Світові експортери не зможуть компенсувати українські поставки зерна

Російська війна проти України спричинила падіння українського експорту на ринку зерна, проте навіть перелаштування поставок з інших країн не зможе компенсувати втрати поставок з України.

Про це йдеться у статті Bloomberg.

Україна, як раніше повідомляла ЕП, виробляє суттєву частку світового продовольства: близько 27% соняшникового насіння, 5% ячменю, по 3% пшениці і рапсового насіння, 2% кукурудзи. 

Але країна не може поставити на світовий ринок, який оцінюється у 120 млрд доларів,  рекордні осінні врожаї через війну проти Росії. Експорт зерна наразі обмежений до 500 тисяч тонн на місяць, у порівнянні з 5 мільйонами тонн до війни. Це, за даними Мінагрополітики, втрати у 1,5 мільярда доларів.

Врожаї з Росії, найбільшого експортера пшениці, хоч і надходять, але залишають питання  щодо доставки та оплати майбутніх вантажів. Тим паче, що агресор хоче оплати в рублях.

Тож світові логістичні ланцюги змінюються. Наприклад, Індія, яка історично зберігала свої величезні врожаї пшениці для внутрішнього споживання, виходить на експортний ринок і продає рекордні обсяги в Азію. 

Бразильський експорт пшениці за перші три місяці значно перевищив експорт за весь минулий рік. Американські вантажі кукурудзи прямують до Іспанії вперше за близько чотири роки. А Єгипет розглядає можливість обміну своїх добрив на румунське зерно та веде переговори про пшеницю з Аргентиною. Свої продажі вже наростила Австралії, яка є суттєвим експортером пшениці.

Імпортери тим часом скасовують обмеження, щоб отримати зерно з інших джерел. Іспанія, другий найбільший покупець української кукурудзи, пом’якшила правила щодо пестицидів, щоб дозволити імпорт з Аргентини та Бразилії. 

Імпортери з Північної Африки та Близького Сходу особливо залежать від українських та російських поставок і намагаються шукати альтернативи.

За оцінками Міжнародної зернової ради, світова торгівля зерном, без урахування рису, може скоротитися на 12 мільйонів тонн цього сезону, що є найбільшим показником щонайменше за десять років.

Джерело - Економічна правда.