Продукти та страви під захистом ЮНЕСКО

Ви знаєте, що ЮНЕСКО ставить свій захист не тільки на пам’ятники та якісь знаки культурної спадщини, а й на їжу? Це значить, що ті чи інші страви або навіть кухня цілої країни охороняються всім людством і будь-які посягання на них небажані.

Давайте дізнаємося про страви, кулінарні традиції та явища, які ЮНЕСКО взяло під своє надійне крило і включило до списку нематеріальної культурної спадщини (цей список включає звичаї, свята, знання та мистецтва, які передаються з покоління в покоління.

Узбецький і таджицький плов

Звісно, плов готують не тільки в Узбекистані і Таджикистані, а також у Афганістані, Азербайджані, Казахстані, Туркменістані, Ірані і навіть Індії. Але саме таджики та узбеки заявили на нього права. Страву додали у список нематеріальної культурної спадщиниЮНЕСКО у 2016 році.

Вірменський лаваш

Прісний бездріжджовий хліб у вигляді тонесенького хлібця поширений на Кавказі та у тюркських народів. У ЮНЕСКО за нього розігралася справжня битва: у 2014 році його включили до списку як нематеріальну культурну спадщину Вірменії, а у 2016 свої права на лаваш заявили спільно Азербайджан, Іран, Казахстан, Киргизія та Туреччина. Тепер у списку ЮНЕСКО цілих два лаваші. Вірменський лаваш від всіх інших відрізняється тим, що він, як правило, має витягнуту овальну форму.

Долма

А ось долма, яка поширена приблизно на тій же території, що й лаваш, з точки зору ЮНЕСКО, є нематеріальною культурною спадщиною Азербайджану. І так, долма - це необов’язково виноградне листя з фаршем або рисом. Саме слово походить від тюркського “долдурма”, тобто “фарширований”, тому під цю категорію підходить що завгодно, капустяне листя з рисом і так далі. Страва включена до списку у 2017 році.

Хорватські пряники

Головний гастрономічний символ Хорватії потрапив до списку ЮНЕСКО у 2010 році за красу. Незважаючи на те, що різдвяні пряники випікають у Європі на Різдво у будь-якій країні, хорватські пряники (вони ж ліцитари) прикрашені з особливою витіюватістю. По формі частіше всього це серце червоного кольору з невеликим дзеркальцем посередині (неїстівним). Спочатку їх випікали у монастирях тільки чоловіки, але сьогодні процес приготування передається із покоління в покоління і жінкам.

Кімчі

Улюблена ферментована капуста корейців. В принципі, кімчі - це не тільки капуста, а й усі овочі, ферментовані (тобто заквашені) з використанням солі, перцю чилі, кунжутної олії та чоткалю - розсолу на основі морепродуктів. Завдяки моді на ферментовані продукти слово кімчі сьогодні знають у всьому світі. А до списку ЮНЕСКО цей вид ферментації внесли у 2013 році. Святкували цей факт одразу обидві Кореї.

Неаполітанська піца

Об’єкт охорони навіть не сама піца, а мистецтво неаполітанських піцайоло, яке передається із покоління в покоління. І хоча “неаполітанську” піцу можна спробувати по всьому світу, справжня неаполітанська піца готується у суворій послідовності і тільки з місцевих продуктів. Неаполітанська піца обов’язково випікається у дров’яній печі при постійному обертанні. Сир у ній повинен бути обов’язково моцарела з молока чорних буйволиць, помідори - виключно сорту “сан-марцано”, сливоподібно форми, які дозрілм на схилах Везувію. Потрапила у список у 2017 році.

Середземноморська дієта

Виробництво та споживання продуктів у Середземномор’ї - окремий пункт у списку ЮНЕСКО. На думку організації, сьогодні середземноморської дієти дотримуються мешканці Кіпру, Хорватії, Іспанії, Греції, Італії, Марокко та Португалії. Під захистом ЮНЕСКО не тільки рецепти, а й фестивалі збору врожаю, традиційні способи риболовлі, застілля та свята. Включені до списку у 2013 році.

Мексиканська традиційна кухня

Мексиканська кухня сьогодні така ж популярна, як китайська або італійська. Завдяки мексиканським іммігрантам буріто, тако, енчілада (кукурудзяні пшеничні хлібці з начинками) і гуакамоле стали звичним фастфудом спочатку у США, а потім і по всьому світу. Важливі інгредієнти - квасоля, чилі, авокадо і, звісно, кукурудза. Особливо ЮНЕСКО, яке взяло кухню під свій захист у 2010 році, відмічає процес нікстамалізації - спеціальної технології приготування кукурудзяного борошна. Зерна кукурудзи варять у розчині гашеного вапна протягом години і настоюють ще 18 годин. Потім кукурудзу промивають і подрібнюють. Гашене вапно розм’якшує оболонку зерен і стінки клітин, через що тісто виходить м’яким, пластичним та з особливим ароматом.

Японська кухня

Вона ж васьоку. Васьоку - так самі японці називають свою кулінарну традицію. І, до речі, ні слова про суші та роли, це взагалі не японський винахід. Повсякденна їжа японців зовсім не сира риба, а супи: на основі місо, м’ясного або риб’ячого бульйону, а також рису. Продукти оброблені мінімально, смаки чисті, не забиті соусами, спеціями та сіллю. Основною рисою японської кухні ЮНЕСКО відмічає повагу до природи і традицій. До списку кухня потрапила у 2013 році.

Французька гастрономічна культура

Gastronomic meal Франції - під цими словами ЮНЕСКО має на увазі святкове застілля з суворим порядком: аперитив - основна страва - десерт - діжестів (що таке аперитив і діжестів читайте тут - *). А також усе, що стосується підготовки до французького застілля: від вибору найсвіжіших інгредієнтів суворо по сезону до складання меню та підбору напоїв, особливо вина, до їжі. Включена до списку нематеріальної культурної спадщини у 2010 році.

Кухня Малаві

Найбільш екзотичний пункт у списку. Малаві - невелика держава у східній Африці, яка не має виходу до моря. Основа кухні - злаки, однак при цьому малавійці традиціно не пекли хліба, а їли їх у вигляді каш. Наприклад, нсіму - густа каша з кукурудзяного борошна. Або кондоволе - каша з маніоку. Також у Малаві популярною є товба (напій з ферментованого проса або сорго) і мхвані (тушковане листя гарбуза з арахісовим борошном). У списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО з 2017 року.

Також до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО включила бельгійське пиво - https://harchi.info/blogs/san-ayt-j/yunesko-vklyuchyla-belgiyske-pyvo-do-spysku-vsesvitnoyi-kulturnoyi-spadshchyny.