Цього разу давайте розберемося, чим відрізняються між собою біскотті та кантуччі - види італійського печива. А також дізнаємося рецепти їх приготування.
Почнемо з біскотті. Біскотті, або біскотто - це загальна назва сухого печива в Італії характерної довжини та вигнутої форми. Слово biscotti походить від середньовічного латинського слова biscoctus, яке у свою чергу означає “двічі випечене печиво”. Італійці використовують це слово для будь-якого печива, приготованого таким чином.
Оскільки біскотті - дуже сухе печиво, його частіше всього подають з якимось напоєм. В Італії печиво подають з десертним вином Vin Santo, в Америці біскотті їдять з кавою або чорним чаєм. А в Іспанії їх зазвичай подають з рюмкою солодкого мускатного вина.
Традиційний рецепт біскотті не включає масло, жир або молоко. Принцип приготування сухого печива дуже простий: тісто для біскотті формують у вигляді батону, запікають, потім розрізають скибочками та знову запікають - ось вам і “двічі запечене”. Зберігати таке печиво можна близько 3-4 місяців.
А ось кантуччі, або, як його ще називають, кантуччіні - трохи інша історія. Це також печиво і також “двічі запечене”. Але, по-перше, кантуччі поширені у регіоні Тоскана. А по-друге, за оригінальним рецептом кантуччі готують тільки з мигдалем. Зараз окрім мигдалю у кантуччі можуть додавати й інші інгредієнти - сухофрукти, наприклад, або шоколад.
Особливо вигадливі господині готують кантуччі, додаючи в тісто різні додатки - наприклад, імбир або гарбуз. А після того, як двічі запечуть печиво, можуть обмакнути його в гарячий шоколад і присипати шоколадні краї подрібненими горіхами. Втім, такі складні маніпуляції проводити не обов’язково, адже і класичне сухе печиво кантуччі з мигдалем виходить неперевершеним.
Цукор - 450 г.
Яйця - 5 шт + 1 шт для змазування тіста.
Розпушувач або сухі дріжджі - 1 пакетик (7 г).
Борошно - 600 г.
Мигдаль - 500 г.
Сіль - дрібка.
Ванільний цукор - 1 пакетик (або дрібка ванілі).
Лимон - 1 шт.
Розм’якшене вершкове масло - 100 г.
Мед - 50 г.
Борошно просіюємо у миску та змішуємо з розпушувачем або сухими дріжджами. Робимо заглиблення і вбиваємо яйця по одному. Замішуємо тісто дерев’яною лопаткою. Додаємо розм’якшене вершкове масло і цукор, натираємо лимонну цедру (трохи, приблизно ¼ лимону). Ретельно все перемішуємо. Додаємо ваніль або ванільний цукор, дрібку солі, мед і знову ретельно перемішуємо. Додаємо мигдаль, ще раз перемішуємо та висипаємо массу на стіл. Замішуємо круте тісто поки воно не стане еластичним та щільним і не буде добре збиратися в кулю.
Зверніть увагу, що мигдаль краще брати у шкірці, він інтенсивніше пахне. А кількість цукру можна зменшити. Печиво виходить дуже солодким, тому, якщо ви не фанат цукру, можете самі регулювати його кількість.
Отриману кулю розділяємо на 6 частин, розкочуємо всі частини у довгі батончики, які акуратно викладаємо на застелене пекарським папером деко. Одне яйце збиваємо вилкою і змазуємо ним батони. Ставимо деко у розігріту до 180 градусів духовку на 20-25 хвилин. Потім витягаємо з духовки, даємо трохи охолонути та нарізаємо батони на невеликі скибочки. Повертаємо шматочки тіста на деко зрізами догори. Ставимо назад у духовку ще на 10 хвилин.
При бажанні мигдаль можна замінити фісташками або будь-якими іншими горіхами, а також додати в тісто кокосову стружку, сушену журавлину або свіжу вишню, натерти туди ще цедру апельсину або зробити будь-які додатки на ваш смак.
Додайте свій коментар