Салат олів’є, оселедець під шубою, холодець, салат “Мімоза”, мандарини і солодке шампанське — асортимент новорічного столу, з дитинства знайомий кожному.
Давайте дізнаємося, наскільки ж наші святкові страви відрізняються від закордонних. До вашої уваги — звичаї святкування та приготування святкового столу до Різдва і Нового року різних країн світу.
Амалія, Данія
У нас дуже багато традицій, пов’язаних зі святкуванням Різдва. Наприклад, за 4 тижні до святвечора ми запалюємо по одній свічці кожної неділі, а на Різдво — одразу всі чотири. 13 грудня проходять святкування на честь святої Люсії, коли діти ходять з запаленими свічками по церквам, школам та міським установам. Через 10 днів, 23 грудня, родини, які живуть разом, а також ті, у кого дуже напружений графік роботи, відмічають “маленький святвечір”.
Інші — це майже усе населення Данії за виключенням хіба що євреїв та мусульман — святкують переддень Різдва 24 грудня. Для нас це найсвятіша ніч у році. Цього дня багато хто ходить до церкви, а ввечері збираються всією родиною та їдять качку, запечену свинину, іноді індичку. На гарнір ми готуємо як звичайну картоплю, так і карамелізовану. А на десерт — рисовий пудинг, який називається ризаламанд, з гарячим вишневим соусом. У нас багато традиційної випічки. Усе це ми запиваємо гльогом, який чимось схожий на глінтвейн.
Після вечері ми танцюємо навколо різдвяного дерева і співаємо данські пісні. Зазвичай ялинку завчасно прикрашають запаленими свічками і ставлять під неї подарунки, які ми відкриваємо в кінці вечора. 25 і 26 грудня проходять традиційні різдвяні ланчі, на яких можна спробувати сендвічі на житньому хлібі, данський лікер і дуже багато пива. Зазвичай, люди у різдвяні свята дуже п’яні, зокрема після ланчів.
Новий рік ми відмічаємо, мабуть, так само, як це роблять і в інших країнах. О шостій вечора ми слухаємо новорічну промову нашої королеви Маргарити ІІ і п’ємо шампанське. Потім співаємо національний гімн, запускаємо феєрвейки та йдемо до столу, де нас чекає вечеря з вином та рибою.
Раніше багато хто їв тріску, зараз же більшість надає перевагу молюскам, устрицям та іншим делікатесам. Опівночі усі стежать за боєм годинника на головній міській башті Копенгагену, після чого встають зі зручних диванів та стільців, щоб заспівати першу пісню у новому році — національний гімн. Потім ми знову запускаємо феєрвейки, не забуваючи, звісно ж, пити шампанське.
Божена, Чехія
У нашій родині Різдво починається за три тижні до святвечора, коли ми готуємо печиво. Ми спеціально печемо його завчасно, щоб воно відлежалось та стало смачнішим. Зранку напередодні Різдва ми рано стаємо та наряджаємо ялинку. Після чого я разом з мамою і бабусею відправляюсь на кухню і готую вечерю.
На нашому святковому столі завжди є карп, картопляний салат і суп з карпа. Поки жінки готують, мій молодший брат дивиться різдвяні казки по телевізору. Вони повторюються з року в рік, а тому вже стали частиною різдвяної традиції.
Ввечері ми усією родиною відправляємось на прогулянку. Раніше, коли зими були холоднішими, ми часто ходили на ставок недалеко від дому, щоб покататись на ковзанах. Зараз же ми просто гуляємо, обов’язково закривши двері до кімнати, де стоїть ялинка, перед тим, як йти: це робиться для того, щоб малюк Ісус, або як його називають чехи — Єжишек, приніс подарунки. О шостій вечора починається святкова вечеря, до кінця якої завжди чути дзвін, що означає прихід Єжишка. Тоді усі бажають один одному здоров’я, обіймаються, а потім кидаються до ялинки дивитись подарунки.
Що стосується Нового року, це свято ми не святкуємо так активно, як Різдво. Зазвичай у цей день молоді люди проводять час з друзями і ходять на вечірки.
Кароліна, Канада
Канада — країна імігрантів, тому традиції святкування у кожній родині відрізняються. Люди з італійським корінням зазвичай збираються усією сім’єю та готують не менше 7 різних страв з рибою. Ті, у кого є українське коріння, відмічають Різдво у січні. Поляки їдять карпа та інші страви польської кухні. Але що нас усіх об’єднує у Різдво, то це чемпіонат з хокею.
Мої предки переїхали в Канаду з Польщі, тому на нашому свяковому столі завжди є польські страви: суп з “вушками”, які схожі на локшину, змішану з грибами, а також карп. Через те, що поряд з нами живуть представники дуже різних культур, кожного року ми доповнюємо власні рецепти.
Наприклад, при приготуванні риби використовуємо індійські спеції або японські соуси, а також готуємо найулюбленіщу страву канадців — індичку. Не обходиться і без традиційного напою з яєць, який називається ег-ног.
Мені здається, Різдво — найкращий час для дітей. Якщо дитина хоче написати лист Санта-Клаусу, то вона може це зробити, викоритовуючи спеціальний індекс, який створила канадська пошта — НОН ОНО. Це дуже мило! Ввечері усі діти залишають панчохи для подарунків, а також печиво та моркву біля ялинки для Санти і його оленів.
Ми не святкуємо Новий рік у родинному колі. Зазвичай усі ідуть в гості до друзів, веселяться та п’ють багато шампанського. Найцікавіше відбувається наступного дня, коли люди стрибають у холодне озеро. Цей захід називається “Полярний ведмідь”.
Хайне, Фінляндія
Зазвичай ми проводимо Різдво разом з родиною. День починається з різдвяної каші та сауни. Я думаю, у нас не так багато традицій, як в Україні. Але майже у кожній фінській родині є різдвяне дерево і чекають Санта-Клауса. 25 і 26 грудня ми зазвичай відвідуємо наших родичів та ходимо на кладовище. Молодь бачиться з друзями. Я і мої друзі, наприклад, завжди гуляємо на Різдво. Зазвичай у ці дні бари і клуби переповнені людьми.
На Різдво ми їмо три різних запечених страви: картоплю, моркву та брукву. Ці запіканки — головні страви на фінському різдвяному столі після шинки. Як правило, шинку готує тато, і чим більше — тим краще. У нас також багато різних видів риби, у тому числі лосося. Моя родина завжди готує рибу з майонезом і їсть ікру. На десерт ми їмо особливі пироги з сливовим джемом та пряники.
Якщо Різдво зазвичай відмічають спокійно, у родинному колі, то Новий рік — час великого свята. У нас небагато новорічних традицій. Одна з них — феєрвейки, які є у кожного міста. Також ми ворожимо на олові. Спочатку розтоплюємо його на плиті, а потім кидаємо у холодну воду та намагаємося вгадати по малюнку, що нас чекає у майбутньому. У нас немає особливих страв для новорічного столу, зазвичай ми їмо якісь закуски: чіпси, сир, виноград, цукерки, а також те, що залишилось з Різдва. Зазвичай молодь проводить цей день у великій компанії у когось в гостях, але не в барі. У будь-якому випадку, цього дня фіни люблять добре випити.
Марк, Іспанія
Іспанці відносяться до Різдва дуже серйозно. Зазвичай це свято відмічають вдома усією родиною, завчасно прикрасивши усе фігурками Белен, які показують сцену народження Ісуса. Під Різдво ці фігурки продають скрізь нарівні з ялинковими іграшками.
У цей день ми їмо чурос з шоколадом і туррон (кондитерський виріб, що готується з меду, цукру, яєчного білка, смаженого мигдалю та інших горіхів). А ще чекаємо подарунки, але не від Санта-Клауса, а від “Чарівних королів” — Рейес Магос. “Чарівні королі” — це волхви Мельхіор, Каспар та Бальтазар, які першими прийшли привітати немовля Ісуса. Якщо ти був хорошим хлопчиком або хорошою дівчинкою, то тобі дарують подарунок, а якщо ні — вугілля. Правда, зараз багато хто дарує не справжнє вугілля, а цукерки, схожі на нього.
Джеймс, Австралія
Через спекотну погоду австралійці зазвичай святкують Різдво на вулиці або у басейні, якщо він є. У цей день ми їмо різні європейські страви: смажену індичку, свинину з смаженою картоплею та іншими овочами, рибу та морепродукти, наприклад креветки та устриці, а також традиційні австралійські десерти. Найпопулярніший десерт — “Павлова”, який отримав свою назву за іменем російської балерини.
Зазвичай уся родина грає у якісь ігри — наприклад, крикет. Зрештою, у моїй родині грати доводиться навіть тим, хто крикет не любить. Що стосується подарунків, то їх ми отримуємо тільки наступного дня, 25 грудня.
Тоні, Німеччина
Різдво — найважливіше свято у році для німців, адже у цей день збирається уся родина. Одні йдуть до церкви, інші просто проводять час зі своєю сім’єю та обмінюються подарунками. Важливо тільки те, щоб люди були у цей день разом.
Підготовка до свята починається у першу неділю грудня, коли наступає час Адвента. До цього моменту кожну неділю родини запалюють по одній свічці, щоб у святвечір запалити усі чотири одразу. Вулиці та будинки прикрашають різдвяною атрибутикою, з’являються численні ярмарки, де можна спробувати яблука у карамелі, банани у шоколаді, глінтвейн та інші різдвяні ласощі.
Багатьом дітям дарують спеціальні адвент-календарі, щоб вони щодня відкривали комірку з поточним числом і з’їдали цукерку, відмічаючи так дні, що залишились до Різдва.
А 6 грудня до німецьких дітей приходить Святий Миколай з помічниками — Ангелом і Руппельтом. Якщо дитина здійснила більше хороших вчинків, ніж поганих, то за проханням Святого Миколая Ангел кладе до дитячої панчохи цукерки і фрукти, а якщо навпаки, то Руппельт залишає бешкетнику різку або мішок з брудними речима.
Ввечері 24 грудня уся родина збирається за святковим столом, щоб повечеряти смаженим карпом з картоплянм салатом, свинячою печенею з кислою капустою або смаженим гусаком (традиційні святкові страви міняються залежно від федеральної землі). На десерт ми зазвичай їмо марципан та печиво, запиваючи усе глінтвейном або іншим алкогольним напоєм.
Переддень Нового року ми називаємо Сильвестр. Це свято відмічають зовсім не так, як Різдво. Зазвичай люди зустрічаються з друзями, багато п’ють, веселяться та запукають феєрвейки та петарди.
Дау, Південна Корея
Новий рік — найбільше свято у році. Його святкують протягом 3 днів. У цей раз за місячним календарем він пройде з 31 грудня по 2 січня, а наступний — у кінці січня. Традиційно протягом усього свята люди ходять у спеціальному одязі, який називаєтсья ханбок. Зранку 2 січня уся родина збирається разом. Жінки готують, а чоловіки виконують родові обряди. Після церемонії діти здійснюють новорічний поклон старшим — батькам, дядькам, тіткам, бабусям і дідусям, за що ті дають їм трохи грошей.
Після цього уся сім’я їсть національну страву ттоккук — суп з яловичого бульйону з нарізаним тонкими колами рисового хлібу. Потім усі разом грають у корейську національну гру ют.
Ввечері у Сеулі запускають величезні феєрвейки і люди на площі рахують секунди до приходу нового року (хтось дивиться вдома по телевізору). Деякі молоді люди цілуються, інші йдуть по магазинам або у клуби. Взагалі, на вулицях багато п’яних. Рівно опівночі роздається звук найбільшого дзвону Босінгак.
Макс, Бразилія
Переддень Різдва бразильці зазвичай проводять у родинному колі. Усі вбираються в одяг традиційних кольорів, білий і червоний, і збираються на велику вечерю. До цього свята у моїй сім’ї, зазвичай, готують традиційні бразильські страви: фарофу (бразильська страва, в основі якого — обсмажене в олії борошно з маніоки), білий рис, три види салату з майонезним соусом, курку або рибу.
На відміну від Різдва, Новий рік — час вечірок. Зазвичай ми зустрічаємо його на пляжі з родиною і друзями. Усі вбираються в одяг білих кольорів, щоб наступний рік провести у злагоді та любові.
Подібні публікації
Додайте свій коментар