Здавалось би, горілка — спирт-ректифікат, розбавлений водою. Виробництво у заводів однакове. Але одну горілку можна пити маленькими ковтками, а іншу ж одразу хочеться виплюнути.
Про вплив алкоголю на організм людини розповість стаття - http://harchi.info/articles/vplyv-alkogolyu-na-organizm-lyudyny.
У ціну горілки входить спирт, вода, етикетка та пляшка. Окрім того, у неї може входити вміст власне заводу, це дорого. Дешевшим є співробітництво із заводом, який розливає горілку для декількох компаній (рецептури при цьому можуть бути різні). Безпосередньо горілка — це суміш спирту і води, тому, по-перше, важлива якість вихідної сировини. Якщо вода хороша, продукт буде дорожчим. Спирт також буває різної категорії: люкс, екстра, тощо. Є пшеничний спирт, гарантований, а є просто спирт, із чого він зроблений, ніхто не знає. Окрім самого спирту має значення професіоналізм технологів та обладнання, на якому спирт очищують. У низькоякісному спирті залишаються сивушні олії, якщо обладнання погане.
Більше про воду читайте у статті - http://harchi.info/articles/voda.
Далі — горілку можна розлити у скляну пляшку, а можна у кришталевий флакон. Золото, срібло та інше на дні напою на смак і якість практично не впливають, але самі по собі чогось та й коштують, тому знову ж таки продукт виходить дорожчим.
При цьому продукт різної якості не сильно відрізняється по ціні. Спирт, можливо, і коштував удвічі дорожче, але у кінцевому продукті це все рівно не дуже велика частка. Ціна найдешевшої горілки в принципі залишається мінімальною. Усе інше — маркетинговий хід, політика самої компанії. Хто скільки витрачає на просування продукту і як себе позиціонує. Хтось, наприклад, підтримує полярників, хтось влаштовує фестивалі.
Образно кажучи, є 2 марки віскі, обидва бурбони, обидва зроблені у одному і тому ж місці, виробництво пляшки фактично однакове, виробництво напою також однакове, тому що на заводі стоять однакові робочі і отримують однакову зарплату. Наллєте обидва напої у закриті пляшки , і один від одного не відрізниш. Але при цьому один напій коштує у 2 рази дорожче іншого. У них різні маркетингові стратегії. Одні кажуть: “Ми будемо продавати багато, тому що ми дешеві”. Інші кажуть: “Ми також будемо продавати багато, але будемо робити це за допомогою реклами, щоб усі знали нашу марку”. У результаті у продукту з'являється націнка у 80% — це ті втрати, які ідуть на просування. Врешті решт ми платимо за те, щоб нам розповіли про цей продукт, а не за сам продукт. Ось така от хитрість.
Цікаві факти про віскі читайте тут - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/vizytna-kartka-shotlandiyi-viski.
Якщо перед нами поставити горілку із кардинально різних сегментів, відрізнити ту, що дешевша, ми зможемо легко — сивушні олії, запах, післясмак. А ось вгадати більш дорогу горілку із одного сегменту куди важче.
Що стосується так званої паленої горілки, це несертифікований продукт. Спирт у такій горілці може бути дуже поганої якості. У магазинах в принципі не може бути паленої горілки.
Порада для вибору напою у магазині: не варто брати найдешевшу та невідому горілку. Ті, хто тратить гроші на маркетинг, тримають хоча б мінімальну якість.
Також дізнайтесь, як визначити характер людини за улюбленим напоєм - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/yak-vyznachyty-harakter-lyudyny-za-ulyublenym-napoyem.
А ще, користь від алкоголю: міф чи реальність - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/koryst-vid-alkogolyu-mif-chy-realnist.
Додайте свій коментар