В оповіданні Стівена Кінга “Цей автобус - інший світ” мати головного героя повчала сина: “Зранку апельсин - золото, ввечері - свинець”. Народна американська мудрість, під якою могли б підписатися багато дієтологів.
Чи ви колись задумувались, чому апельсиновий фреш - традиційний атрибут континентальних сніданків, але жоден офіціант ніколи не запропонує цей напій на вечерю? Річ у тім, що у більшості фруктів дійсно є свій розклад - час, у який вони насичують організм, попереджують хвороби, відтерміновують старість і при цьому (о, диво!) не шкодять фігурі. Режим роботи цитрусових, наприклад, з 6 до 12. Через підвищену кислотність навіть декілька скибочок ввечері можуть закінчитися печією, нетравленням і безсонням.
У новій доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я фігурує конкретна цифра - не менше 400 г фруктів (або від 3 до 5 штук) щодня. В ідеалі вони повинні бути сезонними - це гарантує повну гармонію поживних елементів. Але о котрій годині потрібно виконувати цей життєво важливий мінімум?
До чи після їжі
Середньостатистична людина на планеті їсть фрукти після їжі. Тим не менш, як довів геніальний антрополог і дієтолог Алан Уокер в New York Times: робити це необхідно суворо на пустий шлунок. Справа в особливостях стравлення: фрукти не перетравлюються у шлунку, а знаходяться там всього хвилин 15-20. Розщеплення і поглинання всіх вітамінів та антиоксидантів відбувається тільки у кишечнику. Якщо ж яблука, сливи, персики та будь-які інші фрукти потрапляють у вже повний шлунок, то, під дією хімічних реакцій, починають бродити, втрачаючи все цінне та викликаючи відчуття дискомфорту (наприклад, здуття). У цьому ланцюзі особливо виділяється ананас: прийнято вважати, що він спалює калорії, тому в меню ресторанів часто виступає в ролі десерту. Насправді, їсти його потрібно на початку трапези - у такому випадку ви істотно полегшите травлення наступної після фрукту страви.
Інший варіант - їсти фрукти між основними прийомами їжі. Харчові волокна дарують відчуття ситості, тримають апетит під контролем, дозволяють підтримувати активний обмін речовин і пригнічує бажання з’їсти щось більш калорійне і менш корисне. “Фрукти і ягоди з дрібним насінням, такі як ківі та полуниця, володіють чудовою властивістю насичення, - відмічає лікар Іріс де Луна, спеціаліст з ендокринології та нутриціології при дослідницькій клініці Кірон у Мадриді. - Окрім того, споживання нерозчинних волокон допомагає попередити такі проблеми, як рак товстої кишки. А яблуко та груша (після чищення шкірки) збагачують організм розчинною клітковиною, яка допомагає, у випадку необхідності, сповільнити травлення”.
Отже, формула Алана Уокера: фрукти можна їсти через 2 години після свіжих овочів, через 3 - після їжі без м’яса, через 4 - після обіду з м’ясом.
Зранку чи після 19:00
Почати день з фруктового салату - значить забезпечити клітинам потужний заряд енергії. А все через місцеві вуглеводи, поступовий розхід яких робить нас бадьорими. Тому рекомендується їсти їх на сніданок або, максимум, підвечірок. А ось вечір - момент найбільш непідходящий. У другій половині дня рівень фізичної активності зменшується, і фруктоза, яка не згорає у тілі, має властивість накопичуватися у вигляді жиру. До того ж після 19:00 сильно сповільнюється метаболізм, а значить шматочки фруктів не встигають перетравитись і починають гнити.
Заборонений плід
На жаль, навіть хвалені суперфуди і найпопулярніші інгредієнти для салату корисні не для всіх. Наприклад, авокадо і кокос - екземпляри з високим вмістом жиру, тому їх споживання необхідно суворо обмежити людям, які мають проблеми з холестерином. Виноград, банан і вишня - щасливі власники цукрів, які моментально засвоюються (не встигли опам’ятатися, а на вагах уже прибавка) - тим, хто на дієті або страждає від цукрового діабету їх потрібно в раціоні замінити. А ось апельсин і манго - 2 оптимальних варіанти до та після тренування: вони дуже бадьорять. Диня (але не більше 350 г за один раз) допоможе підтримати оптимальну гідратацію та поповнить втрату мінеральних солей після фізичних навантажень.
Не списуйте з рахунку і той факт, що всі дані є узагальненими, а по-справжньому збалансований раціон розраховується дієтологами індивідуально, залежно від потреб та звичок кожної людини. І не потрібно забувати, що головне у цьому процесі - різноманіття.