Їжа майбутнього

Їстівні комахи

Два мільярди людей у світі, переважно в південно-східній Азії та Африці постійно їдять комах: сарану, коників, павуків, ос та мурах. На сьогоднішній день, при зростаючій загрозі дефіциту їжі, робляться зусилля ввести в норму для решти 5 мільярдів людей концепцію ентомофагії - споживання в їжу комах. У 2012 році "Продовольча та сільськогосподарська організація ООН" (FAO), опублікувала список з  більш ніж 1900 видів їстівних комах. Європейський Союз, зі своєї сторони, запропонував своїм державам-членам три мільйони доларів на дослідження використання комах в кулінарії.
Для таких серйозних кроків є цілий ряд причин. Наприклад, комахи, в порівнянні з  домашньою худобою і рибою, є більш надійним джерелом їжі. Їх є достатня кількість: на кожну людину на землі припадає 40 тонн комах. Також комахи мають вищу харчову продуктивність, ніж домашня худоба (це означає що вони споживають менше ресурсів для виробництва тієї ж кількості поживних речовин)  і виробляють менше парникових газів. Як один з видів фаст-фуду (так люди ставляться до них в таких країнах як Таїланд), комахи є більш прийнятним джерелом їжі з огляду на затрати води та інших ресурсів необхідних  для їх розведення. Крім того, вони є досить поживними: багаті на протеїн, мають мало жирів і холестерину, містять багато кальцію та заліза.

Але залишається відкритим питання про їх смакові якості. Люди дивляться на комах переважно з відразою, але з часом ставлення потрохи починає змінюватися. Завдяки підприємливим рестораторам (в Копенгагенському закладі Нома, для прикладу, подаються страви з мурах і коників) та новаторським організаціям таким як Ento з Лондона, можливо ми скоро змиримося з думкою що комахи насправді можуть бути хорошою їжею.
 

Їстівне пакування

Наша система харчування є надзвичайно марнотратна. За деякими підрахунками які були зроблені в січні 2012 року, половина всієї їжі у світі просто викидається в смітник. Як стверджує Британська урядова організація WRAP, яка займається питаннями зменшення кількості харчових відходів, у самій тільки Великобританії, продукується 6,6 мільйона тон їжі, напоїв та упаковки на рік, загальною вартістю 5 мільярдів фунтів.
Боротьба проти марнотратства привела до деяких інтригуючих рішень.
Для Гарвардського біоінженера Девіда Едвардса, відповідь на питання про проблему з пакуванням є простим: просто з'їжте її. У 2012 році, Едвард відкрив WikiCells, компанію яка виготовляє їстівне пакування для фруктових соків, кави, морозива та інших продуктів. За своїм дизайном вона нагадує шматочок фрукта. Пакування складається з м'якої їстівної шкірки (це натуральні харчові елементи, які утримуються разом харчовими іонами) , вкладеної в захисний шар  який теж є їстівним, або принаймні, здатний біологічно розкладатися. Мембрани є не тільки більш дружніми до довкілля ніж пластик, а ще й смачними.
 

Сирні кульки без обгортки
 

Інші інновації в пакуванні обіцяють збільшити термін придатності продуктів що швидко псуються, що, в свою чергу, буде означати зменшення відходів з їжі та напоїв. Компанія Pepceuticals, (м. Лестер, Великобританія) розробляє антимікробну плівку, яка має істотно запобігати псуванню свіжого м'яса і скоротити його втрати.
 

Замінники їжі та інновації в еко-їжі

Один з найгарячіших трендів, що приваблює інвесторів в Силіконовій долині, має багато спільного з нашими майбутніми звичками в їжі. Все більше молодих підприємців, які керуються не тільки прагненням отримати прибуток, а й дотримуються принципів збереження екології  працюють над проблемами заміни ресурсоємних видів  їжу (такої як м'ясо), на синтетичні рослинні альтернативи. Для прикладу,  засновники Твіттера Еван Вільямс і Біз Стоун вважають за доцільне виділяти гроші на ці ідеї.
Їхні мотиви є цілком обґрунтованими. В умовах, коли населення землі за прогнозами сягне 9-ти мільярдів у 2050 році, а західні харчові звички поширяться на такі країни як Китай та Індія, стануть у нагоді більш ефективні та дружні до довкілля способи виготовлення багатої на протеїн їжі. Імітація м'яса не є новою ідеєю, але новатори з затоки Сан-Франциско, такі як компанія Beyond Meat, роблять замінник курячого м’яса достатньо хорошої якості, щоб конкурувати зі звичайною курятиною.

Тим часом, фірма Hampton Creek Foods, яка була заснована 32-ох річним бізнесменом Джошем Теріком, працює над замінником яєчних жовтків, які використовують для приготуванні кексів, майонезів та інших соусів.
 

Кухня доповненої реальності

Популярність таких телепрограм як Майстер Шеф і Пекельна кухня означає, що ми стали нацією харчових ентузіастів. Тим не менше, серед усіх кулінарних геніїв-початківців завжди знайдеться кулінарний "чайник", який заплутається в рецепті і спалить все дотла. На думку комп'ютерного спеціаліста з університету м. Кіото (Японія)  Ю Судзукі, найбільше що нам зараз потрібно - це рука допомоги від сучасних технологій. Пішовши на декілька кроків далі ніж онлайн відео інструкції, Судзукі з колегами оснастили кухню вмонтованими в стелю камерами та проекторами, що проектують кухарські інструкції  на інгредієнти. Для прикладу, визначаючи контур риби, система Судзукі допоможе відділити філе, показуючи, де повинні бути зроблені розрізи.

Тим часом, Джина Лей, науковець з університету Вашингтона, розробляє систему яка використовує високочутливі камери для відстежування того що робить кухар. Якщо кухарем буде допущена якась помилка, система повідомить його про це, і він  зможе зробити необхідні зміни.
Хоча це може звучати чудово, але багато людей вважають, що ці інновації набагато зменшать задоволення від самого процесу приготування їжі.
 

Золотий рис

Тридцять років тому, науковці анонсували створення першої в світі генетично модифікованої рослини. Були надії, що нова технологія зможе збільшити врожайність сільськогосподарських культур у всьому світі і зменшить глобальне недоїдання. З того часу доля ГМО-їжі була неоднозначна. Її споживання було обмежене лише декількома країнами і багато перспектив ще не були реалізовані. Наприклад були сподівання, що генномодифіковані зернові культури зменшать шкідливі викиди в атмосферу , які впливають на зміну клімату.
Але, незважаючи на тривалий опір ГМО-їжі серед екологів і тих хто з пересторогою ставиться до корпорацій що їх виготовляють, найближчим часом очікуються позитивні зрушення в цьому напрямку.
Існують плани на 2014 рік, що золотий рис (це звичайний рис змінений на генетичному рівні для виробництва бета-каротину, який тіло людини переробляє на вітамін А) буде вирощуватися фермерами на Філіппінах. У разі успіху, золотий рис допоможе в протидії сліпоті та іншим захворюванням дітей в країнах що розвиваються.

На малюнку: звичайний Дикий рис, Золотий рис 1 який містить каротин,
та Золотий рис 2 з підвищеним в 23 рази вмістом бета-каротину
 

Тим часом, виводяться інші сорти "покращеного" рису, але при цьому використовують тільки звичайні селекційні технології. Джіханг Лі, китайський селекціонер має надію, що зелений супер-рис, який дає більше зерна  і є більш стійким до посух, повеней та хвороб, допоможе нагодувати додатково 100 мільйонів людей на рік.