Що таке джин і з чим його п'ють

Історія

Джин — класичний приклад аптечного алкоголю. Голландський лікар 16 століття Францискус Сільвіус просто збирався придумати ліки для покращення травлення, однак дистильована спиртова настоянка ягід ялівцю виявилася набагато приємнішою на смак за більшість напоїв того часу.

Про інший вид першочергово аптечного алкоголю - біттери - читайте тут - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/bittery-alkogolni-napoyi-chy-likuvalni-nastoyanky.

Згідно з однією із версій, Великобританія “підрізала” джин у голландців, поки була їх спільниками у Тринадцятирічній війні. Відповідно до іншої — напій привіз із собою Вільгельм Оранський, що посів британський трон. За британськими законами того часу, “гнати” на продаж міг практично будь-хто, внаслідок чого джин став першим промисловим дешевим алкоголем і спровокував хвилю п'янства національного масштабу. У британських журналах були описані випадки спалахування просочених алкоголем живих людей.

До 1930 року у Лондоні було вже 7 тисяч точок із продажу джину — у кожному четвертому будинку, не рахуючи вуличних продавців. У 1736 році був прийнятий Gin Act, метою якого було скорочення виробництва за рахунок підвищення податків на продаж, а також пропаганда пивоваріння (все це можна знайти на знаменитих гравюрах Вільяма Хогарта). Однак акт викликав не ріст споживання пива, а вуличні безладдя та зростання підпільного винокуріння. Успіху досягла лиш версія акту 1752 року, яка пройшла шляхом ліцензування продажів.

У 1820-х роках почали з'являтися Gin Palaces, що просувались місцевою владою Лондона, Ліверпуля та інших промислових центрів. Палаци джину — типово вікторіанська штука, аналог пабів, тільки про джин і з великим зануренням у світ вишуканого інтер'єру. Кажуть, що першим у Лондоні став Weller's на Old Street. Більш цивілізований спосіб продажу мав велике значення для зміни іміджу напою, і остаточно до класу елітного алкоголю джин потрапив до кінця минулого століття. Вікторіанська база тепер працює як культурний хід.

Історія джину

Як організувати домашній міні-бар на своїй кухні читайте у статті - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/yak-organizuvaty-domashniy-mini-bar.

Інгредієнти

Навіщо у джині ялівець — зрозуміло: по-перше, пахне потужно і приємно, перекриває недоліки поганого спирту, по-друге — володіє дезінфікуючими властивостями (адже першочергово це був аптечний алкоголь). Що ж ще використовують сучасні прогресивні виробники? Наприклад, огірки, трояндові пелюстки, різні види м'яти, ромашку, чебрець, тощо.

Інгредієнти для джину

Спосіб перегонки

Технологія виробництва джину може досить сильно відрізнятися. Промисловий недорогий джин представляє собою суміш спирту (частіше всього ректифікату) із настоянками ялівцю, трав та інших потрібних інгредієнтів. Класичний джин робиться ж навпаки: ялівець, коріння і трави закладаються у напій ще до перегонки. Що це дає? Перш за все — природність ялівцево-трав'яного аромату. Внаслідок чого не здається, що джин штучно ароматизований, а ялівець і трави є повноцінною частиною тіла напою, відчуваються не тільки у букеті, а й у смаку.

Безперечно, це досить суттєва різниця, яка відчувається не тільки при споживанні джину у чистому вигляді, а у нескладних коктейлях також. На жаль, про те, як саме був виготовлений напій, не можна прочитати на етикетці: на ній прописують тільки стиль (читайте нижче), у якому зроблений джин, у іншому ж доводиться покладатись на власні відчуття та репутацію виробника.

Найбільш відомий прилад для перегонки алкоголю — мідний перегінний куб під назвою “аламбік” — має форму цибулини із коліном, схожим на лебедину шию. Їх використовують виробники віскі та коньяку: вважається, що вони дають більш ароматні спирти, ніж ректифікаційні колони. У сучасній індустрії джину можна знайти різноманітні прилади для перегонки спирту: аламбіки, невеликі ректифікаційні колони (схожі використовуються для арманьяку), куби нестандартної форми. Іноді це може бути і комбінований тип виробництва — наприклад, уже готовий спирт із колони можуть перегнати через куб разом із повним набором ароматичної сировини. У Великобританії користуються колонами для перегонки напою ще з 19 століття, проте сьогодні, під впливом індустрії односолодового віскі, аламбіки для джину використовуються усе частіше.

Аламбік для перегонки джину

Стилі

Також джин буває різних стилів:

  • Genever — його досі роблять у Нідерландах — більше всього схожий на віскі, у який додали ялівець. Цей стиль виготовляють шляхом перегонки у аламбіках.

  • London Dry — найбільш поширений стиль — отримують подвійною або потрійною перегонкою у колонах. Цей джин, про що і говорить назва, несолодкий. Раніше, коли підсолодженням приховували неякісний спирт, це було дуже важливо.

  • Plymouth роблять тільки у місті Плімут. Цей напій з самого початку був такий же насичений, як і Genever, але тепер більше схожий на London Dry.

  • Old Tom — вікторіанська класика, саме той стиль джину, від якого прагнув відрізнятися London Dry. Він більш солодкий, пряний і насичений, ніж останній, але не такий насичений, як Genever. Добре підходить для старих коктейлів зі збірки рецептів Джеррі Томаса та Гаррі Джонсона, деякий час був забутий, але на хвилі цікавості до крафтового джину відродився.

  • І нарешті, до побудованого по принципу звалища розділу “інтернаціональний стиль” відносять все, що залишилось: тут можна знайти відмінні крафтові зразки, зроблені із польотом фантазії, але і дещо досить незрозуміле також зустрічається не так рідко, як того хотілося б.

Пляшка джину і два келихи

Де роблять

Свобода вибору і відсутність жорстких виробничих вимог до джину як категорії дозволяють його виробникам використовувати уже наявні потужності, наприклад лінії для виробництва віскі. Те ж і з геолокацією виробництва: на відміну від багатьох інших видів традиційного алкоголю, вона не прив'язана до якоїсь конкретної місцевості, важливішою є технічна відповідність правильній виробничій схемі. Наприклад, City of London Distillery знаходиться безпосередньо у Лондоні і працює як бар і освітній центр.

Як купувати

Доступний у нас асортимент джину є дуже далеким від повного — не надто актуальний для широких мас напій. Класичні бренди простіше всього знайти у duty free або магазинах типу Metro, при цьому варто вибирати не дуже розкручені типу Gordon's або Beefeater — просто тому, що це нудно і масово. Якщо ж хочеться впізнаваного, замініть на Tanqueray або Bombay Sapphire. Хоча зараз якраз той момент в індустрії джину, коли дійсно варто експериментувати із новими назвами.

Окрім згаданих, варто звернути увагу на доступні 3 London Dry, Monkey 47, Death's Door та Aviation. Також прийміть до уваги, що мода на крафтовий джин зараз на піці, і цікавих зразків можна нарахувати близько 100, тому можна скористатись спеціальними довідниками.

Пляшки джину

У коктейлях

Життя джину у коктейлях з самого початку не була пов'язана зі світом розкоші. Джин-тонік походить з колоніальної частини вікторіанського минулого, а про Martinez (до складу коктейлю входять джин, солодкий вермут, мараскіновий лікер, апельсиновий біттер, апельсинова цедра) нема чого і говорити.

Звісно, коктейлів із джином куди більше: за верхівкою айсбергу приховані численні фіззи, слінги та пунші усіх мастей. Головний висновок, що можна зробити із класичних рецептів — джин чудово освіжає у лонг-дрінках (Collins), а також ідеально поєднується із цитрусовими (Gimlet), з ягодами (вони стануть прикрасою будь-якого фіззу), овочами (“Джибсон” із цибулиною, “Огірковий тіні”), квітами і травами. У тій же трав'янистій подібності — причина відмінних поєднань джину і вермуту. Щодо коктейлів-вбивць за участі інших спиртів, то і тут джин є незамінним, оскільки робить свіжішим усе, із чим має справу.

Склянка джину

Tom Collins

Інгредієнти

  • Джин стилю London Dry — 50 мл.

  • Цукровий сироп — 25 мл.

  • Лимонний сік — 25 мл.

  • Газована солодка вода — 100 мл.

  • Апельсин — 30 г.

  • Коктейльна вишенька — 1 шт.

  • Лід у кубиках — 380 г.

Технологія приготування

Келих “Коллінз” наповніть льодом. У шейкері змішайте лимонний сік, цукровий сироп та джин, додайте лід, збийте. Перелийте через стейнер у келих. Додайте газовану воду та розмішайте коктейльною ложкою. Прикрасьте напій кільцем апельсину та вишенькою.

Gimlet

Інгредієнти

  • Джин — 60 мл.

  • Лаймовий кордіал — 30 мл.

  • Лаймова цедра для прикрашання.

  • Лід у кубиках — 200 г.

Технологія приготування

Змішайте в охолодженій змішувальній склянці джин із кордіалом, додайте лід, перемішайте. Перелийте в охолоджений наперед келих через стейнер та прикрасьте цедрою лайму.

Negroni

Інгредієнти

  • Джин стилю London Dry — 30 мл.

  • Кампарі — 30 мл.

  • Червоний вермут — 30 мл.

  • Апельсин — 30 г.

  • Лід у кубиках — 120 г.

Технологія приготування

Наповніть келих “Рокс” льодом для охолодження. У змішувальній склянці змішайте джин і вермут, додайте лід. Розмішайте коктейльною ложкою. Додайте кампарі. Перелийте коктейль у келих, попередньо видаливши із нього воду, залишивши тільки лід. Прикрасьте напій цедрою апельсину.

Коктейлі з джином

З їжею

У минулому джин рідко пили чистим — і тому, відповідно, хорошим є новий виток моди на напій: тепер його дійсно цікаво куштувати просто так. Також цікаво експериментувати, поєднуючи його з їжею: із насиченими сирами, з пліснявою чи просто витриманими.

Оскільки джин — британська класика, то і більш складні поєднання, ймовірно, варто шукати у цій традиції: тушкування, запікання у духовці. Джин-тонік при цьому буде чудовим доповненням до морепродуктів, особливо до складних салатів за їх участі. Усі нюанси джинових поєднань залежатимуть від списку інгредієнтів, використаних при перегонці — ідеально було б відтінити їх подібними спеціями у страві. Найцікавіше ж полягає у тому, що це правило поширюється і на логіку складання коктейлів із тим чи іншим джином, і на вибір гарніру до них. 

Їжі до джину

Про традицію аперитиву і діжестіву читайте тут - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/aperytyv-i-dizhestiv-do-i-pislya-yizhi.

А багато цікавого про віскі можна дізнатись зі статті - http://harchi.info/blogs/san-ayt-j/shche-bilshe-cikavogo-pro-viski.

Додати новий коментар
Зображення користувача Anonymous.