З’явившись у 90 роки минулого століття, термін мегарексія досить швидко зник з клінічної практики.
Втім, через 30 років його, ймовірно, доведеться повернути. Тому що за толерантність і бодіпозитив часто доводиться платити здоров’ям.
Сенс явища дуже простий і легко висловлюється наступними тезисами:
Я не товстий, я міцний.
Я не жирна, а апетитна.
Хорошої людини повинно бути багато.
Добре їси - добре працюєш.
Термін мегарексія був введений у використання іспанським дієтологом Хайме Бругосом у книзі “Ізопротеїнова дієта”. Як неважко здогадатися з назви, тоді проблема стосувалася в основному поведінки культуристів та бодібілдерів. Зараз вона є набагато ширшою. За попередніми оцінками, тих, хто страждає на мегарексію у світі разів у 10 більше, ніж тих, хто страждає на анорексію.
Що таке мегарексія
Люди, які страждають на мегарексію, зазвичай мають ожиріння, але при цьому отримують смакове та естетичне задоволення від їжі, пишаються своєю любов’ю до неї та вихваляються і кількістю з’їденого, і досягненими розмірами. Через спотворене уявлення про власне тіло такі люди зазвичай не здатні оцінити масштаб проблеми.
Часто така харчова поведінка продиктована архетипічними образами: чоловік, який з апетитом вгризається зубами у м’ясо, виглядає брутально, жінка, що поїдає еклери, сама здається солодкою та бажаною. Втім, до здорової їжі та хоча б якогось режиму харчування такі переконання жодного відношення не мають. Мегаректики надають перевагу нездоровій їжі - зазвичай, м’ясо та швидкі вуглеводи, що, як не дивно, досить швидко приводить до симптомів недоїдання через нестачу необхідних поживних речовин (вітамінів, мінералів та амінокислот). У них часто розвивається анемія, метаболічний синдром і серцево-судинні порушення. Тобто, ті ж самі проблеми, що й у людей, які страждають на анорексію.
Найбільш небезпечно, що самі бодіпозитивісти, піквіки та мегаректики вважають, що зайва вага є чи не синонімом здоров’я і життєвої сили. Прийнято вважати, що вони не знають про свою хворобу. Однак, багато з них все ж не люблять фотографуватися і ходити по магазинах одягу - тобто свідомо або підсвідомо уникають ситуацій, які змусили б їх визнати реальність.
Мегарексія та анорексія
Мегарексія - протилежність анорексії. Тобто, стадії та симптоматика співпадають, але з протилежним знаком. В основі обох захворювань лежить дисморфофобія - неприйняття власного тіла. І страх перед зайвою вагою.
Ось тільки методи боротьби з цим страхом вибираються протилежні: одні біжать і пручаються, а інші роблять вигляд, що не бояться. Ті, хто страждає на анорексію, відмовляються від їжі та кожний втрачений кілограм вважають своєю перемогою, а ті, хто страждає на мегарексію, голосно визнають своє небажання боротися з апетитом та зайвою вагою і починають культивувати ці якості. При цьому, проблему як таку заперечують усі.
Клінічні та психологічні симптоми (за винятком основного - дефіцит маси тіла чи її надлишок) співпадають.
Психологічні симптоми мегарексії
Необгрунтований гнів, підвищена образливість.
Надмірне захоплення темами, пов’язаними з їжею: колекціонування рецептів, кулінарних книг, захоплення кулінарією, приготування розкішних трапез для рідних і друзів (аноректики при цьому не їдять взагалі, а мегаректики задають тон застіллю).
Перепади настрою від суму до ейфорії.
Знижена активність.
Фізичні симптоми мегарексії
Слабкість, втома.
Порушення серцевого ритму, задишка.
М’язові спазми або судоми.
Порушення менструального циклу в жінок.
Лікування і тих, й інших повинно починатися з визнання самого факту хвороби.
Хто у групі ризику
Бодібілдери
Коли доктор Хайме Бругос писав свою першу працю, він непокоївся за долю бодібілдерів. Якщо ви колись читали книги або блоги людей, що досягли успіху в цій сфері, то не могли не помітити і не здивуватися їх дієтичній потужності: на сніданок - омлет з 10 яєць, на обід - 2-3 великих стейки. Вони ніби вихваляються один перед одним кількістю з’їдених продуктів.
Як відомо, одна з найбільш пропрацьованих та перевірених систем тілобудови полягає у тому, що спочатку потрібно наїсти масу, а потім її сушити. Тобто люди постійно знаходяться на качелях набору і скидання ваги. Так, тіло при цьому можна отримати гарне і рельєфне, але всередині цього тіла органи перебувають не у найкращій формі. Зокрема серцево-судинна, травна і ендокринна системи.
Чемпіони з поїдання
Це в основному американська національна забава та проблема. Але, як і все американське, така розвага швидко захоплює світ. Швидкісне поїдання хот-догів з’явилося у 19 столітті на сільських ярмарках у США, а до 70 років минулого століття отримало статус національного змагання і майже виду спорту Hot Dog Eating Contest. У світі існує декілька організацій, що позиціонують себе як професійні федерації зі швидкісного поглинання їжі, а призові фонди у них вимірюються десятками тисяч доларів. Звісно, у людей є стимул переїдати і пишатися цим. І не те щоб люди знущалися над своїм організмом раз на рік, а інший час намагалися реабілітуватися. Як будь-який спорт, швидкісне поїдання вимагає регулярних тренувань. Найбільш популярні чемпіонати - з поїдання хот-догів, гамбургерів, яєць, піци, курячих крилець і млинців.
Бодіпозитивісти
Останнім часом по всьому світу закріплася та активізувалася досить локальна гілка бодіпозитиву - боротьба з фетшеймінгом. Причому досить швидко і дивовижно боротьба з дискримінацією за ваговою ознакою трансформується у пропаганду зайвої ваги. Любити своє тіло і відгодовувати його шкідливими продуктами - це далеко не те ж саме. Любов має означати піклування, насамперед, про здоров’я. В ідеалі позитивне ставлення до себе має на увазі здорове харчування, здоровий рух і корисні спа-процедури, але чомусь у багатьох випадках зводиться до декларації права їсти що попало і скільки влізе. Саме тому термін мегарексія, забутий після 90, знову стає актуальним.
Додайте свій коментар