Основним традиційним атрибутом Великодня є Великодній кошик. Багато хто вважає підготовку та освячення Великоднього кошика чи не найголовнішим святковим обрядом.
У давні часи святили лише здобний хліб (паску), яйця, сир і молоко, м'ясо. Ця їжа зазвичай була доступною і бідним, і багатим. Сьогодні ж до Великоднього кошика багато хто намагається покласти усе, що може собі дозволити та вважає за потрібне. Втім, слід пам'ятати, що освячення їжі у церкві — це процес благословення священника на споживання тих продуктів, які були заборонені під час Великого посту. Тому і святити потрібно тільки те, що не їлось протягом останніх 7 тижнів.
Для того, щоб знати, які продукти будуть доречними у Великодньому кошику, варто поцікавитись текстом молитов, які читають у пасхальну ніч. Там є благословення на освячення хліба (паски), молочних продуктів (сир, масло, молоко, яйця), а також пасхального ягняти (що є більш традиційним для Греції, а в нас до кошика кладуть шинку, ковбасу, тощо). Протягом багатьох століть цей набір продуктів залишається незмінним.
Отож, до Великоднього кошика слід покласти такі продукти: паску, яйця, молочне, м'ясне.
Паска
Великодній хліб є символом небесного царства і воскресіння. Рецепти та особливості випікання паски можуть відрізнятись, залежно від країни та регіону, але в основному це — кругла форма, що ототожнює сонце, а зверху паску прикрашають або символічними візерунками з тіста, або мажуть збитими яйцями.
Щодо рецепту самого хліба — скільки родин, стільки і рецептів, хтось пече солодкі паски з родзинками, хтось робить тісто більш схожим на мацу, але більшість людей намагаються робити це власноруч, і тільки ті, хто зовсім немає часу, купують паску у магазині.
Деякі джерела повідомляють, що колись найважливішою у пасці була закваска, яка є символом слова Божого. Мовляв, як закваска збільшує тісто, так і слово Боже, якщо людина приймає його в своє серце та живе з ним, зростає духовно. А те, що хліб солодкий, є символом радості життя із Богом.
Яйця
Яйця є символом початку життя і водночас нагадуванням, що Бог пожертвував собою, щоб подарувати усім нам нове життя. До Великодня традиційно готують крашанки та писанки. Раніше готували і крапанки та дряпанки, але у сучасному Великодньому кошику їх майже не зустрінеш. Колір крашанок та малюнки на писанках також мають свої значення. Наприклад, червоний колір крашанок ототожнює кров, пролиту Спасителем і радість життя, його можна досягти завдяки відвару цибулиння. Раніше крашанок обов'язково повинно було бути 13 — як згадка Христа і 12 його апостолів.
Орнамент писанок помітно відрізняється у різних регіонах країни. Наприклад, на Поділлі писанки часто оздоблювали закрученими лініями, так званим “безкінечником”, у якому мала заплутатись нечиста сила. А на Гуцульщині яйця розписували оленями та кіньми, що за давніми віруваннями носили сонце.
Писанки не їли, а виробляли як обереги, а крашанками та дряпанками ласували під час святкової трапези.
Молочне
Молоко є символом любові Бога до людей, домашній сир та масло ототожнюються з жертовністю та ніжністю до Бога, до якого потрібно прагнути, як дитина до молока матері. Також, домашній сир є одним із улюблених складників традиційних страв, без якого не обходиться жодне свято і більшість традиційних страв (вареники, налисники, пиріжки, мандрики).
До Великодня готують сирну паску: запікаючи її або готуючи “холодним” способом (під пресом — вона має форму пагорба і символізує Голгофу, на якій відбулося розп'яття Ісуса Христа).
М'ясне
Символізм м'ясних страв бере своє коріння у старозавітної Пасхи, на яку їх було прийнято їсти чи то на пам'ять про те, як Господь наказав заколоти ягня і помазати кров'ю одвірки, щоб Ангел гніву Господнього оминув домівки обраного народу, чи то як символ ягня, яке зарізав батько, коли блудний син повернувся до нього, отже і ми позбавляємося гріхів та повертаємося до нашого Отця, а він приймає нас завжди.
У нас найчастіше серед м'ясних страв у Великодньому кошику можна знайти шинку, ковбаси, запечене м'ясо та сало.
На додачу до 4 основних складових Великоднього кошика, у ньому часто можна знайти такі додаткові компоненти, як хрін, сіль, а іноді — переважно на західній Україні — запеченого півня (як символ перших півнів, що сповістили про воскресіння Ісуса Христа).
Хрін
Корінець хрону також посилається до Старого Завіту — на Пасху єврейський народ готував страви з гіркими приправами на пам'ять про гіркоту рабства у Єгипті.
У нас традиція класти хрін до Великоднього кошика прижилась більше на заході країни — як символ незламності людського духу. Також, ходить легенда, що Христа хотіли отруїти корінням хрону, яке вважали смертоносним через його гіркоту, втім, рослина навпаки є корисною і має антисептичні властивості.
Сіль
Сіль з давніх-давен вважається оберегом від злих сил, а також символом зв'язку між Богом та людьми, яким потрібно оберігати чистоту серця, щоб наслідувати Христа.
У жодному разі до Великоднього кошика не можна класти спиртного, оскільки церква ніколи не схвалює споживання алкоголю. Стосується це і церковного вина — Кагору — оскільки воно також не входить до переліку продуктів, які згадуються під час молитви.
Від деяких людей також можна почути, що освячені продукти потрібно різати освяченим ножем, і вони ж норовлять покласти його до Великоднього кошика. Це також є помилкою, ножі ніхто не освячує.
Плетений кошик накривають вишитим рушничком, а під освячення запалюють свічечку — її встромляють у паску або просто ставлять у кошик. Свічка символізує світло, яке виносять назовні між людей, так само, як жертва Ісуса дала поштовх до відновлення внутрішнього світу і просвітлення людей.
І пам'ятайте, що освячені продукти не прийнято викидати у смітник. Якщо сталось так, що ви щось з освяченого не їстимете, то віддайте це бідним або тваринам.