Голодна кутя - як святкувати і що готувати

19 січня святкують Водохреща, яке є заключним у низці зимових свят. Хрещення Господнє є одним із найдавніших християнських свят.

А у передвечір Водохреща відзначають третій Святвечір - “Голодну кутю”. Перша Свята вечеря припадає на переддень Різдва (“Багата кутя”), другий - на Василя (“Щедра кутя”).

До речі, сочевник - перша назва Святвечора - бере своє коріння у назві ритуальної страви вечері - сочива або куті. Інший варіант походження слова - від назви круглого обрядового пирога із прісного тіста, який готували слов’яни.

Свята вечеря

18 січня, напередодні Водохреща, віруючі з самого ранку постили, а ввечері уже сідали до пісного столу. До того часу люди йшли до церкви на службу й святили воду.

Пару ковтків свяченої води випивали перед вечерею, натщесерце, вірячи, що вона зцілює душу і тіло. Також, колись свяченою водою господар кропив усю родину, худобу, хату та подвір’я, а кропилом йому слугував пучок колосків з дідуха або сушених васильків.

Коли у небі спалахувала перша зірка, можна було сідати за стіл. Зазвичай, на столі у Святвечір Водохреща серед страв мають бути присутніми кутя та узвар (саме з них починали вечерю), риба, вареники з капустою, гречані млинці, а також випічка.

У деяких регіонах на стіл прийнято подавати 12 пісних страв, але вже не запрошувати святих душ, оскільки, вірилося, що вони повертаються на той світ.

Залишки святкових страв змішували з сіном і борошном, і частували ними домашню худобу. Також, після Святої вечері усі члени родини складали ложки у одну миску і накривали їх хлібиною - щоб хліб родився.

Також, деінде був ще такий звичай: по три ложки кожної страви зі Святої вечері клали у один горщик, з якого мав їсти той, хто прийде на вечерю останнім. Позаяк усі поспішали прибути вчасно і якомога швидше, так як кутя вперемішку з голубцями навряд дуже смакувала.

Наступного дня, уже безпосередньо на Хрещення Господнє, усі йшли до водоймищ. Напередодні свята вода освячується у церквах, а 19 січня у річках, озерах, колодязях. У цей день вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом усього року. Хто набирав звідти воду і йшов додому вмиватися нею (щоб зберегти молодість, красу та здоров’я), а найбільш сміливі пірнали в ополонку.

Також, освячену воду можна пити по ковтку натщесерце протягом усього наступного року, до наступного Водохреща, її вважають кращим засобом від усіх захворювань тіла та душі.

Освячення води у річці

Рецепт куті на Святвечір

Інгредієнти

  • Пшениця - 1 склянка.

  • Мак - 100 г.

  • Родзинки - 100 г.

  • Грецькі горіхи - 100 г.

  • Мед - 2 ст.л.

  • Вода - 3 склянки.

  • Олія - 1 ст.л.

  • Сіль.

Технологія приготування

Пшеницю перебираємо та промиваємо. Перед варінням бажано замочити її прийнаймні на декілька годин, ідеально - замочити крупу для куті з вечора. Після чого варимо пшеницю у воді з олією та сіллю.

Заливаємо мак окропом, залишаємо на годину настоятися. Те саме робимо з родзинками, але залишаємо хвилин на 20.

Як тільки мак набухне, зливаємо з нього усю воду і розтираємо (за допомогою макогона, блендера, або кавомолки) до появи білої рідини.

Подрібнюємо в підсмажуємо горіхи.

З’єднуємо усі інгредієнти та перемішуємо, додаємо у кутю мед.

Кутя

А інші страви до святкового столу ви можете знайти у нашому розділі з рецептами - https://harchi.info/recipes.

 

Додати новий коментар
Зображення користувача Anonymous.