та середнього бізнесу не можуть перевезти виробництво, 31% не встигли це зробити, близько 20% здійснили часткову релокацію бізнесу або в процесі переїзду.

 Графік про релокацію бізнесу

Опитано 245 підприємств малого та середнього бізнесу, 11-13 березня 2022 року, уся Україна.

ДЖЕРЕЛО: ADVANTER.GROUP

Проблема мобілізації працівників особливо актуальна для сфери послуг.

"Найгостріша тема – мобілізація фахівців без військового досвіду, які входять до мобілізаційного та громадського резервів.

З перших днів вторгнення окупантів майже всі айтівці, які мали бойовий досвід та були готові взяти в руки зброю, долучилися до ЗСУ.

Решта продовжує боротьбу з ворогом на кібер-фронті та біля комп'ютерів на своїх робочих місцях", – пояснює Васюк.

Практика масового призову айтівців, додає він, загрожує існуванню української ІТ-індустрії, що призведе до зменшення обсягів валютних надходжень.

Проблема нестачі персоналу актуальна і для галузей, які забезпечують населення товарами першої необхідності – ліками та продуктами.

"Багато аптек зачинені, бо чимало фармацевтів та медиків переїхали в безпечніші місця. Аптечні мережі радо приймають на роботу студентів за фахом та інших спеціалістів, кваліфікація яких дотична до фармацевтики", – зазначають в Аптечній професійній асоціації України.

Яка підтримка від держави необхідна бізнесу

Співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач вважає, що держава передусім повинна підтримати виробників продуктів та ліків, аптеки, аграріїв (особливо в період сівби), а також легку промисловість.

"Допомога має йти всім бізнесам, але зазначені сфери важливі для виживання країни прямо зараз", – пояснює Длігач.

Держава закликає бізнес у відносно спокійних регіонах відновлювати роботу. Уряд знизив податки, дозволив платити 2% з обороту замість 20% ПДВ. Для підприємців першої та другої груп сплата ЄСВ стала добровільною.

"Найбільш актуальні способи підтримки великого бізнесу – це анонсовані податкові пільги. Близько половини опитаних нами компаній планують ними скористатися", – зазначає Дерев’янко.

Серед пропозицій бізнесу – скасування переліку критичного імпорту як суттєвої перепони для ведення розрахунків з постачальниками та покупцями, сприяння пожвавленню імпорту та експорту, логістична підтримка та спрощення митних процедур (вимог до повноти переліку додаткових документів).

Для експортних підприємств надзвичайно важливим є відновлення відшкодування ПДВ з експорту.

"Компанії потребують відновлення здійснення розрахунків з іноземними контрагентами для поповнення власних обігових коштів та забезпечення виробництв сировиною", – каже Дерев’янко.

Проекції і схеми

Джерело - Економічна правда.




Додайте свій коментар

To prevent automated spam submissions leave this field empty.