Дивилися фільм “Хороший рік”? У ньому герой Рассела Кроу отримує у спадок виноробню у Франції. Хлопець переїжджає з туманного Лондона до сонячного Провансу та повністю змінює систему життєвих координат. І, звісно ж, починає розбиратися у вині.
Мало хто знає, але фільм знятий фактично по книзі Пітера Мейла “Хороший рік”. Ще менше людей в курсі того, що автором основних елементів сюжету початково був режисер Рідлі Скотт. Потім на основі цих сюжетних ліній Пітер Мейл написав книгу, яка повинна була слугувати основою для фільму. Коли ж книга була видана, виявилося, що задумки письменника сильно відрізнялися від початкових ідей режисера. У результаті Рідлі Скотт зняв історію у фільмі такою, якою він уявляв її з самого початку.
Давайте на прикладі книги “Хороший рік” дізнаємося, як можна навчитися розбиратися у вині. А також дізнаємося лайфхаки від Пітера Мейла, які допоможуть насолодитися вином повною мірою.
Якщо почати дегустувати вино за правилами, то процедура швидше буде нагадувати урок анатомії, оскільки професійні сомельє говорять, що у вина є ніс, тіло та ноги. А також є одяг, букет, індивідуальність і деяка сутність.
Ніс на професійному жаргоні дегустаторів означає аромат вина. Тіло - це щільність вина, ноги - сліди на внутрішній стороні келиху після збовтування вина, а одяг (від фр. robe) означає поєднання кольору та прозорості напою. З букетом, мабуть, все зрозуміло: це ті нотки смаку, які ви “чуєте” у напої.
Якщо вірити Пітеру Мейлу, то мистецтво пиття від вульгарної п’янки “відділяють п’ять важливих моментів”.
Перший момент - налаштувати дух. Зберіться з думками та передчувайте майбутнє задоволення.
Другий момент - догодити погляду. Підніміть келих до світла. Трохи нахиліть, вивляючи відтінки. Вино у келиху може бути різного кольору: наприклад, на дні - густо-рубінового кольору, вище - бордового, а на поверхні у стінки келиха трохи відблискувати коричневим.
Третій момент - потішити нюх. Обережно покачайте келих, щоб вино подихало, і тільки потім опустіть до напою ніс і сильно втягніть повітря.
Четвертий момент - нехай насолодяться губи, язик і піднебіння. Відсьорбніть вино і, не ковтаючи, обережно втягніть у рот трохи повітря. Потім порухайте щелепою вверх-вниз, ніби ви щось жуєте. І тільки після цього робіть ковток.
П’ятий момент - оцінка смакових якостей. Цю інформацію рецептори надсилають у мозок, налаштовуючи його на справжнє смакування напою. Визначіть, які нотки ви чуєте у вині. Це може бути не тільки смак квітів, фруктів і ягід. Вам може примаритись все, що завгодно: від сіна до старого бабусиного килима.
“По мірі того, як майбутні дегустатори переходили від однієї пляшки до другої, третьої, описи вражень ставали все вигадливішими, - пише Пітер Мейл у другому розділі “Хорошого року”. - Що тільки там не згадувалось: трюфелі та гіацинти, сіно та волога шкіра, відсирілий твід, хутро ласки, заяче черевце, старий килим, шкарпетки тривалої витримки. Виник і музичний образ: про одне вино було сказано, що його довгий післясмак нагадує фінальні акорди рахманіновської Симфонії №2”.
“Ніби нічого мудреного, але різниця колосальна, - підводить підсумок Мейл вустами Чарлі, який пояснює головному герою Максу тонкощі правильної дегустації вина. - головне - не спішити, зосередитись на тому, що ти п’єш”.
І в цьому з ним важко не погодитися.
Додайте свій коментар