Бактерії, що містяться у їжі, можна поділити на дві групи:
- Корисні — бактерії, що забезпечують нормальну мікрофлору кишечнику, містяться переважно у кисломолочних продуктах.
- Шкідливі — бактерії, що спричиняють псування харчових продуктів, і, як наслідок, харчові отруєння.
Корисні бактерії
До корисних бактерій належать:
- Пробіотики (лактобактерії, біфідобактерії).
- Пребіотики.
Пробіотики
Пробіотики є корисними для організму людини бактеріями. Вони включають: молочнокислі (лакто-) бактерії, біфідобактерії, дріжджі. У кишечнику здорової людини, зазвичай, є біля 1-1,5 кг пробіотиків — така кількість є гарантією повноцінної роботи усіх систем та органів, а, також, імнунітету). Проте, за статистикою, у організмі людини велика частина здорової мікрофлори заміщена патогенною, тому насправді присутня усього лиш 1/10 частина норми корисних бактерій.
Функції пробіотиків:
- Зміцнення імунної системи.
- Стимулювання травлення.
- Утворення вітамінів К і В.
- Нейтралізація шкідливого впливу патогенних бактерій, токсинів і шлаків.
- Нейтралізація негативного впливу антибіотиків.
- Попередження та лікування діареї.
- Попередження та лікування алергії.
- Лікування запальних процесів.
- Забезпечення метаболізму.
- Попередження та боротьба із інфекціями.
- Позитивний вплив на стан шкіри.
Продукти, що містять пробіотики:
- Йогурт
- Кефір.
- Сири м'яких сортів.
- Ряжанка.
- Простокваша.
- Творог.
- Тофу (або соєвий сир).
- Місо-суп (місо є ферментованим продуктом із соєвих бобів).
- Хліб на заквасці.
- Солені огірки та помідори.
- Квашена капуста.
- Мочені яблука.
- Артишоки.
- Цибуля-порей.
- Ріпчаста цибуля.
- Банан.
Найбільш ефективним є споживання пробіотиків, разом із пребіотиками, які, я своючергу, у кишечнику не перетравлюються, але забезпечують сприятливі умови для росту здорової мікрофлори.
Лактобактерії
Основним джерелом лактобактерій для організму людини є кисломолочні продукти. Саме лактобактерії являються найпершими бактеріями для новонародженого, як він отримує із родових шляхів матері.
Функції лактобактерій:
- Перетворення лактози у молочну кислоту — створення сприятливих мов для травлення їжі.
- Профілактика кишкоких захворювань — лактобактерії відповідають за утворення спеціальних речовин із антибіотичними властивостями, які пригнічують розвиток гнилосних бактерій.
- Попередження ракових онкологічних захворювань — лактобактерії зупиняють дії ферментів, які призводять до утворення та розвитку ракових клітин.
- Зміцнення імунітету — лактобактерії забезпечують синтез вітаміну К, рибофлавіну, тіаміну, заліза, йоду, кальцію, селену.
- Стимулювання метаболізму та обміну речовин.
Продукти, що містять лактобактерії
Позаяк лактобактерії є стимуляторами молочнокислого бродіння, вони використовуються у виробництві кисломолочних продуктів, тому багатими на бактерії є:
- Йогурти.
- Кефір.
- Сири м'яких сортів.
- Ряжанка.
- Простокваша.
- Сметана.
- Творог.
Біфідобактерії
Біфідобактерії наявні у організмі людини у малих кількостях, зосереджуються переважно у товстій кишці, складаючи основу її пристінної та порожнинної мікрофлори. Ці корисні бактерії пригнічують розвиток гнилосних та хвороботворних бактерій у організму.
Функції біфідобактерій:
- Попередження алергічних реакцій.
- Відновлення мікрофлори кишечнику.
- Попередження дисбактеріозу.
- Зниження рівня холестерину.
- Стимулювання втрати зайвої ваги.
- Відновлення функціональності нирок і печінки.
- Попередження онкологічних захворювань.
- Стимулювання та підтримка травлення.
- Забезпечення перистальтики кишечнику.
- Синтез та засвоєння амінокислот і вітамінів.
- Зміцнення імунної системи.
- Попередження метеоризму.
- Зменшення шкідливого впливу канцерогенів.
Продукти, що містять біфідобактерії:
- Кефір.
- Ряжанка.
- Простокваша.
- Творог.
- Сметана.
- М'які сорти сирів.
- Інші кисломолочні продукти.
Пребіотики
Пребіотики — залишки поживних речовин, які не перетравлюються ферментами шлунку, позаяк, не засвоюються верхніми відділами травного тракту, потрапляючи до нижніх, де ними “харчуються” пробіотики — це має позитивний вплив не лише на травний тракт, а і на увесь організм.
Функції пребіотиків:
- Створення здорової мікрофлори кишечнику.
- Зміцнення імунної системи.
- Стимулювання перистальтики кишечнику.
- Стимулювання метаболізму.
- Посилення дії пробіотиків.
Продукти, що містять пребіотики:
- Корінь цикорію.
- Сирий топінамбур.
- Зелень кульбаби.
- Сира спаржа.
- Цибуля-порей.
- Цибуля ріпчаста.
- Часник.
- Сирі пшеничні висівки.
- Борошно пшеничне.
- Вівсяна крупа.
- Кукурудзяні пластівці.
- Полуниця.
- Банан.
- Пиво.
Шкідливі бактерії
До шкідливих бактерій належать:
- Кишкова паличка.
- Протейна паличка.
- Паличка перфрінгенс.
- Сальмонелла.
- Золотистий стафілокок.
- Ботулінус.
Кишкова паличка
Паличкоподібна бактерія (нараховує більше 100 видів), яка мешкає у кишечнику теплокровних організмів (тварини, людина, птахи). Характеризується стійкістю до несприятливих чинників, довго зберігається у воді, ґрунті, на предметах. Розмножується і при кімнатній температурі, але найбільш сприятливою є температура +37ºС. Гине протягом 15 хвилин при +60ºС.
Найбільш уразливими до зараження є готові страви із м'яса, риби, картоплі, салати, тощо. Також, дуже часто джерелом отруєння слугує вода, бактерія мешкає у водоймищах.
Протейна паличка
Це гнилосна бактерія. Стійка до висихання, високої концентрації солі, нагрівання до +65ºС протягом 30 хвилин. Може розмножуватись при температурі від +6 до +40ºС, найбльш сприятлива — від +20 до +37ºС. Бактерія не змінює органолептичні властивості продуктів при зараженні.
Основна причина зараження: використання для нарізки готових продуктів та овочів поверхонь та приборів, якими користувались для сирих продуктів.
Паличка перфрінгенс
Бактерія, яка мешкає у воді, ґрунті та продуктах харчування. Розмножується при температурі від +15ºС, найбільш оптимальна — від +37 до +45ºС. Гине у кислому середовищі. Паличка стійка до нагрівання.
Особливо уразливими є готові страви, зокрема, м'ясні. Для попередження зараження, страви, які готуються наперед, повинні бути вчасно охолоджені та зберігатись у холодильнику.
Сальмонела
Паличковидна бактерія, що спричиняє сальмонельоз — тяжке харчове отруєння. Бактерія розмножується і при кімнатній температурі, а найбільш сприятливою є +37ºС. Також, сальмонела є стійкою до низьких температур, вона здатна вижити і при -20ºС. Гірше розмножується бактерія у солоному середовищі, і взагалі не розмнодується — у кислому. Гине при нагріванні до 100ºС миттєво, до 60ºС — протягом години.
Бактерія сальмонела є досить поширеною у природі, переноситься тваринами, птахами (водоплавними), комахами і гризунами. Особливо уразливими є м'ясні, молочні продукти, риба, яйця. Сальмонела не змінює властивості заражених продуктів.
Попередити зараження продуктів бактерією можна наступним чином:
- Ретельно мити свіжі овочі і фрукти, зелень перед споживанням.
- Піддавати продукти тривалій тепловій обробці.
- Зберігати окремо сирі продукти і готові страви.
- Уже готові страви, зокрема, повторно розігріті зберігати протягом мінімального часу.
Золотистий стафілокок
Бактерія, що викликає ангіну, запалення, гнійникові захворювання шкіри. Постійно присутня на шкірі, у носовій та ротовій порожнинах людини, у повітрі. При потраплянні на харчові продукти, бактерія швидко розвивається та виділяє велику кількість токсину. Найбільш сприятливою для розвитку бактерії є температура від від +30 до +37ºС, проте і при +15-20ºС вона зберігає свою життєздатність. Також, стафілокок стійкий до висушування та заморожування. Бактерія гине при нагріванні протягом 30 хвилин до +80ºС. Проте, щоб нейтралізувати отруту — потрібне нагрівання до +100ºС протягом 1,5-2 годин. Також, розвиток бактерії зупиняється у кислому середовищі, але отрута зберігається.
Уразливими до отрути стафілококу є різні продукти: рибні, м'ясні, овочеві, кондитерські вироби. Бактерія не змінює їх органолептичні властивості. Для попередження зараження продуктів стафілококом потрібно дотримуватись правил особистої гігієни, а, також, зберігати продукти у закритому посуді при температурі +2-4ºС.
Ботулінус
Бактерія, що викликає найтяжче харчове отруєння — ботулізм. Паличка ботулінусу мешкає у кишечнику тварин, людини, риб та птахів, також, присутня у водоймищах, ґрунті, на фруктах та овочах. Бактерія є дуже стійкою до впливу зовнішнього середовища: може розвиватись без доступу повітря, не гине при заморожуванні, консервуванні. Проте, руйнівними для ботулінусу є високі температури: ктерія гине при кип'ятінні протягом 15 хвилин, при нагріванні протягом 30 хвилин до +80ºС, а м'ясо та рибу варто варити протягом години. Теплова обробка продуктів і є основним методом попередження ботулізму.
Найбільш уразливими до зараження бактерією є консерви, зокрема, домашні: мариновані гриби та овочі, м'ясні та рибні консерви, а, також, шинка, солена та в'ялена риба. Ботулінус не змінює органолептичні властивості продуктів. Рідкими ознаками зараження можуть бути: здуття банки із консервами, слабкий запах прогірклого жиру, дуже рідко — розм'якшення та зміна кольору продуктів.
Основними заходами попередження зараження бактерією є:
- Використання свіжих та доброякісних продуктів.
- Ретельна їх обробка.
- Зберігання консервів на холоді.
- 1,2-1,8% оцтової кислоти у маринаді пригнічує розмноження ботулінусу.
Поширення бактерій
Бактерії можуть потрапляти на харчові продукти такими шляхами:
- Брудні руки;
- Гнійні порізи, виразки та опіки;
- Брудні робочі поверхні та обладнання;
- Потік повітря;
- Забруднена або заражена вода;
- Птахи, гризуни, комахи;
- Домашні тварини;
- Не прибрані вчасно харчові відходи.
Бактерії розмножуються способом ділення. За сприятливих умов, кількість бактерій подвоюється кожні 20 хвилин, тобто, за 6 годин із однієї бактерії може вирости близько мільйону. Сприятливі умови для розвитку бактерій: тепло, вологість, поживне середовище. Без вологи бактерії розмножуватись не можуть. Заражена їжа викликає харчові отруєння різної важкості.
Найбільш уразливими до зараження бактерій є:
- Бульйони, супи, соуси.
- Молочні продукти і страви.
- М'ясні продукти і страви.
- Яйця, страви із яєць.
- Продукти, що проходили ручну обробку.
- Їжа, підігріта повторно.
Практично усі бактерії гинуть при впливі високих температур — теплова обробка є основним засобом попередження харчових отруєнь зараженими продуктами.