Статті

Що з державними фінансами та чи вистачить Україні грошей

Місяць війни з російською ордою до невпізнанності змінив вигляд десятків українських міст. До невпізнанності змінилися й держава та її фінансова система.

До війни Україна була відкритою економікою: одним з найбільших експортерів агропродукції, великим гравцем на світовому ринку металургії та ІТ-послуг.

Левову частину надходжень до бюджету становили податки з імпорту, який безперервно надходив через великі українські порти на узбережжях двох морів.

Після 24 лютого економіка майже зупинилася. Компанії, які працюють в охоплених війною зонах, відповідають за половину українського ВВП. Найближчим часом вони та їх працівники не зможуть сплачувати податки.

Фінансові можливості країни майже обнулилися, тоді як потреби зросли в рази. Де уряд бере кошти і як працює бюджет воєнного часу?

Ілюстрація складових держбюджету

Як працює бюджет у воєнних умовах?

Режим роботи державних фінансів в умовах воєнного стану кардинально відрізняється від звичайного.

У мирний час Україна жила за законом про держбюджет. Щоб змінити суму видатків чи доходів, доводилося вносити зміни в закон. На це йшли дні, а інколи місяці.

У воєнний час для перерозподілу коштів у бюджеті рішення парламенту не потрібні. Бюджетний кодекс надає уряду право на власний розсуд розпоряджатися коштами, спрямовуючи їх на найбільш необхідні потреби.

Ба більше, за день до початку масштабного вторгнення окупантів депутати дозволили уряду перерозподіляти будь-які видатки на оборону та захист держави навіть без запровадження воєнного стану.

Попри це, з 24 лютого парламент тричі вносив зміни до закону про бюджет 2022 року. Вони, правда, майже не змінювали напрямки використання державних коштів. Зміни надали право Нацбанку достроково переказати свій прибуток до казни.

На що витрачаються кошти?

В умовах обмеженості ресурсів влада обережно ставиться до видатків. Усі вільні кошти спрямовуються на оборону.

Як розповідав в інтерв’ю ЕП міністр фінансів Сергій Марченко, держава відмовилася від усіх видатків, які мали піти на капітальне будівництво чи розвиток. Це близько 140 млрд грн.

"Ми скоротили всі капітальні видатки, спрямувавши їх у резервний фонд. Крім того, ми не фінансуємо видатки розвитку і в обмеженій кількості – поточні та захищені видатки", – зазначив він.

До захищених видатків належать, зокрема, зарплати працівникам бюджетної сфери, оплата комунальних послуг, закупівля енергоносіїв та ліків, обслуговування державних і місцевих боргів.

Зараз держава фінансує навіть не всі захищені видатки. Кошти витрачаються на оборону, виплату пенсій, зарплати бюджетникам та обслуговування державного боргу.

За даними Міністерства фінансів, у січні-березні 2022 року план видатків виконаний лише на 67,8%. Не в останню чергу – через перенаправлення фінансування на пріоритетні воєнні напрямки.

Український військовий

Звідки гроші в бюджеті?

Держава фінансує лише три напрямки видатків, але з коштами все одно є проблеми.

До війни бюджет переважно наповнювався надходженнями від сплати податку на імпорт товарів. У 2022 році Мінфін планував зібрати 405 млрд грн ПДВ, 76 млрд грн акцизу (алкоголь, сигарети, енергоносії), 37,5 млрд грн мита.

Загалом лише непрямі податки з імпортних товарів повині були становити майже 520 млрд грн – 40% від усіх доходів бюджету.

Проте наразі митниці вдається зібрати лише п'яту частину запланованих надходжень. Замість очікуваних 39 млрд грн за березень до бюджету надійшли 7 млрд грн.

Така ж ситуація з податками: їх надходження становлять 15-20% від довоєнних показників. Основна причина – закриття багатьох підприємств, знищення складів та промислових потужностей.

Щоб компенсувати ці втрати, уряду довелося просити державні підприємства та Нацбанк достроково переказати до бюджету прибутки 2021 року. За планом це мало статися в квітні-червні.

Від НБУ на другий день війни надійшли 19 млрд грн, від Приватбанку на початку березня – 28 млрд грн, від "Нафтогазу" наприкінці березня – 2,3 млрд грн. Загалом у березні держпідприємства переказали 32,5 млрд грн дивідендів.

Завдяки цьому в березні план доходів бюджету був виконаний на 93%.

"Прискорення отримання певних видів надходжень створює додаткові ризики для виконання держбюджету в майбутні періоди. Без них у березні доходи бюджету були б на 37% нижчі за план", – зазначає керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Дарина Марчак.

Тобто отримані в березні кошти від НБУ та держкомпаній не надійдуть до казни в ті місяці, коли уряд на них розраховував при складанні бюджету-2022. У Мінфіні це усвідомлюють.

"Питання з надходженнями філософське. На жаль, надходження прогнозовано впали і впадуть ще більше. Зараз основні фокуси – на запозичення", – констатував Марченко.

Що із запозиченнями?

В умовах війни держава гостро залежить від зовнішнього фінансування та внутрішніх запозичень. У березні запозичення допомогли уряду фінансувати видатки, зазначають у KSE.

"Майже половина видатків березня за загальним фондом держбюджету була профінансована таким чином", – констатує Дарина Марчак.

Наразі держава позичає кошти трьома шляхами.

По-перше – через випуск ОВДП. На період війни уряд вирішив запровадити військові облігації. Ставки і терміни за ними фіксовані – 11% річних та рік обігу. Протягом березня завдяки цьому інструменту вдалося залучити 27,7 млрд грн.

Ще на 20 млрд грн військових облігацій придбав НБУ, фактично надрукувавши ці гроші.

Таке право держава надала НБУ на період воєнного стану. Регулятор обіцяє друкувати гривні для уряду у виняткових випадках і за умови, що це суттєво не вплине на інфляцію.

По-друге – запозичення в міжнародних фінансових організацій та ЄС.

За перші три місяці 2022 року держава отримала пільгових кредитів на суму, еквівалентну 96,7 млрд грн. Зокрема, від МВФ – 41,3 млрд грн (1,4 млрд дол), від Єврокомісії – 19,5 млрд грн (600 млн євро).

По-третє, Україна веде перемовини з іншими державами про залучення грантового фінансування. Уряди надають ці кошти на безповоротній основі для підтримки бюджету в умовах війни.

Уряд Італії надав Україні 110 млн євро, а від США скоро надійдуть 500 млн дол.

Копійки у банці

На який період вистачить фінансів?

Здатність держави фінансувати оборону та інші сфери залежатиме від швидкості відновлення економіки.

Складно передбачити, скільки підприємств невдовзі відновлять роботу, адже війна триває. Російські терористичні війська продовжують обстрілювати українські міста – навіть ті, які розташовані далеко від лінії зіткнення.

Влада розуміє роль економіки в протидії агресору, тому спростила податкові та митні правила на час війни.

Зокрема, бізнес з оборотом до 10 млрд грн отримав право перейти на спрощену систему оподаткування та сплачувати лише 2% від доходів незалежно від кількості найманих працівників.

На думку експертів, це рішення може зашкодити фінансовій стійкості країни. "Перехід частини компаній на спрощену систему призведе до подальшого зниження надходжень ПДВ", – зауважує Марчак.

Вона нагадує, що єдиний податок, який сплачуватимуть такі підприємства, ітиме до місцевих бюджетів, а не до державного. Тобто це не дозволить перекрити дефіцит бюджету.

Другий важливий чинник здатності уряду фінансувати видатки – зовнішня допомога. За підрахунками KSE, у наступні місяці щонайменше половина державних витрат покриватиметься коштом зовнішніх запозичень і грантів.

Якщо внутрішніх та зовнішніх надходжень не вистачатиме, є "план Б".

"Якщо міжнародні партнери не будуть допомагати Україні достатньою мірою, а активна фаза війни триватиме довго, уряд має "інструмент останньої надії" – пряме фінансування держбюджету Нацбанком", – зазначає Марчак.

Сумарна вартість облігацій, які дозволено придбати, – 400 млрд грн. НБУ купив ОВДП на 20 млрд грн. Із збільшенням цієї суми зростатимуть інфляційні ризики, тож до цього інструменту уряд та НБУ вдаватимуться за крайньої потреби.

Чи можливий дефолт?

Частину отриманих позик та грантів Україна спрямує на погашення боргів. На щастя, 2022 рік нескладний з точки зору виплат за державними запозиченнями.

Найважчим буде вересень. Тоді доведеться віддати 54,13 млрд грн, з яких 51 млрд грн – за зовнішніми боргами, тобто у валюті.

Для вересневих виплат Мінфін має запас. Зокрема, ще невикористані кредитні гарантії уряду США на 1 млрд дол, під які Україна може випустити євробонди.

Уряд також має здійснити значні погашення в травні, червні та листопаді: 68,3 млрд грн, 51,7 млрд грн та 45,6 млрд грн відповідно.

В уряді запевняють, що зможуть вчасно та в повному обсязі платити кредиторам. Так, попри початок активних військових дій, Мінфін 1 березня виплатив 292 млн дол купона за єврооблігаціями.

"Для нас важлива довіра іноземних кредиторів. Ми хочемо позичати гроші, отримувати гранти, мати стабільні зв’язки з нашими закордонними партнерами, тому ми маємо бути відповідальними", – пояснив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Саме завдяки відповідальності уряду перед кредиторами Україна чи не вперше в історії має вищі кредитні рейтинги, ніж терористична Росія. Остання не раз натякала, що може допустити дефолт, щоб "помститися" Заходу, який заблокував значну частину її золотовалютних резервів.

У майбутньому відповідальність перед кредиторами дозволить Україні залучати достатньо коштів для повоєнної відбудови. Наразі ж хороший борговий імідж дозволяє отримувати від західних партнерів необхідні кошти для функціонування видатків держави в умовах війни.

Прапор України

Джерело - Економічна правда.




Додайте свій коментар

To prevent automated spam submissions leave this field empty.