Допомога при харчових отруєннях

Основи допомоги при харчових отруєннях

Допомога при харчовому отруєнні повинна бути надана якомога швидше. Від швидкості та своєчасних і правильних дій часом залежить не лише здоров'я постраждалого, а і його життя. Харчові інтоксикації частіше всього протікають у гострій формі, симптоми розвиваються швидко і залежать від типу отруєння:

• Харчові токсикоінфекції — отруєння продуктами харчування, що містять мікроби.
• Інтоксикація хімічними речовинами.
• Отруєння отрутами тварин або рослин.

Надання допомоги при харчовому отруєнні базується на чотирьох правилах:

• Очищення (промивання шлунку або внутрішньовенна терапія).
• Адсорбція та виведення токсинів.
• Велика кількість пиття.
• Сувора дієта.

Самостійні дії по очищенню шлунку та нейтралізації отруєння недопустимі у конкретних випадках — виклик швидкої допомоги є необхідним для таких категорій постраждалих:

• Особи похилого віку (старші 60 років).
• Діти віком від народження до 15 років.
• Люди, що мають хронічні захворювання (шлункового-кишкового тракту, кардіологія, цукровий діабет, нефропатії, невралгічні патології, астма, тощо).
• Харчове отруєння отруйними рослинами або грибами.
• У випадках, коли у постраждалого проявляються симптоми паралічу, порушення свідомості.

Якщо інтоксикація визначається, як легка, у хворого немає небезпечних для життя симптомів (безперервне блювання, діарея з кров'ю, падіння артеріального тиску, судоми), можна зробити наступне:

• Постраждалому потрібно випити якомога більше чистої води (кип'ячена, очищена, мінеральна вода без газу). Содові розчини, відвари ромашки та інші “народні” засоби є недоречними і, навіть, можуть нашкодити на першому етапі очищення. Збудник і токсин, які викликали отруєння є невідомими, як і реакції, що відбуваються всередині організму. Якщо у хворого відсутній блювотний рефлекс, можна його активувати шляхом натискання на корінь язика (краще робити це чистою ложкою, а не пальцем руки).

• Випита вода не тільки допоможе очистити травний тракт, а й компенсує втрату рідини, що видаляється із організму разом із блювотними масами та діареєю. Надання допомоги при отруєнні — нейтралізація зневоднення. Постраждалому необхідно випивати не менше 2 л води на добу. Краще, якщо це буде регідратаційний препарат, куплений в аптеці. У домашніх умовах можна приготувати пиття таким чином: на 1 літр очищеної води додають чайну ложку солі та 2 столових ложки цукру.
• Хворому дають випити адсорбуючий токсини препарат, наприклад, активоване вугілля.

Якщо симптоми отруєння через 4-6 годин не стихають, потрібно викликати лікаря, самолікування може погіршити стан постраждалого.

Долікарська допомога при харчових отруєннях

Це чітке виконання уже знайомих заходів. Алгоритм дій є наступним:

• Екстрене виведення токсинів із травного тракту. Це можна зробити промиванням шлунку — прийом великої кількості рідини та активізація блювотного рефлексу. Зверніть увагу, що за допомогою блювання організм чистить шлунок, а діарея очищує кишечник, тому не варто її зупиняти, принаймні, у перші 2-3 години після отруєння.
• Припинення поширення токсинів. Це можна зробити шляхом прийому сорбентів — активованого вугілля, тощо.

• Зниження зневоднення організму. Це можна зробити за допомогою великої кількості рідини. Можна пити звичайну очищену або кип'ячену воду, а, також, мінеральну воду без газу, або ж звернутись до допомоги спеціальних аптечних препаратів.
• Забезпечення “відпочинку” органам травлення. Долікарська допомога при харчових отруєннях — це голод протягом першої доби та обмеження у харчуванні (дієта) протягом наступних 5-7 днів. Їжа повинна бути вареною, подрібненою (відвар рису, киселі, легкі супи-пюре).
• Відновлення функції шлунково-кишкового тракту. Це робиться за допомогою двотижневого прийому спеціальних ферментних препаратів та пробіотиків.

Наперекір поширеній думці, очищувальні клізми, прийом антибактеріальних або закріплюючих препаратів можуть погіршити стан хворого та погіршити клінічну картину харчового отруєння. Усі призначення подібного роду повинен робити лікар. Також, не варто приймати самостійні рішення та дії при небезпечних симптомах, єдине, що потрібно зробити якомога швидше — викликати швидку допомогу.

Невідкладна допомога при харчових отруєннях

Це патогенетична терапія, яка проводиться тільки спеціалістами із медичною освітою. Така допомога є необхідною при гострих формах інтоксикації, а, також, у випадках, коли мова йде про маленьких дітей, людях похилого віку або тих, хто страждає хронічними захворюваннями (діабет бронхіальна астма, кардіопатії, невралгічні захворювання). Перше, що робить лікар швидкої допомоги — оцінка стану хворого та первинна диференційна діагностика типу отруєння. Питання про термінову госпіталізацію вирішується залежно від степені тяжкості інтоксикації та загрози життю постраждалого.

У стаціонарних умовах діагноз уточнюється за допомогою комплексу лабораторних досліджень. Далі дії є практично ідентичними до тих, що проводяться у домашніх умовах, однак професійна невідкладна допомога при харчових отруєннях передбачає застосування специфічних дезінтоксикаційних заходів, внутрішньовенного введення сольових розчинів та симптоматичного лікування.

Методи виведення токсинів можуть бути різноманітними — від промивання шлунку за допомогою зонду та застосування клізми до діурезу та гемодіалізу. Окрім дезінтоксикаціних заходів, паралельно хворому призначаються внутрішньовенні вливання для відновлення водно-електролітного балансу, антибактеріальна терапія. Далі дії лікарів направлені на корекцію стану постраждалого та виключення усіх можливих наслідків отруєння.

Допомога дитині при харчових отруєннях

Допомога дитині частіше всього надається у лікувальному закладі у стаціонарних умовах. Нерідкими є випадки, коли батьки намагаються самостійно допомогти хворому малюку, втрачаючи дорогоцінний час. У дітей харчова інтоксикація протікає у гострій формі, тому виклик швидкої медичної допомоги частіше всього є невідворотним. Особливо тривожними є наступні ознаки отруєння:

• Підвищення температури тіла до 38 градусів. Температура, яка тримається довше 2 годин.
• Коліки та болі у животі зростаючого характеру. Біль не проходить після блювання або діареї.
• Безперервне блювання, діарея — небезпека різкого зневоднення.
• Відсутність сечовиділення більше 4-5 годин.
• Сухість у роті, підвищене слиновиділення, утруднене ковтання та дихання.
• Синюшність шкіри, втрата свідомості.

Допомога дитині при харчовому отруєнні у легкій формі, можна спробувати надати у домашніх умовах. До легких інтоксикацій відносяться випадки, що супроводжуються розладом стулу (не більше 3-5 раз на добу), незначним підвищенням температури, періодичним блюванням.

Дії батьків повинні бути наступними. Навіть при легкому отруєнні варто подзвонити лікарю або у швидку допомогу для інформування про отруєння та отримання грамотних рекомендацій і порад щодо надання допомоги дитині.

До візиту лікаря або приїзду швидкої допомоги дитині потрібно промити шлунок. Блювання не повинне лякати батьків — так організм намагається самостійно вивести токсини. Для того, щоб прискорити цей процес, потрібно дати випити дитині чистої води кімнатної температури. Об'єм рідини (який можна давати дитині за один раз) залежить від віку та розраховуючи за такою схемою:

• Від народження до 1 місяця — 10-15 мл.
• Від 1 до 2 місяців — 35-70 мл.
• Від 2 до 4 місяців — 70-90 мл.
• Від 4 місяців до пів року — 90-110 мл.
• Від пів року до 8 місяців — 110-120 мл.
• Від 8 місяців до року — 120-140 мл.
• Від 1 року до 3 років — 150-200 мл.
• Від 3 до 5 років — 200-250 мл.
• Від 5 до 7 років — 250-300 мл.
• Від 7 до 11 років — 300-450 мл.
• Від 11 до 14 років — 450-500 мл.

Блювотний рефлекс можна активувати за допомогою обережного натискання на корінь язика чайною ложкою або чисто вимитим пальцем руки. Дії потрібно повторювати до тих пір, поки блювотні маси не очистяться від залишків їжі.

• Після блювання необхідно кожного разу укладати дитину таким чином, щоб її голова була повернена на бік.
• Після того, як блювотний рефлекс стихне, необхідно якомога частіше давати дитині пити для попередження зневоднення організму.
• Для адсорбції токсинів можна давати дитині активоване вугілля (1 таблетка на 10 кг ваги) або інші спеціальні препарати.
• Якщо симптоми отруєння стихають протягом доби, із наступного дня дитині протипоказана щадна дієта. Меню та набір продуктів бажано обговорити із лікарем, якого у будь-якому випадку необхідно викликати.

Харчові токсикоінфекціїї у легкій формі при правильних та своєчасних діях не потребує термінової госпіталізації та лікується в домашніх умовах.

Чого не варто робити при харчовому отруєнні

• Не можна викликати блювотний рефлекс у хворого без свідомості, у вагітних жінок та дітей до 2 років. Також, блювання протипоказане при судомах або кардіологічних захворюваннях.
• Не можна ставити грілку на область живота.
• Не можна зупиняти діарею препаратами або відварами.
• Блювання може погіршити тяжкий стан при отруєнні кислотою, нафтою, лугами.
• Не можна самостійно ставити клізму, особливо маленьким дітям, людям похилого віку та вагітним жінкам.
• Не можна давати у якості пиття молоко, газовану воду.
• Не можна проявляти самодіяльність — давати лужне пиття при отруєнні кислотою та навпаки.

Своєчасно надана допомога при харчовому отруєнні переважно допомагає уникнути госпіталізації, окрім того, часом рятує не лише здоров'я, а й життя постраждалого.

Детальніше про характеристику, статистику та класифікацію харчових отруєнь читайте тут - http://harchi.info/articles/harchovi-otruyennya, про симптоми харчових інтоксикацій - http://harchi.info/articles/symptomy-harchovyh-otruyen.