Що таке мікрозелень

Мікрозелень — це тижневі паростки рослин, які можна і потрібно їсти. Вважається, що за цей час паростки досягають максимальної харчової цінності: вони містять у декілька разів більше вітамінів та мінералів, ніж зрілі рослини. Перед зернами у паростків є ще одна перевага: у них менше калорій. Давайте з’ясуємо, як правильно вирощувати мікрозелень і як її потім їсти.

У чому користь

Споживаючи у їжу мікрозелень, можна легко отримувати добову норму вітаміну С — він є майже у всіх вирощуваних культурах: від вівса і пшениці до редису та броколі. Те ж можна сказати про каротин, форсфор, залізо, магній і кальцій. Що стосується вітамінів, то у кожній рослині їх набереться цілий комплекс: у люцерні — вітаміни А, С, Е, К, у крес-салаті — В, Е, РР, D, а у паростках гороху — В, С, РР, Е, К. Ці дані ви знайдете на упаковці насіння.

У кожної рослини є свої оздоровлюючі здібності. Паростки броколі і пшениці вважаються ефективними борцями з токсинами. Базилік покращує травлення. Паростки гречки містять рутин, який захищає капіляри від розривів, і фолієву кислоту. Коріандр багатий на ефірні олії, овес зміцнює нерви, а крес-салат — зір.

Яке насіння підійде

Частіше всього на мікрогороді ростуть крес-салат і трави — рукола, кінза, базилік, шпинат. В принципі, вирощувати можна і злаки, і бобові, і хрестоцвітні: кукурудзу, соняшник, горошок, люцерну, конюшину, гірчицю та багато інших.

Насіння для мікрозелені продається і у магазинах органічних продуктів, і у магазинах здорового харчування. Виробники гарантують, що це чистий продукт — без пестицидів та іншої хімії. Перевірити складно. Тому багато мікрогородників, незважаючи на органічність, купують звичайне насіння — на ринках та у садових відділах гіпермаркетів. Інші збирають насіння прямо зі свого городу. Важливо, щоб насіння не було протермінованим: воно ще їстівне і досить смачне, але погано проростає.

Як вирощувати

Спочатку насіння замочують у воді, що воно швидше проросло. Потім розбухле насіння рівномірно розподіляють на решітці у пророщувачі — контейнері з водою. Це насіння потрібно оприскувати з пульверизатора та прибрати на підвіконник або в інакше місце, де буде тепло та світло. Воно швидко пустить коріння у воду та дасть паростки. Таким паросткам не потрібний грунт, оскільки усі корисні речовини уже є у насінині. Два рази на день воду потрібно міняти, а самі рослини орошувати з розпилювача. Коли з’являться перші листочки, паростки можна зрізати. Довше 10 днів тримати їх у воді не варто — зачахнуть.

Пророщувач легко зробити своїми руками: замочене зерно можна висипати на складену у декілька шарів змочену марлю або паперові рушники. У якості “грунту” годиться і мокра вата. Якщо цей варіант не підходить, то можна розподілити замочене насіння та зерно на вологому грунті, піску або тирсі, не закопучуючи їх. Якщо насіння незамочене, його потрібно трохи присипати землею — на 5 мм (кукурудзу та соняшник — на 10 мм). У цьому випадку до появи паростків краще тримати контейнер у затемненому місці під плівкою або склом. Город потрібно поливати 2-3 рази на день.

Рослини можна міксувати — для цього у фабричних пророщувачах решітка розділена на сектори. Деяке насіння, наприклад трави, продаються у сумішах.

Як споживати

У середньому готові до споживання паростки виростають до 10 см. Їх кладуть у салати, соуси та канапки. Найшвидшим представником мікрозелені є крес-салат: його мсожна зрізати уже через 4 дні. М’ясисті паростки зеленого горошку додають у салат замість консервованого. Паростки редису використовуються у салаті з креветками, морквою, яблуками та грецьким горіхом. Руколу кладуть до салату з куркою, в’яленими помідорами і часником. 

Окрім салатів, мікрозелень (крес-салат, дайкон або люцерну) змішують з домашнім сиром. Її додають до омлетів, гарнірів, до м’яких сирів, на ній настоюють бальзамічний оцет. Не прийнято варити та взагалі термічно обробляти паростки: разом з корисними речовинами втрачається і сенс їх вирощування.

А що ще з продуктів можна виростити вдома читайте у статті - https://harchi.info/articles/vyroshchuyemo-produkty-vdoma.