Статті

Як українці адаптуються до життя в умовах війни?

Українці віком від 18 до 50 років з активною життєвою позицією (47%) не відчувають агресії, песимізму, розпачу чи апатії в умовах війни. Більшість з них зараз мають роботу. 

Про це свідчить опитування соціологічної групи "Рейтинг" від 19 березня.

Із загальної кількості громадян, які мають активну життєву позицію, 43% складають жінки, а 51% – чоловіки.

Найбільш впевнені у власних силах під час подолання життєвих труднощів молоді люди віком до 35 років (53%) та особи середнього віку (50%). На це впливає і наявність зайнятості в умовах воєнного стану – дистанційної (66%) або ж повноцінної (60%).

Водночас 18% опитаних українців знаходяться десь посередині між активною та пасивною життєвими позиціями.

Третина респондентів, з яких 25% чоловіків та майже 40% жінок, стверджують, що зараз в своєму житті майже нічого не вирішують.

Як українці змогли психологічно адаптуватися до війни?

Загалом на четвертому тижні війни українці не вдалися до пригнічених настроїв, зокрема агресії чи апатії. Такий психологічний стан багато в чому залежить від рівня активності життєвої позиції.

Українців попросили оцінити рівень своєї агресивності, песимізму, розпачу та апатії за 5-бальною шкалою, де: 1 – зовсім не відчуває, 2 – скоріше не відчуває, 3 – і відчуває, і не відчуває, 4 – скоріше відчуває, 5 – відчуває сильно.

Діаграма результатів опитування

Опитування показало, що люди з активною життєвою позицією мають суттєво нижчий рівень апатії, розпачу та песимізму, ніж ті, хто стверджують, що майже нічого не вирішують в своєму житті.

Наразі у групі ризику знаходяться пенсіонери, безробітні й ті, хто виїхав зі свого міста. Також психологічній дезадаптації частіше піддаються жінки (39%), ніж чоловіки (25%).

Опитування показало, щонайбільший рівень агресивностіспостерігаєтьсяу старших людей віком від 51 року(3.3 – скоріше відчуває агресію), анайменший–у молоді(2.8 – скоріше не відчуває).

Діаграма результатів опитування

"Старшим війна багато в чому перекреслила досягнення і залишила (в кількості років) менше часу на відновлення, нові горизонти, відбудову і часу нормального мирного життя – це повинно сильно дратувати і дратує",– відзначають у дослідженні.

Найнижчий рівень апатії спостерігається у громадян, які мають змогу працювати дистанційно чи повноцінно. Однак цим двом групам притаманні розпач та песимізм.

Крім того, у працюючих людей вищий рівень агресії, однак саме вона забезпечує їм проактивну життєву позицію.

Українці, які тимчасово переїхали до іншого міста, мають нижчий рівень апатії, ніж ті, хто залишився. Пов'язано це з необхідністю шукати прихистку та влаштовувати своє життя в іншому місці.

"Цікавим виявилося те, що  в кращому стані ті, у кого житло пошкоджене, ніж ті, у кого ціле", – підкреслили в дослідженні. 

Водночас в найгіршому емоційному стані серед цих груп люди, які не знають, що трапилося з їхнім житлом. Невизначеність формує додаткову тривогу.

На емоційний стан українців під час війни також суттєво впливає комунікація з сім'єю, близькими, друзями.

Люди, які мають змогу принаймні подзвонити рідним, переживають меншу дезадаптацію, ніж ті, кому довелося розділитися з сім’єю, хто зрідка спілкується з рідними та друзями.

Водночас спілкування з колегами чи сусідами несуттєво впливає на емоційний стан.

"Однак, спілкування з колегами знижує апатію і підвищує агресивність, яку зараз ми більше розуміємо як активність", – йдеться у дослідженні.

Як реагують на війну чоловіки та жінки?

Цивільні жінки часто почуваються більш незахищеними через загрозу насильства та необхідність піклуватися про дітей.

Як показує опитування, у чоловіків суттєво відрізняються рівень розпачу (2.2 – скоріше не відчувають) та агресивності (3.2 – скоріше відчувають), тоді як у жінок вони знаходяться на однаковому рівні.

У рівні песимізму немає відмінностей, а ось апатія у жінок вища (2.2), ніж у чоловіків (1.9).

Як сприймають війну мешканці різних регіонів? 

Схід Україні є найбільш дезадаптованим і емоційно пригніченим. Причиною тому є нижчий рівень агресивності у його мешканців, але вищий рівень апатії, розпачу та песимізму.

Найбільш агресивно налаштовані громадяни на Заході України та в Центрі. Такий стан забезпечує людям більш активну позицію, вони почуваються менш пригніченими.

В опитуванні взяли участь 1000 громадян віком від 18 років і старше з усіх областей України, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

Опитування проводили методом телефонного інтерв'ю з використанням комп'ютера. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення.

Помилка репрезентативності становить не більше 3,1%.

Українці

Джерело - Українська правда.




Додайте свій коментар

To prevent automated spam submissions leave this field empty.