Статті

Як працюють українські аптеки та магазини у часи війни

Продукти, ліки і електроніка – як українським ритейлерам вдається забезпечити поставки критичних товарів, чи вистачить українцям запасів, і що змінив місяць повномасштабної війни.

У мирний час роздрібна торгівля – одна з найбільших складових української економіки. Вона генерує близько 8% всього ВВП країни, а за 2021 рік оборот в закладах цього сектору сягнув 430 млрд грн.

Та у воєнний час ритейл є однією з ключових галузей, яка, передусім, забезпечує цивільних і військових продуктами харчування, ліками, засобами зв’язку, і рештою життєво необхідних товарів.

Компаніям, які працюють на цьому ринку, знадобилося кілька тижнів, щоб пристосуватися до роботи у воєнних умовах. Наприклад, переміщувати наявні товари на опорні магазини та зачиняти менші об’єкти, щоб запобігти дефіциту.

Схоже, їм це вдається, адже пустих полиць в магазинах, які зустрічалися ледь не в кожному населеному пункті у перші дні війни, зараз можна побачити дедалі рідше.

ЕП запитала у представників трьох критичних сфер українського ритейлу, як вони працюють у воєнних умовах, чи вистачить українцям запасів, і що змінилося за місяць повномасштабної війни проти Росії.

Продовольство

Більшість українців від початку війни бодай раз зустрілися з порожніми полицями супермаркетів. Через високий попит, масове переміщення населення до західних регіонів та пошкодження інфраструктури мережам довелося за декілька днів змінити свої плани і маршрути доставки продуктів.

Так, наприклад, найбільшій мережі супермаркетів – АТБ – з початку війни довелося перегрупувати транспортну і складну логістику з розподільчого центру під Києвом на центри в інших регіонах. Наразі понад 300 магазинів мережі не працюють на окупованих територіях та в містах, де тривають активні бойові дії.

Зачинили частину магазинів і у Fozzy Group, яка оперує мережами "Сільпо", "Фора" та "Thrash! ТРАШ!". Крім магазинів у містах, що знаходяться під постійними обстрілами, група зачинила частину супермаркетів у великих містах – але лише там, де поблизу є ще один або декілька магазинів мережі.

Це робиться для звуження мережі та можливості забезпечення ширшого асортименту товарів і більш прогнозованих та регулярних поставок у відкриті супермаркети.

Наразі працюють близько 80% магазинів Fozzy Group.

В АТБ пояснюють, що запровадили "механізм базових опорних магазинів" у великих містах – такі точки максимально наповнюють товарами, які можна далі поетапно доставляти та наповнювати решту магазинів в обласних центрах.

В мережі констатують, що виробництво деяких продуктів харчування впало, або ж не може впоратися з попитом всередині країни, наприклад – макаронів, м’яса чи молочних продуктів. Тож при закупівлі товарів АТБ збільшує обсяг імпорту та шукає альтернативних постачальників.

Цим же шляхом пішли й у Fozzy Group, які домовляються про подальший імпорт замороженої риби, овочів та фруктів, пасти, круп, різних видів консервації. Компанія змінила асортимент товарів, як того вимагає воєнний час, і тепер фасує десятки тонн круп щодня. Втім повністю покрити потреби поки що не вдається.

В обох мережах кажуть про затримки в логістиці та пошук прямих постачальників, які б доставляли товари відразу до магазинів. Як днями раніше повідомили в АТБ, мережі вдалося запустити прямі імпортні поставки з Польщі, країн Балтії та Туреччини.

Щоб компенсувати часові втрати та частину ризиків АТБ в доповнення до власного автотранспорту почала доставляти продукти до низки міст залізницею. Так само імпортують продукти.

Проте мережі підкреслюють, що найбільші проблеми – в окупованих чи заблокованих містах, адже ворог не дотримується обіцянок про "зелені" коридори, тому ввезти продовольство в ці міста вкрай важко.

Овочі на полицях у супермаркеті

Фармацевтика

Нестача медикаментів для багатьох стала реальністю в перший місяць війни. Наразі в одній з найбільших аптечних мереж кажуть, що ці проблеми відходять у минуле.

Наразі в "Аптека низьких цін" працює 869 точок і лише 190 – не працюють. Причини бувають різні: в деяких майже відсутній товар, тож залишки переміщують на опорні пункти продажу, а деякі точки розташовані на тимчасово непідконтрольній Україні території.

Деяких, як розповідає маркетинговий директор "Аптека низьких цін" В'ячеслав Сауц, вже фізично не існує. Йдеться про міста, які піддалися найбільш жорстоким обстрілам російських окупантів: Буча, Маріуполь, Чернігів.

Великою проблемою залишається нестача фармацевтів, адже багато людей тимчасово покинули свої домівки. За словами Сауца, з її вирішенням допомагає Міністерство охорони здоров'я, яке дозволило працювати в аптеках студентам.

Хоча персоналу досі не вистачає, люди поступово повертаються в міста. Тож аптечним мережам вдається відчиняти двері дедалі більшої кількості точок продажу.

За останній тиждень ситуація з поставками ліків значно покращилась. 

Фармацевтичні дистриб’ютори, у яких аптеки купують медикаменти, мали спершу певні проблеми, передусім, з логістикою, але постачання налагодили.

"Два тижні була нагальна потреба у препаратах, які постійно приймають той же L-тироксин (лікарський засіб, який щоденно вживають люди з проблемами зі щитовидною залозою – ЕП). Але зараз у багатьох містах вони вже з'являються у великій кількості. Були порвані якісь логістичні ланцюги і потрібен був час, аби їх відновити", – пояснює Сауц.

На початку війни проти аптек зіграв ажіотажний попит населення, коли медикаменти скуповували у більшій кількості, ніж зазвичай. А логістика була не готова забезпечувати підвищений попит.

Із запасами проблем не виникає: імпорт ліків триває, постачається сировина для заводів, підприємства далі працюють. Ліків достатньо, аби задовольнити попит українців. 

В "Аптека низьких цін" переконані, що до кінця цього тижня всі проблеми з нестачею ліків в окремих точках будуть розв’язані, в тому числі завдяки наявності аналогів.

ЕП також звернулася за коментарем до "Аптеки Доброго дня", але на момент виходу публікації не отримала відповідь.

Пігулки на полицях аптеки

Електроніка

Електроніка до війни займала значну частину українського імпорту, тож уряд у перші ж дні вніс телефони та портативні батареї (power bank) до переліку товарів критичного імпорту, що дає право закуповувати їх за кордоном для ввезення в країну.

Зараз люди, передусім, шукають пристрої, які допоможуть підтримувати зв’язок, якщо людина залишилась без доступу до електроенергії, зазначають в мережі АЛЛО. Тож не дивно, що у воєнний час сформувався підвищений попит на павербанки, кабелі та іншу дрібну електроніку.

"Попит на такі товари був такий високий, що в магазинах, які ми відчинили 26 лютого вперше після вторгнення, залишки цих товарів викуповувалися за годину-півтори після відкриття. Пізніше нам вдалося частково поповнити залишки подібних товарів із закритих магазинів, до яких у нас був доступ", – переповідає генеральний директор COMFY Ігор Хижняк.

При цьому за місяць війни на ринку спостерігається відкладений попит на смартфони, ноутбуки та інші малогабаритні товари, зазначає виконавчий директор мережі "Фокстрот" Олексій Зозуля. Він говорить про те, що клієнти очікують ймовірного підвищення цін через зростання курсу валют.

"Варто розуміти, що виробництво техніки в Україні незначне і основна маса асортименту прив’язана до валюти, що у комплексі з геополітичною ситуацією впливає як на зміни в імпорті, так і на ціновій політиці", – пояснює він.

Мережі сподіваються, що уряд розширить перелік товарів, які можна імпортувати. Зараз до нього не входять такі найменування як електрочайники або мікрохвильові печі, які, як зазначає Зозуля, вкрай потрібні як волонтерам, так і звичайним громадянам.

Керівник "Фокстрот" також пояснив, що умови, за якими компанії можуть імпортувати продукцію, змінилися.

Зокрема, запроваджується повна передоплата у валюті, доставка товару відбувається лише до українського кордону, а можливість страхування зникає після його перетину. Крім того, щонайменше втричі подорожчали логістичні послуги через підвищений попит та дефіцит транспорту.

У COMFY впевнені, що за потреби зможуть закуповувати та імпортувати більше видів техніки. Чимало постачальників повідомили мережу про підготовку або повну готовність відновити транспортування товарів. Хтось із них має склади на підконтрольних територіях і може вже постачати техніку, а хтось перебудовує ланцюжки поставок із суміжних країн ЄС на склади на заході Україні.

Над налагодженням поставок працюють і у "Фокстроті" – укладають міжнародні угоди, шукають транспорт і перевізників, планують відновлювати власні поставки таких товарів як смартфони, ноутбуки, планшети тощо.

Наразі у COMFY працює менше половини магазинів. В них продають товарні залишки, адже забезпечити логістику та повноцінне підкріплення зі складу проблематично. Проте мережа шукає постачальників дефіцитних товарів, зокрема в сусідніх країнах, і планує імпортувати далі товари першої необхідності.

Фокстрот має дещо більше покриття працюючих магазинів – 60%. Тут також вдаються до опорної системи і консолідують запаси на об’єктах, доступних для найбільшої кількості людей.

Наявного асортименту з поточних запасів техніки й електроніки у всіх великих ритейлерів вистачить на три-чотири місяці, зазначає Олексій Зозуля. Передусім, йдеться про телевізори, велику й дрібну побутову техніку. Щодо смартфонів, ноутбуків, планшетів, то їх запасів вистачить на 1-1,5 місяці.

Магазин мобільних телефонів

Джерело - Економічна правда.




Додайте свій коментар

To prevent automated spam submissions leave this field empty.